Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322
Іменем України
07.10.2009
Справа №2-27/3718-2009
За позовом - Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України» м. Київ, вул.. Полуденка,1
До відповідача - ЗАТ "Теодосія", м. Феодосія, вул.. Володарського, 39Б
Про стягнення 1 315 300,00 грн.
Суддя Н.В.Воронцова
При секретарі Пономаренко Н.О.
представники:
Від позивача - Ткаченко, дор. у справі.
Від відповідача - Козловський, дор. у справі.
Сутність спору:
Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача та просить суд стягнути з відповідача борг у сумі 919 694,06 грн., пеню у розмірі 109 200,79 грн., суму індексу інфляції 246 284,51 грн., 3% річних у сумі 40 120,64 грн., також просить стягнути судові витрати.
Позивач позов підтримав, заявою від 03.09.09р. № 31/10-8683 уточнив прохальну частину позовної заяви вказавши найменування та реквізити сторін.
Суд прийняв до уваги уточнення позивача.
Відповідач проти позову заперечував по мотивам, викладеним у відзові на позов. Крім того повідомив, що протягом липня - серпня 2009 року ним здійснено часткові розрахунки на суму 544 500,00 грн.
Ухвалою Заступника Голови господарського суду АР Крим Тіткова С. Я. від 07.09.2009 р. строк розгляду справи було продовжено.
Позивач заперечував проти відзиву відповідача.
28.09.2009 р. в с удовому засіданні було оголошено перерву до 07.10.2009 р. Після перерви судове засідання продовжене, від позивача - Мацегорін, дор. у справі.
Відповідач явку представника після перерви в судове засідання не забезпечив, представив додатковий відзив на позовну заяву.
Також відповідач надіслав клопотання, відповідно до якого повідомив про те, що платіжним дорученням №372 від 04.09.2009 р. він сплатив частину основного боргу у розмірі 73833,06 грн. На підставі вказаного просить суд залучити до матеріалів справи копію платіжнього доручення №372 від 04.09.2009 р.
Суд вказане клопотання задовольнив.
Справа слуханням відкладалася та оголошувалася перерва в порядку ст.. 77 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд
встановив:
Феодосійська міська рада рішенням від 03.10.2006 р. №319 визначила виконавцем житлово - комунальних послуг в житловому фонді м. Феодосія по централізованому опаленню закрите акціонерне товариство «Теодосія», яке має ліцензію Міністерства житлово - комунального господарства АР Крим серія АВ №389714 на виробництво теплової енергії , транспортування її магістральними та місцевими ( розподільчими ) тепловими мережами, постачання теплової енергії ( крім певних видів господарської діяльності у сфері теплопостачання, якщо теплова енергія виробляється та теплоелектроцентралях, когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлювальних джерел енергії ).
На підставі вказаного, 01.10.2007 р. між позивачем по справі ( Постачальник ) і відповідачем ( Покупець ) було укладено договір №06/07-1523 Те - 19 на постачання природного газу та надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання.
Відповідно до п. 1.1 вказаного договору постачальник забовязався передати у власність покупцю в 2007 р. природний газ, а Покупець забовязався прийняти та сплатити газ на умовах даного договору.
Відповідно до п. 1.2 вказаного договору постачається імпортований природний газ, отриманий Постачальником за договором купівлі - продажу між НАК «Нафтобаз України» і Постачальником.
Відповідно до п. 1.3 вказаного договору газ, що постачається за даним договором, використовується покупцем виключно для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання. Використання газу Покупцем для інших потреб не є предметом даного договору.
Відповідно до п. 2.1 вказаного договору постачальник передає Покупцю в період з 01.10.2007 р. по 31.10.2007 р. газ у обсязі до 645 тис. куб. м.
Відповідно до Додаткової угоди №1 від 29.10.2007 р. до вказаного договору сторони дійшли згоди доповнити п. 2.1 договору №06/07-1523 Те - 19 підпунктом 2.1.1 в наступній редакції: «п. 2.1.1 постачальник передає покупцю в період з 01.11.2007 р. по 30.11.2007 р. газ у обсязі до 1548,00 тис. куб. м.».
Відповідно до Додаткової угоди №2 від 27.11.2007 р. до вказаного договору сторони дійшли згоди доповнити п. 2.1 договору №06/07-1523 Те - 19 підпунктом 2.1.2 в наступній редакції: «п. 2.1.2 постачальник передає покупцю в період з 01.12.2007 р. по 31.12.2007 р. газ у обсязі до 1720,00 тис. куб. м.».
Відповідно до Додаткової угоди №3 від 24.03.2008 р. до вказаного договору сторони дійшли згоди доповнити п. 2.1 договору №06/07-1523 Те - 19 підпунктом 2.1.3 в наступній редакції: «п. 2.1.3 постачальник передає покупцю у 2008 р. газ у таких обсягах:
- з ресурсу січня 2008 р. - 956,589 тис. куб. м;
- з ресурсу лютого 2008 р. - 608,235 тис . куб. м.;
- в березні 2008 р. - 422,590 тис. куб. м.»
Відповідно до п. 3.3 вказаного договору №06/07-1523 Те - 19 приймання - передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці, оформлюється актом приймання - передачі, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого та протранспортованого газу.
Відповідно до п. 5.1 вказаного договору ціна за 1000 куб. м. газу без врахування вартості транспортування газу територією України на момент укладання договору становить 466,045 грн., крім того цільова надбавка до тарифу на газ ( 2% ). Вартість транспортування газу територією України становить 96,30 грн. Разом до сплати за 1000 куб. м. газу - 686,00 грн.
Відповідно до п. 5.2 вказаного договору сторони домовилися, що ціна за 1000 куб. м. газу у відповідному періоді споживання газу та вартість його транспортування територією України встановлюється на рівні граничної ціни та тарифу, затверджених уповноважених державним органом.
Сторони домовилися, що ціна за газ та вартість його транспортування, змінені у відповідності до п. 5.2 вказаного договору є обов'язковими для сторін за даним договором з моменту введення їх в дію. У разі зміни ціни на газ та тарифу на його транспортування, сторонами здійснюється перерахунок за спожитий газ за новими цінами та тарифами.
Загальна сума даного договору складається з сум вартості місячних поставок газу.
Також відповідно до п. 3 вищевказаної вказаної Додаткової угоди №3 сторони доповнили п. 6.1 вказаного договору підпунктом 6.1.1 у наступній редакції: « п. 6.1.1 остаточний розрахунок за обсяги газу спожиті і транспортовані в січні - лютому 2008 р. покупець здійснює протягом трьох банківських днів з дати підписання актів приймання - передачі за січень - лютий 2008 р.».
У виконання вищевказаних умов договору Позивачем було поставлено відповідачу газ на суму 2772560,64 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання - передачі від 30.11.2007 р. на суму 428 942,88 грн., від 31.12.2007 р. на суму 980 253,57 грн., від 26.03.2008 р. на суму 656 219,17 грн., від 26.03.2008 р. на суму 417 248,66 грн. і від 31.03.2008 р. на суму 289 896,36 грн.
Однак відповідач, у порушення взятих на себе забовязань, отриманий газ сплатив не у повному обсязі, перерахувавши на користь позивача лише 1 852 866,58 грн.
Відповідач у відзиві на позов посилається на положення Постанови КМУ №440 від 25.04.2008 р., яка передбачає проведення розрахунків Держави по погашенню боргу з різниці в тарифах за теплопостачання населенню.
Однак суд вважає, що положення даної Постанови КМУ ніяким чином не змінюють умови договору №06/07-1523 Те - 19 від 01.10.2007 р.
Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до ст.. 229 Господарського кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Відповідно до ст.. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином, механізм порядку відшкодування заборгованості з Державного бюджету України різниці в тарифах на теплоенергію, не звільняє відповідача від виконання обов'язків щодо сплати поставленого газу, які він взяв на себе з моменту підписання вищевказаного договору.
Фактично вищевказана Постанова КМУ №440 від 25.04.2008 р. передбачає лише один зі способів погашення заборгованості за природний газ, але не єдиний порядок проведення розрахунків.
Відповідно до ст.. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 6.1 договору №06/07-1523 Те - 19 від 01.10.2007 р. оплата за газ та послуги з його транспортування проводиться грошовими коштами у такому порядку:
- перша оплата у розмірі 34 % від вартості за планових місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 - ого числа поточного місяця;
- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 ( 31 ) числа поточного місяця;
Остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання - передачі до 10 - ого числа, наступного за місяцем поставки газу.
Однак відповідач, у порушення взятих на себе забовязань, отриманий газ сплатив не у повному обсязі, перерахувавши на користь позивача лише 1 852 866,58 грн.
При таких обставинах, за відповідачем значилася заборгованість за поставлений газ, на моменту звернення до суду з вказаним позовом, у розмірі 919 694,06 грн.
Судом встановлено, що під час розгляду справи, відповідач в добровільно порядку сплатив заборгованість у розмірі 73833,06 грн., що підтверджується платіжним дорученням №372 від 04.09.2009 р., належним чином засвідчена копія якого наявна в матеріалах справи.
З урахуванням вказаного, суд дійшов висновку, що сума заборгованості, що підлягає стягненню в судовому порядку, складає 845861,00 грн.
В частині позовних вимог відносно стягнення заборгованості по основному боргу у розмірі 73833,06 грн., суд вважає за необхідне провадження по справі припинити на підставі п. 1 - 1 ст. 80 ГПК України, в зв'язку з відсутністю предмету спору.
Відповідно до ст.. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ст.. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до п. 7.2 договору №06/07-1523 Те - 19 від 01.10.2007 р. у разі несплати або несвоєчасної сплати у строки, зазначені у п. 6.1 даного договору, відповідач сплачує на користь позивача, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за кий стягується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.
Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за період з 01.01.2009 р. по 01.07.2009 р. склав 109200,79 грн.
Як вже вказувалося вище, позивач просив стягнути заборгованість за газ, поставлений за період листопад 2007 р. - березень 2008 р.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
При таких обставинах, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 109200,79 грн. у позові необхідно відмовити.
Відповідно до ст.. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, розмір інфляційних витрат за період з грудня 2007 р. по травень 2009 р. склав 246284,51 грн.
Розмір 3% річних за період з грудня 2007 р. по листопад 2008 р. склав 40120,64 грн.
Відповідно до ст.. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
При таких обставинах справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
У відповідності до ст.. 49 ГПК України судові витрати покласти на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.49, п. 1 -1 ст. 80, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з закритого акціонерного товариства "Теодосія", м. Феодосія, вул.. Володарського, 39Б, ( п/р 26000023315 в «Імпромбанк», м. Федосія, МФО 384481, ЄДРПОУ 30689644 ) на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України» м. Київ, вул.. Полуденка,1, ( р/р 26008301970 в ВАТ «Ощадбанк», МФО 300465, ЄДРПОУ 31301827 ) заборгованість по основному боргу у розмірі 845861,00 грн., інфляційні витрати у розмірі 246284,51 грн. і 3% річних у розмірі 40120,64 грн.
3. Стягнути з закритого акціонерного товариства "Теодосія", м. Феодосія, вул.. Володарського, 39Б, ( п/р 26000023315 в «Імпромбанк», м. Федосія, МФО 384481, ЄДРПОУ 30689644 ) на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України» м. Київ, вул.. Полуденка,1, ( р/р 26008301970 в ВАТ «Ощадбанк», МФО 300465, ЄДРПОУ 31301827 ) судові витрати по сплаті держмита у сумі 11322,67 грн., а також витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у сумі 271,17 грн.
4. В частині стягнення суми боргу у розмірі 73833,06 грн. провадження по справі припинити по п. 1 -1 ст. 80 ГПК України.
5. В частині стягнення пені у розмірі 109200,79 грн. у позові відмовити.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Воронцова Н.В.