Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"01" жовтня 2009 р. Справа № 63/103-09
вх. № 5613/6-63
Суддя господарського суду Погорелова О.В.
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Ткаченко К.О., довіренність № 4 від 01.07.2009 року; відповідача - Явор В.В., довіренність № 252 від 09.09.2009 року
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація "Світлотехніка", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван будівельний Харків", м. Харків
про стягнення 23369,95 грн., -
Позивач звернувася до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з- відповідача заборгованість у розмірі 23369,95 грн., з яких: 17462,98 грн. основний борг, 5906,97 грн. пені, що виникла внаслідок невиконання відповідачем взятих гна себе зобов"язань щодо повної та своєчасної оплати товару, відповідно до умов договору № 31/07-08 РХ, укладеного між сторонами 08.07.2008 року. Позов обгрунтовано статтями 265 ГК України та 692, 525, 526 ЦК України. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.
03 вересня 2009 року до господарського суду від позивача налдійшла заява про зміну підстав позовної заяви, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 22976,71 грн. заборгованості, з яких: 17462,98 грн. основний борг; 274,40 грн. пеня; 4463,72 грн. інфляційні нарахування; 775,61 грн. 3% річних, що виникла внаслідок невиконання відповідачем взятих гна себе зобов"язань щодо повної та своєчасної оплати товару, відповідно до умов договорів № 31/07-08 РХ від 08.07.2008 року; № 257/07 РХ від 31.12.2007 року та № ВХ-61/07/В від 13.04.2007 року, укладених між сторонами. Позовні вимоги обгрунтовано статтями 265 ГК України та 692, 525, 526, 625 ЦК України. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.
Суд, дослідивши заяву та додані до неї матеріали, вислухавши представника позивача, а також враховуючи те, що, відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, приймає надану заяву до провадження та продовжує розгляд справи з її урахуванням.
03 вересня 2009 року до господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує, зокрема вказує на те, що у позивача відсутні правові підстави вимагати оплати товару у відповідача.
Суд, дослідитвши наданий відзив долучає його до матеріалів справи.
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 03.09.2009 року до 01.10.2009 року до 09 години 30 хвилин та з 01.10.2009 року з 09 години 45 хвилин до 01.10.2009 року до 12 години 15 хвилин.
До початку судового засідання сторони звернулись до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява сторін розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.
В судовому засіданні 01.10.2009 року позивач підтримує позов в повному обсязі.
В судовому засіданні 01.10.2009 року відповідач проти позову заперечує.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, суд встановив наступне.
Як свідчать матеріали справи, між позивачем та відповідачем були укладені наступні договори про поставку товару:
- договір № ВХ-61/07/В від 13.04.2007 року;
- договір № 257/07 РХ від 31.12.2007 року;
- договір № 31/07-08 РХ від 08.07.2008 року.
Відповідно до умов цих договорів позивач зобов"язався поставляти відповідачу товар виробнично-технічного та побутового призначення, що зазначається у видаткових накладних згідно заявок відповідача, а останній зобов"язався приймати та оплачувати товар у розмірі та в строки, передбачені умовами договорів.
Відповідно до умов договору № ВХ-61/07/В від 13.04.2007 року позивач в період з 13.04.2007 року по 31.12.2007 року поставив відповідачу товар на загальну суму 217024,11 грн. що підтверджується видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи.
Відповідачем було повернуто позивачу неріалізований товар на суму 43224,95 грн., що підтверджується накладними-повернення №№ 38, 39 та 40 від 07.09.2007 року, а також №№ 46 та 47 від 01.11.2007 року.
Поставлений товар на суму 157800,00 грн. відповідачем було оплачено, що підтверджуєтьбся витягом з бази даний бухгалтерського обліку позивача.
Проте, відповідач не в повному обсязі виконав свої зобов"язання по договору № ВХ-61/07/В від 13.04.2007 року щодо повної та своєчасної оплати отриманого товару, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 15999,16 грн.
Відповідно до умов договору № 257/07 РХ від 31.12.2007 року позивач в період з 21.01.2008 року по 16.06.2008 року поставив відповідачу товар на загальну суму 76539,85 грн. що підтверджується видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи.
Поставлений товар на суму 76400,00 грн. відповідачем було оплачено, що підтверджуєтьбся витягом з бази даний бухгалтерського обліку позивача.
Проте, відповідач не в повному обсязі виконав свої зобов"язання по договору № 257/07 РХ від 31.12.2007 року щодо повної та своєчасної оплати отриманого товару, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 1393,85 грн.
Відповідно до умов договору № 31/07-08 РХ від 08.07.2008 року позивач в період з 14.07.2008 року по 24.12.2008 року поставив відповідачу товар на загальну суму 54041,68 грн. що підтверджується видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи.
Після закінчення строку дії договору відповідачем було повернуто позивачу неріалізований товар на суму 8129,75 грн., що підтверджується накладною-повернення № 18 від 23.02.2009 року.
Поставлений товар на суму 44588,00 грн. відповідачем було оплачено, що підтверджуєтьбся витягом з бази даний бухгалтерського обліку позивача.
Проте, відповідач не в повному обсязі виконав свої зобов"язання по договору № 31/07-08 РХ від 08.07.2008 року щодо повної та своєчасної оплати отриманого товару, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 1323,93 грн.
Всього заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар складає 17462,98 грн.
У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Відповідно до пункту 8.2 договору № 257/07 РХ від 31.12.2007 року, у разі прострочення терміну оплати реалізованого товару відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.
Відповідно до пункту 17.3 договору № 31/07-08 РХ від 08.07.2008 року у разі прострочення терміну оплати реалізованого товару відповідач сплачує пеню у розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день такого прострочення.
Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" від 22.11.1996 року передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не можу бути більшим подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня.
Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.
З наявного в матеріалах справи розрахунку пені вбачається, що позивачем розрахунок пені здійснено з урахуванням положень зазначених норм законодавства, а тому, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню пеня за договорами № 31/07-08 РХ від 08.07.2008 та № 257/07 РХ від 31.12.2007 року у розмірі 274,40 грн., яка нарахована за період з 02.03.2009 року по 06.07.2009 року.
Позивач також просить суд стягнути з відповідача 775,61 грн. трьох відсотків річних та 4463,72 грн. інфляційних нарахувань за договором № ВХ-61/07/В від 13.04.2007 року.
Відповідно до статті 625 Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 22976,71 грн. заборгованості обгрунтовані, підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем, та суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, 173, 174, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван Будівельний Харків" (м. Харків, вул. Героїв Праці, 7, код ЄДРПОУ 34859030, р/р 26006065159900 в АКІБ "УкрСиббанк" в м. Харкові, відділення № 815, МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація "Світлотехніка" (м. Київ, вул. Димитрова, 5, корп. 10-А, 5 пов., код ЄДРПОУ 23739268, р/р 26009004286 в КРД "Райфайзен Банк Аваль" в м. Києві, МФО 322904) - 17462,98 грн. основного боргу; 274,40 грн. пені; 4463,72 грн. інфляційних нарахувань; 775,61 грн. 3% річних; 229,80 грн. державного мита та 315,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Погорелова О.В.
рішення підписане 01 жовтня 2009 року