ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
06 жовтня 2009 р.
Справа № 22/110
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О.В.
при секретарі судового засідання: Гринюк О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: ВАТ "Укрнафта" в особі відокремленого підрозділу Управління автоматизованих систем, пров. Несторівський, 3-5, м.Київ, 53, 04053,
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ВАТ “Укртранснафта” ,вул. Артема, 60, м. Київ, 04050.
до відповідача: Долинської міської ради, пр. Незалежності, 5, м.Долина, Долинський район, Івано-Франківська область, 77503,
про визнання права власності на нерухоме майно та зобов'язання його оформити ,
за участю представників сторін:
від позивача: юрисконсульт Всеволодський М.О., (довіреність № юр-681/д від 10.12.2008р.);
від третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача: представник Алексеєнко А.А. ( довіреність №218 від 18.12.2008р.),
від відповідача: представник Федор М.М. (довіреність №10/2022 від 21.10.2008р.),
Відкритим акціонерним товариством “Укрнафта” в особі відокремленого підрозділу Управління Автоматизованих Систем (УАС) подано позов до Долинської міської ради про визнання права власності на господарські споруди, які знаходяться за адресою м.Долина, вул.Промислова,4, та зобов'язання оформити право власності на вказане нерухоме майно та видати свідоцтво про право власності.
За клопотанням позивача ухвалою суду від 27.08.2009р. до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача було залучено ВАТ “Укртранснафта”.
Заявлені вимоги мотивовані тим, що згідно Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Мінюсту України від 28.01.2003р. №6/5 (надалі “Тимчасвое положення”), позивач звернувся до Долинської міської ради з листом №286 від 23.04.2008р. про оформлення права власності на споруди, які знаходяться за адресою м.Долина, вул.Промислова,4. Однак листом №10/1428 від 23.07.2008р. відповідач йому відмовив. Вважає, що він є власником зазначених споруд і відмова відповідача незаконна, оскільки вказане майно було безоплатно передане позивачу державним підприємством магістральних нафтопроводів “Дружба”, про що свідчать:
- звернення позивача до ДПМН “Дружба” №311 від 08.05.1996р. з проханням передати у власність мережі технологічного зв'язку, які забезпечують зв'язком Західний нафтодобувний регіон;
- лист ДПМН “Дружба” до Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України №2196 від 06.12.1996р. з проханням задовольнити звернення,
- лист Держнафтогазпрому України №16-157 від 03.01.1997р. про згоду на передачу вказаної мережі,
- лист позивача до ДПМН “Дружба” №16-157 від 03.01.1997р. з проханням передати дане майно, враховуючи згоду Держнафтогазпрому України,
- лист ДПМН “Дружба” №183 від 21.01.1997р. про таку згоду,
- наказ ДПМН “Дружба” №15 від 20.01.1997р. “Про призначення комісії для передачі мереж зв'язку Західного нафтодобувного регіону”,
- наказ позивача №13 від 31.01.1997р. “Про призначення комісії для прийому мереж зв'язку Західного нафтодобувного регіону”,
- акт прийому-передачі вказаного майна від 10.02.1997р. з додатками.
Вказані документи розцінює як укладення договору про безоплатну передачу майна в письмовій формі.
З посиланням на ст.10 Закону України “Про підприємства в Україні” вважає, що держава в особі Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України правомірно передала вказане майно позивачу, який став його власником згідно ст.37 Закону України “Про власність”. Обрання способу захисту, порушеного, на його думку, права обгрунтовує ст.392 ЦК України, згідно якої власник майна може пред'явити позов про визнання його права, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Відповідач заявлені позовні вимоги в частині зобов'язання оформити право власності на вказане нерухоме майно та видати свідоцтво про право власності не визнав і зазанчив, що позивачем не було подано підтверджуючих документів, на підставі яких приймається рішення про оформлення права власності на нерухоме майно згідно Тимчасового положення. Також вказав, що до компетенції міської ради не входить видача свідоцтв про право власності на нерухоме майно. Щодо позовних вимог про визнання права власності на дане майно заперечень не навів, оскільки вирішення даного питання не стосується його майнових прав та обов'язків.
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ВАТ “Укртранснафта” - позов підтримала, підтвердила обставини, викладені позивачем, і зазначила, що спірні споруди передані безоплатно у власність позивачу 10.02.1997р. і знаходяться на його утримання по даний час.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст.43 ГПК України, суд встановив наступне.
ВАТ “Укрнафта” листом №311 від 08.05.1996р. звернулось до ДПМН “Дружба” з проханням “передати з балансу на баланс” мережі технологічного зв'язку, які забезпечують зв'язком Західний нафтодобувний регіон, не відповідають потребам даного підприємства і потребують реконструкції. На звернення ДПМН “Дружба” №2196 від 06.12.1996р. до Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України “Держнафтогазпром”, останній листом №16-157 від 03.01.1997р. дав згоду на таку передачу. В свою чергу, ВАТ “Укрнафта” в листі №16-157 від 03.01.1997р. до ДПМН “Дружба” дало згоду прийняти на свій баланс вказане майно, і ДПМН “Дружба” листом №183 від 21.01.1997р. підтвердило таку згоду. Наказом ДПМН “Дружба” №15 від 20.01.1997р. “Про призначення комісії для передачі мереж зв'язку Західного нафтодобувного регіону” було призначено комісію для передачі на баланс ВАТ “Укрнафта” технологічної мережі зв'язку Західного нафтодобувного регіону. Згідно наказу позивача №13 від 31.01.1997р. “Про призначення комісії для прийому мереж зв'язку Західного нафтодобувного регіону” УАС ВАТ “Укрнафта” було зобов'язано прийняти на свій баланс від ДПРМН “Дружба” дане майно і також призначено для цього комісію. Передача майна з балансу на баланс відбулась згідно акту прийому-передачі від 10.02.1997р. з додатками. В додатку №2 до даного акту вказано на передачу вузла зв'язку “Долина”, в тому числі будівель. Технічні характеристики будівлі, право власності на яку просить визнати позивач, наведені в технічному паспорті, виготовленому Івано-Франківським ОБТІ 12.10.2005р.
Правонаступником ДПМН “Дружба” є ВАТ “Укртранснафта”, оскільки згідно свідоцтва про державну перереєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності -юридичної особи від 01.09.1998р. державне підприємство магістральних нафтопроводів “Дружба” перетворено на державне акціонерне товариство “Магістральні нафтопроводи “Дружба”, яке згідно розпорядження КМУ від 23.06.2001р. №256-р реорганізовано в дочірнє підприємство НАК “Нафтогаз України” ВАТ “Укртранснафта” (п.1.1. Статуту ВАТ “Укртранснафта”).
На підставі наведених документів позивач звернувся до Долинської міської ради (лист №286 від 23.04.2008р.) з проханням “зареєструвати та надати свідоцтво на право власності на споруди за адресою: м.Долина, вул.Промислова,4”. На дане звернення Долинська міська рада листом №10/1428 від 23.07.2008р. повідомила, що позивачем не подано всіх підтверджуючих документів відповідно до Тимчасового положення, а тому виконавчий комітет не може підтвердити право власності на споруди.
Заявою №606 від 03.09.2008р. позивач також звертався до державного реєстратора БТІ м.Долина з проханням зареєструвати право власності на вказані споруди, проте рішенням реєстратора №296/04 від 07.10.2008р. у реєстрації права власності на нерухоме майно було відмовлено, оскільки подані документи не відповідають п.2.1., п.2.7., п.3.3. Тимчасового положення.
При вирішенні даного спору, суд виходить з того, що згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. А тому встановленню підлягають, зокрема, такі обставини, як належність позивачу права власності на вказане нерухоме майно та невизнання цього права відповідачем.
Як передбачено ст.34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.4 ЦК УРСР (чинного на час передачі майна позивачу) цивільні права і обов'язки виникають з угод. Згідно ст.44 ЦК УРСР для угод державних, кооперативних та інших громадських організацій між собою передбачена письмова форма. За приписами ст.153 ЦК УРСР договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах; істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду. З представлених позивачем доказів не вбачається, що між ним та ДПМН “Дружба” в письмовій формі досягнуто згоди щодо безоплатної передачі майна у власність. У всіх документах йдеть про передачу майна з балансу на баланс. Як зазанчено в п. 9 інформаційного листа Вищого арбітражного суду України №01-8/98 від 31.01.2001р. “Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом” “ Баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства”. Отже позивачем не представлено допустимих доказів набуття ним права власності на спірне майно.
Згідно п.6.1. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції 07.02.2002р. №7/5 та зареєстрованого Міністерством юстиції України за №157/6445 від 18.02.2002р.(зі змінами і доповненнями) (“Тимчасове положення”), оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності:
а) місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування:
- фізичним особам та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення провідведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності акта
комісії про прийняття об'єкта і введення його в експлуатацію;
- власникам спільних будівель, які на законних підставах зробили перебудову, прибудову, унаслідок чого змінилися належні їмчастки. У разі, якщо співвласники не згодні змінити часткидобровільно, це питання вирішується в судовому порядку;
- членам житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражногочи іншого кооперативу, товариства або об'єднання, які повністювнесли свої пайові внески;
- юридичним особам у разі внесення до статутного фондуоб'єктів нерухомого майна їх засновниками;
- фізичним особам та юридичним особам, які в разі ліквідації (реорганізації) підприємства, об'єднання, організації отримали увласність у встановленому законодавством порядку нерухоме майнопідприємства, об'єднання, організації, що ліквідовується;
- фізичним особам та юридичним особам, що вийшли зі складу засновників підприємства і за рішенням засновників (власників) отримали у власність об'єкт нерухомого майна, переданий їм за актом приймання-передавання;
- інвесторам, які у встановленому законодавством України порядку отримали у власність об'єкти нерухомого майна або його частини, побудовані за їх кошти, за наявності відповідного рішення місцевого органу виконавчої влади, органу місцевого
самоврядування, акта приймання-передавання об'єкта (частини) інвестору;
- реабілітованим громадянам, яким повернуто у власністьналежні їм об'єкти нерухомого майна з представленням рішенькомісій з реабілітації про повернення цього майна;
- у разі виділення окремого будинку зі складу об'єкта нерухомого майна, що складається із двох або більше будинків (будівель);
- фізичним та юридичним особам при представленні договору пропайову участь у будівництві об'єкта нерухомого майна, акта проприйняття об'єкта в експлуатацію та акта приймання-передаванняцього об'єкта;
- фізичним та юридичним особам на об'єкти нерухомого майна, які в установленому порядку переведені із житлових у нежитлові і навпаки, при наданні рішення відповідного органу;
- фізичним та юридичним особам на підставі документів, установлених законодавством, які підтверджують їх право власності на об'єкти нерухомого майна, крім правовстановлювальних документів, передбачених у додатку 1 до пункту 2.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно.
При розгляді справи представником позивача не вказано і судом не встановлено наявності будь-якої із вищенаведених обставин, коли оформлення права власності на нерухоме майно здійснюється органом місцевого самоврядування з видачею свідоцтва про право власності.
Крім того, в додатку 1 до п.2.1. Тимчасового положення наведено перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, до яких відносяться, зокрема, договори, за якими відповідно до законодавства передбачається перехід права власності, зокрема купівлі-продажу, міни, дарування. Позивач підставою набуття права власності на об'єкт нерухомого майна вказує безоплате отримання його у власність, що за правовим змістом відповідає договору дарування.
Таким чином, за наведених позивачем обставин оформлення права власності органом місцевого самоврядування з видачею свідоцтва про право власності не здійснюється.
Відповідно до ст.ст.1,4-1 ГПК України до господарського суду в порядку позовного провадження мають право звертатись особи за захистом своїх порушених прав і охоронюваних законом інтересів, оскільки тільки порушене право підлягає захисту.
В даному випадку обставини, що свідчать про невизнання або оспорювання Долинською міською радою наявного, на думку позивача, його права власності на нерухоме майно, і порушення в зв'язку з цим його прав і охоронюваних законом інтересів, - відсутні. При цьому відмова в оформленні права власності і невизнання чи оспорювання такого права є різними за правовим характером діями.
Відповідно до ст.21 ГПК України сторонами (позивачами і відповідачами) в господарському процесі виступають суб'єкти матеріально-правових відносин. При розгляді даної справи матеріально-правових відносин між позивачем та відповідачем не встановлено.
В судовому засіданні 27.08.2009р. в порядку ст.24 ГПК України позивачу було запропоновано здійснити заміну відповідача, проте згоди на це позивач не дав.
За наведених обставин, позов задоволенню не підлягає.
Згідно ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
в задоволенні позову відмовити.
Судові витрати покласти на позивача.
Суддя Малєєва Олена Вікторівна
Рішення прийняте, оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 12.10.2009р.
Внесено в АС "Діловодство суду"
________________ помічник судді Бандура Володимир Степанович