Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.
Іменем України
24.09.2009
Справа №2-5/998-2009
За позовом - Державного підприємства «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ
До відповідача - Відкритого акціонерного товариства «Кримський содовий завод»,
м.Красноперекопськ
Про стягнення 9630, 00 грн.
Суддя М.П.Гаврилюк
Представники:
Від позивача - Коваленко Ю.М. - предст., дов. № 170 від 01.01.2009 року
Від відповідача - Міролюбов М.С. - заступник начальника ю/в, довіреність № 68 від 29.12. 2008р.; Волубєв Д.А. - предст., дов. № 31 від 02.02.2009 року
Сутність спору:
Позивач - Державне підприємство «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ звернулося до Господарського суду АР Крим із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача - Відкритого акціонерного товариства «Кримський содовий завод» штраф у розмірі 9 630,00 грн.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що на підставі договору від відповідача на станцію позивача надійшов вантаж для відправлення. На місці призначення при видачі даного вантажу вантажоодержувачу була проведена перевірка, в результаті якої встановлено, що маса вантажу, вказана відповідачем в залізничній накладній не відповідає фактичній масі вантажу, у зв'язку з чим позивачем нарахований штраф.
Відповідач проти позову заперечує за мотивами, викладеними у відзиві, зокрема вказує на те, що надані позивачем докази, а саме комерційний акт та акт загальної форми не відповідають дійсним обставинам у зв'язку з порушенням вимог Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002 року, а тому не можуть бути прийняті судом.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представників сторін, суд -
Згідно накладній № 45238808 від 13.08.2008 року на станцію Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці надійшов вантаж вугіль антрацит кл. 0-25 мм, відправлений ВАТ «Кримський содовий завод» одержувачу - ВАТ МК «Запоріжсталь».
16 серпня 2008 року на станції призначення позивачем була проведена видача вантажу з перевіркою маси вантажу у вагоні № 64519028 на підставі замовлення ВАТ «Запоріжсталь» від 15.08.2008 року.
В ході перевірки встановлено, що маса вантажу, вказана відповідачем у накладній № 45238808 не відповідає масі вантажу на станції призначення, а саме маса вантажу у вагоні № 64519028 становить 63000 кг замість 65000 кг.
За результатами встановлених обставин складений комерційний акт № БН 7555886, підписаний представником станції та уповноваженим представником вантажоодержувача.
Позивачем на адресу відповідача було відправлено претензію № 13-01/76 від 10.12.2008 року з проханням перерахувати штраф у сумі 9 630, 00 грн., яка відповідачем не виконана, у зв'язку з чим позивач буз змушений звернутися до суду з позовом.
Звертаючись до суду з позовом, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф у сумі 9 630,00 грн.
Суд вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про залізничний транспорт» від 04.07.1996 року № 273/96-ВР, законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України «Про транспорт», цього закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закон України «Про залізничний транспорт» нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Згідно ч.5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.
Стаття 2 Статуту залізниць України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457 визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом
Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України залізниць України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457 накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Згідно ст.23 Статуту залізниць України та Правил перевезень вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 року, а саме Правила оформлення перевізних документів, передбачено що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Згідно з п.2.1. та п.2.2. розділу 2 Правил оформлення перевізних документів, графи «Маса вантажу в кг. визначена відправником» та «Спосіб визначення маси» заповнюються відправником.
Відповідно до ст. 37 Статуту залізниць України та п.5 Правил приймання вантажів до перевезення, маса вантажу визначається відправником.
Згідно п.2.3. Правил оформлення перевізних документів, правильність внесених в накладну відомостей своїм підписом засвідчує представник відправника.
Пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення передбачено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу ( платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Згідно з ст. 52 Статуту залізниць України на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених Правилами.
Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про залізничний транспорт», розрахунки відправників і одержувачів вантажу, вантажобагажу і пошти з підприємствами залізничного транспорту загального користування за перевезення, додаткові послуги за вантажні операції і користування рухомим складом, а також за штрафи, пеню, неустойки здійснюються в порядку, передбаченому Статутом залізниць України, іншими актами законодавства України та міжнародними договорами.
Відповідно до ст. 118 Статуту залізниць України за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Згідно п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Мінтрансу від 21.11.2000р. № 644 та зареєстрованих в Міністерстві Юстиції України від 24.11.2000 р. за № 863/5084 «Якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту залізниць України».
Відповідно до ст. 122 Статуту залізниць України за неправильне зазначення у накладній масу вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно зі ст. 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
По зазначеному перевезенню провізна плата у накладній вказана 1926,00 грн., у зв'язку із чим у виконання вказаних норм, сума штрафу за невідповідність масі вантажу на станції призначення та масі. Вказаної відповідачем у накладній при його відправленні, з розрахунку 1926,00х5 складає 9 630,00 грн.
Стаття 24 Статуту надає залізницям право перевіряти правильність відомостей, зазначених відправником у залізничній накладній, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній, у тому числі і після прибуття вантажу на станцію призначення.
Суд бере до уваги, що 16.08.2009 року Залізницею з Запоріжжя Лівого на станцію відправлення вантажу відправлена телеграма з повідомленням про складення комерційного акту з зазначенням підстави його складення. На телеграмі мається відмітка отримувача про необхідність повідомлення цих обставин відправника - ВАТ «Кримський содовий завод». Про отримання даної інформації щодо складання комерційного акту у зв'язку з невідповідністю фактичної маси вантажу даним, вказаним у накладній не заперечує сам відповідач. Отже у разі незгоди з встановленими Залізницею фактами порушення відповідач не був позбавлений права оскаржити вищевказаний комерційний акт.
Суд не приймає посилання відповідача на порушення позивачем п. 30 Правил видачі вантажів, оскільки п.п.29, 30 Правил встановлена необхідність запрошення експертів лише у разі виникнення необхідності встановлення розміру або причини недостачі, псування або пошкодження вантажу і суми, на яку знизилась його вартість, тобто у випадку виявлення слідів розкрадання, втрати вантажу у зв'язку з технічною несправністю вагону.
В даному випадку відповідно до комерційного акту № БН 755886/639 від 16.08.2008 року вагон у технічному відношенні справний, бездвірний, люки закриті щільно, течі вантажу немає. В комерційному відношенні навантаження в вагоні нижче рівня бортів на 60-70 см рівномірна по всій площі, вантаж марковано сухим вапном шляхом посипання, маркування не порушене, у зв'язку з чим у Залізниці не було підстав для запрошення експертів у відповідності із п. 30 Правил видачі вантажів.
Отже, проаналізувавши надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що комерційний акт БН 755886/639 від 16.08.2008 року складений у відповідності із Правилами складання актів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 року № 334, а тому є належним доказом допущення відповідачем порушень, визначених у ст. 118 Статуту та є підставою для стягнення штрафу.
Суд також звертає увагу на те, що комерційний акт, який містить усі обставини встановлених фактів підписаний незаінтересованою особою - вантажоодержувачем ВАТ «Запоріжсталь», яка мала можливість не погодитись або оскаржити дії посадових осіб станції, що свідчить про достовірність зафіксованих у цьому акті даних.
Таким чином, враховуючи, що відповідачем при здійсненні відправлення вантажу порушено положення, передбачені Статутом залізниць України, що підтверджується наданими до матеріалів справи доказами, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно ст.ст. 44,49 ГПК України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Кримський содовий завод» (м.Красноперекопськ, вул. Проектна, б. 1, р/р 26004301360061 в Красноперекопському відділенні ПІБ, МФО 324418, код ЄДРПОУ 05444546) на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця» (м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, р/р 26006000012 в ДФ АБ «Експрес Банк», МФО 306964, ЄДРПОУ 01073828) на рахунок Запорізької дирекції залізничних перевезень ДП «Придніпровська залізниця» (р/р 26007000215001 в ДФ АБ «Експрес банк», МФО 306964, код ЄДРПОУ 04713145) штраф у сумі 9630, 00 грн., державне мито у сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Гаврилюк М.П.