33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"13" жовтня 2009 р. Справа № 18/92
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю спільне підприємство "Ібоя"
до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Караван будівельний Рівне"
про стягнення заборгованості в сумі 232 839 грн. 52 коп.
Суддя
Представники:
Від позивача : Романова З.М.
Від відповідача : Кравчук В.Р.
Статті 20, 22, 91, 107 ГПК України сторонам роз'яснені.
В судовому засіданні 13.10.2009 року за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 232839,52 грн. В обгрунтування вимог зазначає, що відповідно до укладеного між сторонами договору № 163/12-2007 РР від 28.12.2007 року позивач поставив відповідачу товари, за які останній розрахувався частково. Згідно складеного сторонами акту звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2008 року, заборгованість відповідача по договору склала 232839,52 грн. Оскільки відповідач в добровільному порядку не погашає заборгованість, позивач просить стягнути борг в судовому порядку. Відповідно до заяви про уточнення позовних вимог № 592 від 29.09.2009 р. просить суд додатково врахувати поставлені відповідачу товари на суму 360995,78 грн. згідно накладних №№ 1591с, 1602/Б, 1604с від 24-25.12.2007 року. При цьому суму позовних вимог та підстави її стягнення не змінює. Позовні вимоги в судових засіданнях позивач підтримує в повному обсязі.
Відповідач проти позову заперечує, мотивуючи тим, що згідно п. 7.7 договору № 163/12-2007 РР від 28.12.2007 року зобов'язання по оплаті товару виникають у відповідача зі спливом 7 календарних днів від моменту продажу товару третім особам, однак позивач не наводить жодних доказів того, що товар реалізовано третім особам. Крім цього зазначає, що позивач прострочив власні зобов'язання з оплати послуг відповідача, передбачених додатковою угодою № 1-Б до договору № 163/12-2007 РР від 28.12.2007 року, а тому відповідно до п. 11.1 договору покупець (відповідач) не вважається таким, що прострочив оплату товару. Також вказує, що наданий позивачем в підтвердження вимог акт звірки не може бути належним доказом, оскільки останній підписаний не уповноваженою особою. Просить в задоволенні позову відмовити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд
28 грудня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Караван Будівельний Рівне" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю спільне підприємство "Ібоя" (постачальник) було укладено договір № 163/12-2007 РР. Відповідно до предмету договору постачальник зобов'язується доставляти і передавати на умовах та у встановлені даним договором строки непродовольчу продукцію (надалі - Товар) у власність покупця, а покупець зобов'язується приймати товар у власність і оплачувати його на умовах даного договору. Асортимент та загальна вартість товару, що може бути поставлений згідно цього договору, визначається у Специфікації (додаток до даного договору). Зазначення певного виду товару в Специфікації саме по собі не передбачає обов'язку покупця замовляти чи купувати цей товар. Мета поставки постачальником товару покупцю згідно даного договору - зберігання, підготовка до продажу і продаж покупцем товару третім особам через оптово-роздрібну торговельну мережу з дотриманням вимог чинного законодавства України щодо захисту прав споживачів та інших обов'язкових вимог.
Розділом 2 договору передбачено, що поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі прийнятих постачальником до виконання замовлень покупця, які мають передаватися через електронні засоби зв'язку, по факсу, кур'єром, поштою або через представника постачальника. Замовлення вважається прийнятим постачальником до виконання у випадку : повернення покупцю одного екземпляра замовлення, підписаного постачальником і завіреного його основною печаткою; підписання замовлення покупця офіційним представником постачальника, який діє на підставі виданої постачальником на його ім'я довіреності. Зобов'язання постачальника з поставки партії товару виникає з моменту прийняття постачальником замовлення до виконання у порядку визначеному даним договором.
За умовами розділу 7 договору, ціна товару погоджується сторонами у специфікації (додаток до даного договору) у національній валюті України - гривні. Загальна вартість даного договору становить загальну вартість товару, поставленого протягом дії цього договору. Покупець зобов'язаний оплатити поставлений продавцем товар протягом 7 (семи) календарних днів від моменту продажу такого товару третім особам.
Пунктом 7.9 договору визначено, що за результатами кожного місяця покупець буде готувати акти звірки взаєморозрахунків та направляти їх постачальникові. Постачальник повинен протягом одного тижня з моменту отримання акту звірки підписати його або заявити письмові мотивовані зауваження. У випадку, якщо протягом одного тижня з моменту отримання акту постачальник не передасть чи не надішле покупцеві підписаний примірник, чи не заявить письмові зауваження, акт буде вважатись визнаним і узгодженим з боку постачальника.
З доданих до матеріалів справи накладних вбачається, що в період дії договору позивач протягом січня-вересня 2008 року поставив відповідачу товар на загальну суму 1799943 грн. 74 коп. Пункт 7.9 договору відповідачем не виконувався, щомісячні акти звірок не направлялись. Обгрунтовуючи часткову сплату коштів за отриманий товар позивач посилається на підписаний між сторонами акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2008 року, відповідно до якого заборгованість відповідача складає 232839,52 грн. (а.с. 52).
Однак зазначений акт звірки судом до уваги не приймається, оскільки останній не містить повного об'єму поставок товару та здійснених оплат за період дії договору. Звірка проведена лише за період з 01.10.2008 року по 31.12.2008 року.
З огляду на викладені обставини ухвалою суду від 02.09.2009 року судом було зобов'язано сторін провести звірку взаємних розрахунків по накладним, які подані позивачем в обгрунтування позову. Вимоги суду сторонами не виконано, а саме - не подано узгоджений акт звірки. Натомість кожною із сторін подано власний варіант акту звірки.
Відтак, з примірника акту відповідача (а.с. 117) вбачається, що з 17.01.2008 року по 15.09.2008 року ним було отримано товар на загальну суму 1799943,74 грн. і з 05.02.2008 р. по 24.12.2008 р. проведено оплату на суму 1928100,00 грн. При цьому визначено сальдо на користь відповідача в сумі 128156,26 грн.
Відповідно до примірника акту позивача (а.с. 150) в період з 17.01.2008 р. по 15.09.2008 р. ним було поставлено товар на загальну суму 1799943,73 грн. і з 05.02.2008 р. по 24.12.2008 р. отримано кошти в сумі 1928100,00 грн.
Таким чином подані сторонами дані про стан отримання товарів та сплати коштів в період дії договору повністю збігаються.
Поряд з цим позивач у своєму примірнику акту зазначає заборгованість відповідача станом на 01.01.2008 року в сумі 360995,78 грн., внаслідок чого кінцеве сальдо визначено на користь позивача в розмірі 232839,51 грн. (360995,78 + 1799943,73 - 1928100,00 = 232839,51).
Згідно наданого уточнення до позовної заяви від 29.09.2009 р. № 592 (а.с. 130-143) позивач обгрунтовує виникнення боргу в сумі 360995,78 грн. тим, що 24 та 25 грудня 2007 року поставив відповідачу товари за накладними №№ 1591с, 1602/Б, 1604с на вказану суму. При цьому зазначає, що ці товари поставлялись в рахунок договору № 163/12-2007 РР від 28.12.2007 р., який вже був підписаний сторонами. Таким чином вважає дану заборгованість договірною.
Однак з такою позицією позивача суд не погоджується виходячи з наступного.
За умовами ст. 631 Цивільного кодексу України строком дії договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
Договір № 163/12-2007 РР підписано сторонами 28.12.2007 року. Пунктами 10.1, 10.2 договору сторони визначили: "Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 30.06.2008 року. Закінчення строку дії даного договору не звільняє сторони від зобов'язань, що виникли протягом його дії. Строк дії договору автоматично продовжується у випадку, якщо не менше ніж за 30 днів до закінчення його строку дії будь-яка сторона не повідомить іншу сторону у письмовій формі про свій намір змінити його чи припинити його дію. В даному випадку строк дії договору продовжується на один рік."
Викладене свідчить, що сторонами не було передбачено застосування договору до відносин, які виникли до його укладення.
Таким чином поставка позивачем товарів 24-25.12.2007 року за накладними №№ 1591с, 1602/Б, 1604с на суму 360995,78 грн. є позадоговірною і відповідно вимоги про стягнення боргу в сумі 232839,51 грн. випливають з позадоговірних відносин. Зазначена обставина підтверджується також і тим, що в накладних №№ 1591с, 1602/Б, 1604с від 24-25.12.2007 року відсутнє будь-яке посилання на договір № 163/12-2007 РР. При цьому в судовому засіданні представником позивача підтверджено, що поставлені протягом дії договору № 163/12-2007 РР (з 17.01.2008 року по 15.09.2008 року) товари були оплачені відповідачем в повному обсязі.
Враховуючи встановлені обставини та приймаючи до уваги той факт, що в накладних №№ 1591с, 1602/Б, 1604с від 24-25.12.2007 року відсутній строк їх оплати, останній має визначатися моментом пред'явлення вимоги згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України. Такої вимоги позивач відповідачу не направляв. Наявна в матеріалах справи претензія від 20.06.2009 року (а.с. 88) не може розцінюватися як вимога про погашення боргу за вказаними накладними, оскільки з її тексту вбачається прохання погасити борг за договором № 163/12-2007 РР без зазначення суми заборгованості.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що строк оплати за накладними №№ 1591с, 1602/Б, 1604с не настав. Відтак, вимоги позивача про стягнення боргу в сумі 232839,51 грн. не грунтуються на законі та договорі і задоволенню не підлягають.
Понесені позивачем судові витрати згідно ст. 49 ГПК України залишаються за ним.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити.
Суддя
підписано "19" жовтня 2009 р.