ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 36/342
19.10.09
За позовом Фабрики «Варіант»Товариства з обмеженою відповідальністю
До Акціонерного товариства закритого типу «Будівельна фірма «Старатель»
Про стягнення 527 347,11 грн.
Суддя Т.Ю.Трофименко
Представники:
Від позивача Овчаренко А.В. по довіреності б/н від 15.09.2009р.
Від відповідача не з'явився
В засіданні приймали участь
Обставини справи:
На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Фабрики «Варіант»Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення з Акціонерного товариства закритого типу «Будівельна фірма «Старатель»заборгованості за товар, переданий на умовах купівлі-продажу у власність відповідача, в сумі 527 347,11 грн., а саме: 477 249,04 грн. -сума основного боргу, 43 429,66 грн. -інфляційне збільшення суми боргу, 6 668,41 грн. -3% річних за порушення грошового зобов'язання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2009р. порушено провадження у справі № 36/342, розгляд справи призначено на 16.09.2009р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2009р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 19.10.2009р.
В судовому засіданні 19.10.2009р. представник позивача надав суду заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 148 734,09 грн. основного боргу, 43 429,66 грн. витрат, пов'язаних з інфляційними процесами, 6 668,41 грн. 3% річних у зв'язку з частковою сплатою відповідачем суми основного боргу.
Представник відповідача в судове засідання 19.10.2009р. не з'явився, письмовий відзив на позов не надав, вимог суду, викладених в ухвалах суду від 07.08.2009р. та від 16.09.2009р., не виконав.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва від 07.08.2009р. та від 16.09.2009р. було надіслано на адресу відповідача, вказану в позовній заяві. Ухвалу від 07.08.2009р. відповідач отримав 13.08.2009р., що підтверджується підписом його представника на зворотному боці повідомлення про вручення поштового рекомендованого відправлення.
На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва -
На підставі видаткових накладних № РК-0000334 від 19.08.2008р., № РК-0000339 від 27.08.2008р., № РК-0000342 від 28.08.2008р., № РК-0000345 від 09.09.2008р., № РК-0000344 від 09.09.2008р., № РК-0000347 від 12.09.2008р., копії яких додані до матеріалів справи, Фабрика «Варіант»Товариство з обмеженою відповідальністю (далі позивач) поставив Акціонерному товариству закритого типу «Будівельна фірма «Старатель» (далі відповідач) товар на загальну суму 1 155 986,56 грн.
Факт отримання товару відповідачем підтверджується відповідними довіреностями, копії яких додані до матеріалів справи.
Відповідач кошти за отриманий товар сплатив не в повному обсязі, і на день розгляду справи його заборгованість перед позивачем становить 148 734,09 грн., що підтверджується також актом звірки взаєморозрахунків, підписаним представниками сторін, доданим до матеріалів справи.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Нормами статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Розглянувши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що між Фабрикою «Варіант»Товариством з обмеженою відповідальністю (далі позивач, продавець) та Акціонерним товариством закритого типу «Будівельна фірма «Старатель»(далі відповідач, покупець) укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого позивач зобов'язався передати, а відповідач -прийняти товар та оплатити його вартість.
Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною 3 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що позивач надіслав на адресу відповідача претензію № 1 від 13.11.2008р., в якій вимагав негайно сплатити заборгованість в розмірі 477 249,23 грн. Зазначений лист відповідач отримав 01.12.2008р., що підтверджується підписом його представника на зворотному боці повідомлення про вручення поштового рекомендованого відправлення.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, з урахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог, в частині стягнення основного боргу в сумі 148 734,09 грн.
Згідно приписів ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від прострочення суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Наданий позивачем розрахунок процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 6 668,41 грн. та витрат, пов'язаних з інфляційними процесами, в сумі 43 429,66 грн. відповідає вимогам законодавства, а тому суд приходить до висновку про обгрунтованість зазначених вимог.
Витрати, понесені позивачем по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу «Будівельна фірма «Старатель»(02068, м. Київ, вул. Анни Ахматової, 5, код ЄДРПОУ 13682121) на користь Фабрики «Варіант»Товариства з обмеженою відповідальністю (61033, м. Харків, вул. Шевченка, 325, код ЄДРПОУ 21170203) 148 734 (сто сорок вісім тисяч сімсот тридцять чотири) грн. 09 коп. заборгованості, 6 668 (шість тисяч шістсот шістдесят вісім) грн. 41 коп. трьох відсотків річних, 43 429 (сорок три тисячі чотириста двадцять дев'ять) грн. 66 коп. витрат, пов'язаних з інфляційними процесами, 1 988 (одну тисячу дев'ятсот вісімдесят вісім) грн. 32 коп. державного мита, 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Трофименко Т.Ю.