07 жовтня 2009 р.
№ 37/257
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дунаєвської Н.Г. -головуючого,
Воліка І.М.,
Мележик Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06 липня 2009 року у справі № 37/257 Господарського суду Донецької області за позовом Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго", Донецька область, до Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" в особі Часовоярського регіонального виробничого управління, Донецька область, про стягнення боргу, за скаргою Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" в особі Часовоярського регіонального виробничого управління, Донецька область, на дії Відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції,
представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце проведення засідання повідомлені належним чином,
У лютому 2009 року КП "Компанія "Вода Донбасу" в особі Часовоярського регіонального виробничого управління звернувся до господарського суду зі скаргою на дії Відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції.
Вказував, що рішенням Господарського суду Донецької області від 18.10.07 у справі № 37/257 за позовом ВАТ "Донецькобленерго" до КП "Компанія "Вода Донбасу" в особі Часовоярського регіонального виробничого управління, постановлено: стягнути з нього на користь позивача 180 304,84 боргу за спожиту активну електроенергію та розстрочено виконання рішення в цій частині строком на 12 місяців з яких по 15 025,40 грн. щомісяця протягом 11 місяців та 15 025,44 грн. останнього місяця; стягнути 9 835,68 грн. річних та розстрочено виконання рішення в цій частині строком на 12 місяців по 819,64 грн. щомісяця; стягнути 37 391,40 грн. інфляційних та розстрочено виконання рішення в цій частині строком на 12 місяців по 3 115,95 щомісяця; стягнути 2 275,32 грн. витрат по сплаті держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Зазначав, що 30.10.07 Господарським судом Донецької області видано наказ про примусове виконання рішення суду від 18.10.07.
Посилаючись на неправомірність дій ВДВС Артемівського міськрайонного управління юстиції, які полягають у стягненні з нього 16 471,44 грн. виконавчого збору, скаржник просив визнати вказані дії ВДВС Артемівського міськрайонного управління юстиції неправомірними та зобов'язати останнього повернути стягнуту з нього суму на його розрахунковий рахунок.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 29 квітня 2009 року (суддя -Мєзєнцев Є.І.) в задоволенні скарги відмовлено.
Ухвала мотивована посиланнями на правомірність дій ВДВС Артемівського міськрайонного управління юстиції, оскільки боржником не виконано рішення суду в строк, встановлений для його добровільного виконання, що у відповідності до приписів ст. 46 Закону України "Про виконавче провадження" є підставою для стягнення виконавчого збору.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 06 липня 2009 року (колегія суддів у складі: М'ясищева А.М. -головуючого, Алєєвої І.В., Москальової І.В.) ухвалу скасовано, скаргу задоволено.
Постановлено визнати неправомірними дії ВДВС Артемівського міськрайонного управління юстиції щодо стягнення з КП "Компанія "Вода Донбасу" в особі Часовоярського регіонального виробничого управління 16 471,44 грн. виконавчого збору.
Постанова мотивована посиланнями на невідповідність дій ВДВС Артемівського міськрайонного управління юстиції, щодо стягнення виконавчого збору, вимогам ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки боржником самостійно виконано рішення суду, тому виконавчий збір стягненню не підлягає.
У касаційній скарзі ВДВС Артемівського міськрайонного управління юстиції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме: ст. 1212 ГПК України, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу місцевого суду.
Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів знаходить за необхідне касаційну скаргу задовольнити частково, з наступних підстав.
Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Донецької області від 18.10.07 у справі № 37/257 за позовом ВАТ "Донецькобленерго" до КП "Компанія "Вода Донбасу" в особі Часовоярського регіонального виробничого управління, постановлено: стягнути з нього на користь позивача 180 304,84 боргу за спожиту активну електроенергію та розстрочено виконання рішення в цій частині строком на 12 місяців з яких по 15 025,40 грн. щомісяця протягом 11 місяців та 15 025,44 грн. останнього місяця; стягнути 9 835,68 грн. річних та розстрочено виконання рішення в цій частині строком на 12 місяців по 819,64 грн. щомісяця; стягнути 37 391,40 грн. інфляційних та розстрочено виконання рішення в цій частині строком на 12 місяців по 3 115,95 щомісяця; стягнути 2 275,32 грн. витрат по сплаті держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
30.10.07 Господарським судом Донецької області видано накази про примусове виконання рішення суду від 18.10.07.
24.12.07 державним виконавцем відкрите виконавче провадження з примусового виконання наказів та встановлено строк для добровільного виконання рішення до 31.12.07.
12.12.08 Відділом державної виконавчої служби приєднано накази у даній справі до зведеного виконавчого провадження.
31.12.07 Відділом державної виконавчої служби через недотримання боржником строку для добровільного виконання наказів, прийнято постанову про стягнення виконавчого збору з боржника у розмірі 10% стягнутої суми.
Судами встановлено, що боржник листом № 3724 від 14.10.08 звернувся до начальника ВДВС Артемівського РУЮ з клопотанням про проведення звіряння та надання інформації про виконання наказів судів та скласти за їх результатами акт.
Відповідач платіжними дорученнями № 127 від 28.11.07, № 1618 від 30.11.07, № 1620 від 30.11.07, № 97 від 31.10.07, № 320 від 03.12.08, № 330 від 04.12.08, № 600 від 05.01.09, № 778 від 30.01.09, № 780 від 30.01.09 на виконання рішення суду у даній справі, самостійно перерахував стягувачу кошти на загальну суму 229 925,24 грн.
Державним виконавцем ВДВС Артемівського РУЮ на примусове виконання судового рішення до "Філії відділення Промінвестбанку в м. Костянтинівка" направлена платіжна вимога № 1 від 12.12.08 на суму 487 560,52 грн. в якій зазначено призначення платежу -стягнення заборгованості на користь ВАТ "Донецькобленерго" згідно наказу № 26/230 від 27.02.08 та 37/257 від 30.10.07 та витрат на проведення виконавчих дій, виконавчого збору, яка повернута останнім без виконання у зв'язку з тим, що в платіжній вимозі невірно вказане найменування платника.
19.02.09 з банківського рахунку боржника була стягнута сума виконавчого збору 16 471,44 грн.
Відмовляючи в задоволенні скарги на дії ВДВС Артемівського РУЮ, місцевий суд виходив лише з пропуску боржником строку на добровільне виконання наказу суду, а суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу місцевого суду та задовольняючи скаргу, виходив лише з добровільного виконання боржником наказу суду.
Проте вказаних висновків суди дійшли без всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що є порушенням вимог ст. 43 ГПК України.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 30 вказаного Закону України встановлено порядок добровільного виконання рішень. Якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.
За приписами ст. 46 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом.
В порушення наведених правових норм, судами обох інстанцій не встановлено яким чином відбулось виконання рішення суду: шляхом проведення розрахунків між боржником та стягувачем, чи шляхом проведення примусового стягнення за участю органу ДВС, наслідком якого є нарахування виконавчого збору, відповідно до положень ст. 46 Закону України "Про виконавче провадження".
Враховуючи порушення судом першої інстанції ст. 43 ГПК України, які не виправлені судом апеляційної інстанції та не можуть бути усунуті касаційною інстанцією, в межах перегляду справи у касаційній інстанції, визначених ст. 1117 ГПК України, винесені у справі ухвала та постанова підлягають скасуванню, а справа -направленню до суду першої інстанції для розгляду скарги на дії ДВС.
Під час нового розгляду скарги господарському суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, встановити спосіб виконання рішення суду, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, зокрема: обсяг коштів, зарахованих на розрахунковий рахунок ДВС для сплати стягувачеві та дійсні обсяги виконавчого збору, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11113, 1212 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
1. Касаційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції задовольнити частково.
2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06 липня 2009 року та ухвалу Господарського суду Донецької області від 29 квітня 2009 року у справі № 37/257 скасувати.
3. Справу № 37/257 направити на новий розгляд до Господарського суду Донецької області для розгляду скарги на дії Відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції.
Головуючий суддя: Н.Г. Дунаєвська
Судді: І.М. Волік
Н.І. Мележик