"12" жовтня 2009 р. Справа № 8/199/09
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області,
у складі судді Гриньової-Новицької Т.В.,
при секретарі Новіковій Л.М.,
за участю представників сторін:
від позивача -Слободяник О.П., дов. № 1583/209/14/22 від 17.06.2009 року,
від відповідача -Євтєєва Т.В., дов. № б/н від 17.06.2009 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Прокурора м. Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради, 54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20,
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Югтехстрой-Групп», м. Миколаїв, вул. Спаська, 27/2,
про: визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, -
Прокурор м. Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради (далі - позивач) звернувся у господарський суд з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Югтехстрой-Групп»(далі -відповідач) про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 3723 кв.м. по вул. Крилова, 19-Б у м. Миколаєві від 15.01.2008 року, укладеного між Миколаївською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Югтехстрой-Групп» (далі - Договір).
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, посилаючись на те, що при передачі в оренду земельної ділянки та укладенні договору оренди не були враховані положення Закону України «Про рослинний світ», ст. 123 Земельного кодексу України, а отже Договір оренди земельної ділянки є недійсним з моменту його укладення.
Позивач стверджує, що проект землеустрою не було погоджено природоохоронним органом -Державним управлінням охорони навколишнього середовища в Миколаївській області.
Крім того позивач зазначає, що висновок управління був скасований за приписом Миколаївського міжрайонного природоохоронного прокурора у зв'язку з тим, що був виданий всупереч положенням ЗУ «Про рослинний світ».
Відповідач позов не визнав, вважаючи його безпідставним і таким, що не підтверджений належними доказами.
У судовому засіданні 12.10.2009 року за згодою сторін суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку про відмову у позові, виходячи з такого:
15.01.2008 року між сторонами було укадено договір оренди земельної ділянки площею 3723 кв.м. по вул. Крилова, 19-Б у м. Миколаєві строком на 2 роки, який зареєстрований у Миколаївській регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру». Термін дії даного договору сторонами по взаємній згоді встановлено до 24.01.2010 року.
Матеріалами справи підтверджено, що протягом всього часу дії Договору відповідачем добросовісно та у повному обсязі виконувались прийняті на себе договірні зобов'язання (в тому числі по сплаті орендній платі, яка приймається Миколаївською міською радою станом до теперішнього часу без будь-яких заперечень з цього приводу).
Посилання позивача на те, що проект землеустрою не було погоджено природоохоронним органом -Державним управлінням охорони навколишнього середовища в Миколаївській області й це є підставою для визнання Договору недійсними, суд до уваги не бере, виходячи з положень ст. ст. 202, 203, 215 ЦК України: правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Статтею 203 ЦК України передбачено перелік загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Зазначений перелік є вичерпним за своїм правовим змістом та не підлягає розширеному тлумаченню.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Позивачем не доведено, що саме станом на момент його укладання (тобто саме 15.01.2008 року) відповідачем не було дотримано вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Таким чином відсутність таких доказів унеможливлює задоволення позову про визнання недійсним договору оренди від 15.01.2008 року.
Твердження позивача про те, що на час укладання Договору, проект землеустрою відповідача не містив позитивного висновку природоохоронного органу, як це передбачено ст. 123 Земельного Кодексу України, спростовується матеріалами справи.
Ст. 123 Земельного Кодексу України встановлено, що розроблений проект відведення земельної ділянки погоджується з територіальним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, а також з відповідним територіальним органом виконавчої влади з питань лісового або водного господарства (у разі вилучення (викупу), надання. зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення чи водного фонду).
З матеріалів справи вбачається, що станом на 15.01.2008 року проект землеустрою було погоджено з усіма компетентними органами і отримано їх позитивні висновки (в тому числі і висновок природоохоронного органу), тільки після чого між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки.
Таким чином можливо зробити висновок, що станом на момент укладання договору оренди земельної ділянки від 15.01.2008 року сторонами було у повному обсязі дотримано вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
З огляду на вищенаведене, підстав для задоволення позову суд не вбачає.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 -85 ГПК України, господарський суд, -
В позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя