01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
14.10.2009 № 14/200
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коротун О.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача за первісним позовом: Матвіїв В.М. (дов. від 28.09.2009р.);
від відповідача за первісним позовом: Ахтімірова М.Г. (дов. № 21-122/02-
7387 від 19.08.2009р.);
від третьої особи 1: Фоміченко-Закуцька М.В. (дов. від 15.05.2009р.);
від третьої особи 2: Семеній Ю.М. (дов. від 15.05.2009р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Віва"
на рішення господарського суду м. Києва від 04.08.2009
у справі № 14/200 (суддя
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Віва"
до Антимонопольного комітету України
третя особа позивача
третя особа відповідача Компанія COPEMAPTEK C.A.
товариство з обмеженою відповідальністю "Ферреро Україна"
про визнання рішення недійсним
зустрічний позов про стягнення штрафу, пені та примусове виконання рішення
В квітні 2009р. товариство з обмеженою відповідальністю “Віва” звернулось до господарського суду м. Києва з позовом про визнання рішення Антимонопольного комітету України № 32-р від 03.02.2009р. “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу” недійсним (далі - рішення).
Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.04.2009р. порушено провадження у справі № 14/200 та прийнято позовну заяву ТОВ “Віва” до розгляду.
Господарський суд м. Києва, ухвалою від 20.05.2009р. залучив до участі у справі № 14/200 в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору - компанію СОРЕМАРТЕК С.А. та товариство з обмеженою відповідальністю “Ферреро Україна”.
В червні 2009р. Антимонопольний комітет України звернувся до господарського суду м. Києва з зустрічним позовом, в якому просив суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Віва” 300 000,00 грн. штрафу, 18 000,00 грн. пені, а також зобов'язати останнього виконати пункт 2 рішення Антимонопольного комітету України № 32-р від 03.02.2009р., а саме припинити виробництво і реалізацію цукерок “Ехtаzа” та “Місячний Рафаель” в упаковках та обгортках, що містять сукупність позначень, які використовуються компанією СОРЕМАРТЕК С.А. та товариством з обмеженою відповідальністю “Ферреро Україна” на упаковках та обгортках цукерок під торгівельною маркою “Rаffаеllо”.
Рішенням господарського суду м. Києва у справі № 14/200 від 04.08.2009р. в задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю “Віва” до Державного бюджету України 300 000,00 грн. штрафу, 18 000,00 грн. пені, 3 265,00 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю “Віва” виконати пункт 2 рішення Антимонопольного комітету України від 03.02.2009р. № 32-р, а саме припинити виробництво і реалізацію цукерок “Ехtаzа” та “Місячний Рафаель” в упаковках та обгортках, що містять сукупність позначень, які використовуються компанією СОРЕМАРТЕК С.А. і товариством з обмеженою відповідальністю “Ферреро Україна” на упаковках та обгортках цукерок під торговою маркою “Rаffаеllо”.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю “Віва” звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд рішення господарського суду м. Києва у справі № 14/200 від 04.08.2009р. скасувати, провадження у справі за позовом ТОВ “Віва” до Антимонопольного комітету України про визнання рішення недійсним припинити, зустрічну позовну заяву Антимонопольного комітету України до ТОВ “Віва” про стягнення 300 000,00 грн. штрафу і 18 000,00 грн. пені та примусове виконання рішення комітету передати до господарського суду Волинської області.
В апеляційній скарзі позивач за первісним позовом посилається на те, що оспорюване рішення прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки ТОВ “Віва” не було належним чином повідомлено про місце, дату і час судового засідання, так як ухвалу господарського суду м. Києва від 08.07.2009р. про відкладення розгляду справи на 04.08.2009р. отримано останнім після того, як місцевий господарський суд прийняв оспорюване рішення. Позов ТОВ “Віва” про визнання рішення Антимонопольного комітету України № 32-р від 03.02.2009р. “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу” недійсним підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, у зв'язку з чим, місцевий господарський суд повинен був припинити провадження у справі, а не розглядати даний спір по суті. Зустрічний позов розглянуто місцевим господарським судом з порушенням правил територіальної підсудності, оскільки у відповідності до ст. 15 ГПК України, цей спір належить до підсудності господарського суду Волинської області. Незважаючи на те, що окружним адміністративним судом Волинської області прийнято до свого провадження позовну заяву ТОВ “Віва” про той же предмет і з тих же підстав, за участю тих же сторін, що і у даній справі, господарський суд м. Києва, в порушення п. 2 ч. 1 ст. 81 ГПК України не залишив позов ТОВ “Віва” у вказаній справі без розгляду, хоча на цьому наполягав його представник. Також місцевий господарський суд, в порушення норм ч. 1 ст. 41 ГПК України не призначив судової експертизи, а відтак, не з'ясував фактичних обставин справи, чим допустився неповного з'ясування обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду у справі № 14/200 від 07.09.2009р. апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Віва” прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження. Розгляд апеляційної скарги призначено на 30.09.2009р.
Антимонопольним комітетом України та третіми особами надано відзиви на апеляційну скаргу, в яких останні проти доводів апелянта заперечують та просять Київський апеляційний господарський суд рішення господарського суду м. Києва у справі № 14/200 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ “Віва” без задоволення.
30.09.2009р. через канцелярію Київського апеляційного господарського суду представником ТОВ “Віва” подано клопотання про зупинення провадження у справі № 14/200 до розгляду Конституційним Судом України звернення ТОВ “Віва” про офіційне тлумачення ч. 1 ст. 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції” та ч. 2 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів не знайшла підстав для його задоволення виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Тобто, підставою зупинення провадження у справі є неможливість її розгляду, до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.
Надана до клопотання про зупинення провадження копія конституційного звернення про офіційне тлумачення ч. 1 ст. 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції” та ч. 2 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, не свідчить про його розгляд Конституційним Судом України, оскільки така інформація, у відповідності до ст. 46 Закону України “Про Конституційний Суд України” та ч. 2 параграфу 13 Регламенту Конституційного Суду України підтверджується тільки ухвалою про відкриття конституційного провадження. Проте, зазначений процесуальний документ, позивачем за первісним позовом не надано.
Також, в судовому засіданні апеляційної інстанції, 30.09.2009р., представником ТОВ “Віва” подано клопотання про призначення у справі судової експертизи, проти якого інші учасники процесу заперечили.
Колегія суддів також відхилила вказане клопотання позивача за первісним позовом з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Оскільки висновок експерта не є обов'язковим і оцінюється судом у сукупності з іншими наявними доказами, а позивач не обґрунтував неможливість подання вказаного клопотання до суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що клопотання задоволенню не підлягає.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до ст. 41 ГПК України господарський суд призначає судову експертизу для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань.
Приймаючи до уваги, що предметом спору у даній справі не є визнання недійсним патентів на промисловий зразок і питання щодо тотожності товарних знаків чи ступеня схожості цих знаків, внаслідок чого можливо їх сплутати не є об'єктом дослідження при вирішенні даного спору, колегія суддів не вбачає підстав для призначення судової експертизи у цій справі.
Розглянувши апеляційну скаргу, наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, колегія суддів встановила:
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, компанія СОРЕМАРТЕК С.А. і ТОВ “Ферреро Україна” звернулись до Антимонопольного комітету України з заявою про недобросовісну конкуренцію зі сторони ТОВ “Віва” під час виробництва та реалізації кондитерської продукції, а саме цукерок “Ехtаzа” та “Місячний Рафаель”.
За твердженням вказаних осіб, використання ТОВ “Віва” під час виробництва кондитерських виробів упаковок для цукерок “Ехtаzа” та “Місячний Рафаель”, а також позначення “Рафаель” є неправомірним використанням та стосується ділової репутації компанії СОРЕМАРТЕК С.А. та ТОВ “Ферреро Україна” і може призвести до змішування з товарами і діяльністю останніх, оскільки упаковки для цукерок “Ехtаzа” та “Місячний Рафаель” містять основні елементи дизайну упаковок кондитерських виробів “Rаffаеllо”, які виробляються всесвітньо відомими компаніями групи “FЕRRЕRО”, до яких належать заявники. Це такі основні елементи оформлення упаковок: основний білий фон, червона стрічка, яка розмішена вздовж обгортки цукерки (коробки), назва цукерки в овалі тощо.
Рішенням Антимонопольного комітету України за № 32-р від 03.02.2009р. “Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу” постановлено: визнати дії ТОВ “Віва” щодо нанесення на упаковки та обгортки цукерок “Ехtаzа” та “Місячний Рафаель” сукупності позначень, які використовує компанія СОРЕМАРТЕК С.А. і ТОВ “Ферреро Україна” на упаковках та обгортках цукерок під торговельною маркою “Rаffаеllо”, що здатні спричинити змішування (плутанину) відносно господарської діяльності компанії СОРЕМАРТЕК С.А. і ТОВ “Ферреро Україна” та призвести до отримання неправомірних переваг у конкуренції, порушенням, передбаченим пунктом 1 частини третьої статті 10 bis Паризької конвенції з охорони промислової власності і частиною першою статті 1 Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції”; зобов'язати ТОВ “Віва” припинити виробництво і реалізацію цукерок “Ехtаzа” та “Місячний Рафаель” в упаковках та обгортках, що містять сукупність позначень, які використовуються компанією СОРЕМАРТЕК С.А. і ТОВ “Ферреро Україна” на упаковках та обгортках цукерок під торговельною маркою “Rаffаеllо”; накласти на ТОВ “Віва” штраф у розмірі 300 000,00 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач за первісним позовом посилається на те, що рішення Антимонопольного комітету України № 32-р від 03.02.2009р. прийняте при неповному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, оскільки 09.08.2007р. і 30.09.2008р. Державним департаментом інтелектуальної власності Українським інститутом промислової власності, відділенням експертизи заявок на позначення та промислові зразки було видано висновки про видачу патенту на промисловий зразок, де зазначено, що заявлені промислові зразки (прикраса для упаковки кондитерських виробів, етикетка для цукерок, ярлик рекламний) відповідають умовам надання правової охорони, а тому використання упаковок для цукерок “Ехtаzа” та “Місячний Рафаель” здійснюється ТОВ “Віва” з дотриманням вимог чинного законодавства України. Таким чином, рішення Антимонопольного комітету України № 32-р від 03.02.2009р. “Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу” є безпідставним, а тому підлягає визнанню недійсним.
Зустрічний позов Антимонопольного комітету України мотивовано тим, що у відповідності до ч. 3 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” особа, на яку накладено штраф за рішення органу Антимонопольного комітету України, повинен сплатити його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Проте, в порушення норм зазначеної статті, станом на день подання зустрічного позову, ТОВ “Віва” пункт 2 рішення Антимонопольного комітету України № 32-р від 03.02.2009р. “Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу” не виконало. У зв'язку з чим, останній зобов”язаний сплатити 300 000,00 грн. штрафу, 18 000,00 грн. пені, нарахованої відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, а також виконати пункт 2 рішення Антимонопольного комітету України № 32-р від 03.02.2009р.
Рішенням місцевого господарського суду в задоволенні первісного позову відмовлено та зустрічний позов задоволено повністю.
Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду м. Києва, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 3 Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції” відносини, пов'язані захистом від недобросовісної конкуренції, регулюються цим Законом, Законом України “Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності”, Законом України “Про Антимонопольний комітет України”, Законом України “Про зовнішньоекономічну діяльність”, іншими актами законодавства, виданими на підставі законів чи постанов Верховної Ради України.
Статтею 1 Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції” встановлено, що недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.
Згідно ст. 4 Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції” неправомірним є використання імені, комерційного (фірмового) найменування, торговельної марки (знака для товарів і послуг), рекламних матеріалів, оформлення упаковки товарів і періодичних видань, інших позначень без дозволу (згоди) суб'єкта господарювання, який раніше почав використовувати їх або схожі на них позначення у господарській діяльності, що призвело чи може призвести до змішування з діяльністю цього суб'єкта господарювання.
Статтею 41 Закону України “Про захист економічної конкуренції” визначено коло доказів, видів засобів доказування та порядок збирання доказів органами Антимонопольного комітету України при розгляді справ про порушення, в тому числі і законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, такі докази встановлюються наступними засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів.
Збір доказів здійснюється Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями незалежно від місцезнаходження доказів.
Так, за результатами зовнішнього оформлення упаковок та обгорток цукерок під торговельною маркою “Rаffаеllо” та цукерок “Ехtаzа” і “Місячний Рафаель” Антимонопольним комітетом України встановлено, що основні елементи зовнішнього оформлення упаковок та обгорток цукерок “Ехtаzа” та “Місячний Рафаель” є імітуванням зовнішнього оформлення добре відомої споживачам упаковки та обгортки цукерок під торговельною маркою “Rаffаеllо”. Саме зовнішнє оформлення упаковок та обгорток цукерок “Ехtаzа” і “Місячний Рафаель” у поєднанні з відповідним розташуванням назви, зокрема, на упаковці цукерки “Місячний Рафаель”, призводить до того, що увага споживачів до товару ТОВ “Віва” привертається не власною оригінальністю упаковки, що дійсно могло б виділити його серед інших пропозицій на ринку, а саме асоціаціями з відомим товаром, який покупці звикли бачити у продажу та в рекламі. ТОВ “Віва” не здійснювало рекламування цукерок “Ехtаzа” і “Місячний Рафаель” під час їх реалізації. Натомість, підтримку інтересу споживачів до свого товару ТОВ “Віва” забезпечує шляхом використання на упаковках та обгортках цукерок “Ехtаzа” і “Місячний Рафаель” сукупності основних позначень, які використовуються на упаковках вже розрекламованих цукерок під торговельною маркою “Rаffаеllо”. Використання ТОВ “Віва” упаковок та обгорток для цукерок “Ехtаzа” та “Місячний Рафаель”, які містять елементи зовнішнього оформлення упаковки та обгортки цукерки “Rаffаеllо” є намагання використати чужу ділову репутацію та здатне привернути увагу обізнаних про цукерки під торговельною маркою “Rаffаеllо” покупців, а також вплинути на їхній вибір за наявності інших пропозицій на ринку, що здатне забезпечити ТОВ “Віва” неправомірні переваги у конкуренції на ринку кондитерських виробів.
З метою з'ясування думки господарюючих суб'єктів, що діють, зокрема, на ринку кондитерських виробів, щодо вчинення ТОВ “Віва” зазначених дій у конкуренції, в ході розгляду справи, Антимонопольний комітет України звернувся до Асоціації власників товарних знаків, яка у висновку щодо відповідності чесним звичаям у підприємницькій діяльності дій ТОВ “Віва”, затвердженого рішенням правління УАВТЗ № 22 від 26.12.2008р. (т. ІІ, а.с. 156 - 158), повідомила: “... композиційне, кольорове та графічне оформлення обгорток цукерок Заявників під назвою “Rаffаеllо” та цукерок під назвою “Ехtаzа” та “Місячний Рафаель”, які реалізовуються ТОВ “Віва” у торговій мережі України, є дуже схожими, .... і це може викликати у споживача враження щодо відношення цукерок “Ехtаzа” та “Місячний Рафаель” до виробника цукерок під торговою маркою “Rаffаеllо” ... Імітація сукупних елементів дизайну обгорток цукерок “Rаffаеllо” є порушенням прав замовників, оскільки за рахунок такої незаконної діяльності шляхом неправомірного використання ділової репутації заявників, ТОВ “Віва” здобуває переваги над іншими суб'єктами господарювання у сфері виробництва кондитерських виробів та їх реалізації у торговельній мережі України”.
Пунктом 8 ст. 14 Закону України “Про охорону прав на промислові зразки” встановлено, що під час проведення експертизи заявка перевіряється на відповідність формальним вимогам статті 11 цього Закону та правилам, встановленим на його основі центральним органом виконавчої влади з питань правової охорони інтелектуальної власності.
Відповідно до пп. 4.1 п. 4 Правил розгляду заявки на промисловий зразок, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 18.03.2002р. № 198 після встановлення дати подання заявки та за наявності документа про сплату збору за подання заявки проводиться формальна експертиза заявки під час якої: визначається належність об'єкта, що заявляється, до об'єктів, яким надається правова охорона; перевіряється правильність оформлення документів заявки відповідно до розділу 3 Правил складання та відповідність матеріалів заявки вимогам статті 11 Закону України “Про охорону прав на промислові зразки”; проводиться класифікація об'єкта, що заявляється, відповідно до Міжнародної класифікації промислових зразків; перевіряється єдність промислового зразка.
Таким чином, проведення формальної експертизи заявки на промисловий зразок, не може у повній мірі гарантувати того, що використання промислового зразка не буде порушувати прав третіх осіб.
Наявність патентів на промислові зразки не спростовують факту вчинення дій, які становлять недобросовісну конкуренцію, а саме - імітування зовнішнього вигляду виробу іншого суб'єкта господарювання, а відтак посилання позивача за первісним позовом на їх наявність є безпідставними.
Звіт про патентне дослідження № 5 від 24.05.2007р. виданий Волинським державним науковим та інформаційним центром патентного дослідження, у відповідності до якого тотожні позначення позначенню “Місячний Рафаель” за національною процедурою станом на 29.05.2007р. та за Мадридською угодою станом на 08.02.2007р. не виявлені, також не спростовує факту схожості за зовнішнім виглядом вказаних позначень зовнішньому вигляду виробу іншого суб'єкта господарювання.
Відповідно до ст. 28 Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції” особи, права яких порушені діями, визначеними цим Законом як недобросовісна конкуренція, можуть протягом шести місяців з дня, коли вони дізнались або повинні були дізнатися про порушення своїх прав, звернутися до Антимонопольного комітету України, його територіальних відділень із заявою про захист своїх прав. Закінчення строку звернення із заявою є підставою для відмови у прийнятті заяви, якщо орган Антимонопольного комітету України не визнає поважними причини пропуску строку звернення із заявою.
Таким чином, зазначеною нормою передбачено право Антимонопольного комітету України прийняти від заявника заяву про захист його прав і після передбаченого зазначеною статтею шестимісячного строку, внаслідок визнання Комітетом поважних причин його пропуску.
Як встановлено Антимонопольним комітетом України та вбачається з матеріалів справи, компанія СОРЕМАРТЕК С.А. та ТОВ “Ферреро Україна” неодноразово звертались до ТОВ “Віва” з вимогою припинити використання упаковки та обгортки цукерки “Ехtаzа”, яка містить елементи упаковки та обгортки цукерок під торговельною маркою “Rаffаеllо”. Проте, зазначені вимоги залишені ТОВ “Віва” без задоволення, у зв”язку з чим, Антимонопольним комітетом України визнано поважною причиною пропуску строку звернення третіх осіб із заявою про захист їхніх прав.
Враховуючи зазначене вище, доводи позивача за первісним позовом щодо порушення компанією СОРЕМАРТЕК С.А. та ТОВ “Ферреро Україна” строків звернення до Антимонопольного комітету України є такими, що не можуть бути підставою для скасування оспорюваного рішення Антимонопольного комітету України.
Відповідно до статті 10bis Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20 березня 1883р.(набула чинності для України 25.12.1991р.) країни Союзу зобов'язані забезпечити громадянам країн, що беруть участь у Союзі, ефективний захист від недобросовісної конкуренції; актом недобросовісної конкуренції вважається будь-який акт конкуренції, що суперечить чесним звичаям у промислових і торговельних справах; зокрема, підлягають забороні всі дії, здатні яким би то не було способом викликати змішування відносно підприємства, продуктів чи промислової або торговельної діяльності конкурента.
У статті 1 Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції” передбачено, що недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності. Недобросовісною конкуренцією є, зокрема, дії, визначені главами 2 - 4 цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції” неправомірним є використання без дозволу уповноваженої на те особи чужого імені, фірмового найменування, знаків для товарів і послуг, інших позначень, а також рекламних матеріалів, упаковки товарів, назв літературних, художніх творів, періодичних видань, зазначень походження товарів, що може призвести до змішування з діяльністю іншого господарюючого суб'єкта (підприємця), який має пріоритет на їх використання.
Враховуючи те, що матеріалами справи доведено, що дії ТОВ “Віва” щодо використання на упаковках та обгортках цукерок “Ехtаzа” та “Місячний Рафаель” сукупності позначень, які використовує компанія СОРЕМАРТЕК С.А. і ТОВ “Ферреро Україна” на упаковках та обгортках цукерок під торговельною маркою “Rаffаеllо”, здатні спричинити змішування (плутанину) відносно господарської діяльності компанії СОРЕМАРТЕК С.А. і ТОВ “Ферреро Україна” та призвести до отримання неправомірних переваг у конкуренції, колегія суддів вважає правомірним висновок Антимонопольного комітету України щодо порушення ТОВ “Віва” пункту 1 частини третьої статті 10 bis Паризької конвенції з охорони промислової власності та частини першої статті 1 Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції”.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та / або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.
З огляду на встановлення всіх фактичних обставин справи, з якими пов'язано прийняття спірного рішення, а також на те, що при прийнятті цього рішення відповідач за первісним позовом діяв у межах наданих йому повноважень та без порушення приписів чинного законодавства, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ТОВ “Віва”.
Стосовно зустрічного позову Антимонопольного комітету України, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити слідуюче.
Статтею 21 Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції” передбачено, що вчинення суб'єктами господарювання дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення штрафу у розмірі до п'яти відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб'єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.
Накладення штрафу здійснюється відповідно до частин третьої - сьомої статті 52 Закону України “Про захист економічної конкуренції”.
Як вбачається зі спірного рішення сума штрафу склала 300 000 грн.
При визначенні суми штрафу, позивачем за зустрічним позовом було враховано, що за довідкою, надісланою ТОВ „Віва” до Антимонопольного комітету України, виручка товариства від реалізації продукції за 2008 рік склала 43 293 500 грн., а також те, що відповідачем за зустрічним позовом порушення вчинене вперше.
Суми стягнутих штрафів та пені за прострочення їх сплати зараховуються до державного бюджету.
Відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Копія рішення Антимонопольного комітету України № 32-р від 03.02.2009р. надіслана на адресу ТОВ “Віва” із супровідним листом № 27/26.4/10-1100 від 10.02.2009р. та отримання останнім 16.02.2009р., про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.
Проте, ТОВ “Віва”, станом на день розгляду справи, вимоги зазначеного рішення не виконало.
Згідно ч.ч. 5, 7 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
У разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.
Перевіривши розрахунок пені Антимонопольного комітету України, колегія суддів вважає його обґрунтованим, а тому вважає правомірними вимоги Антимонопольного комітету України щодо стягнення з ТОВ “Віва” 300 000 грн. штрафу та 18 000 грн. пені.
Щодо посилання апелянта на те, що його не було належним чином повідомлено про місце, дату і час судового засідання, так як ухвалу господарського суду м. Києва від 08.07.2009р. про відкладення розгляду справи на 04.08.2009р. отримано останнім після того, як місцевий господарський суд прийняв оспорюване рішення, слід зазначити наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвала господарського суду м. Києва у справі № 14/200 від 08.07.2009р. про відкладення розгляду справи на 04.08.2009р. направлена на адресу сторін в день її прийняття - 08.07.2009р.
Так, відповідно до підпункту 4.1.2 пункту 4 “Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів”, затверджених наказом Міністерства транспорту і зв'язку України від 12.12.2007р. за № 1149 у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Київ, Сімферополь та Севастополь), нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) становлять Д (день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання) + 3 дні, протягом яких пересилається поштове відправлення.
Таким чином, оскільки копії ухвали від 08.07.2009р. судом першої інстанції направлено на адресу сторін 08.07.2009р., то колегія суддів вважає, що вказаних осіб було своєчасно та належним чином повідомлено про відкладення розгляду справи на 04.08.2009р.
Отримання ТОВ “Віва” 04.08.2009р. поштового конверту - цінного листа № 0101902226886 з ухвалою господарського суду м. Києва у справі № 14/200 08.07.2009р., не може свідчити про неналежне повідомлення позивача за первісним позовом про час та місце судового засідання, оскільки зазначений конверт направлено на його адресу адвокатською конторою “Кононов і Созановський”, а не господарським судом м. Києва.
Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до частини другої статті 4 названого Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Статтею 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції” встановлено, що рішення Антимонопольного комітету України оскаржується до господарського суду міста Києва.
Отже, спір у даній справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами Господарського процесуального кодексу України, а відтак доводи апелянта про те, що позов ТОВ “Віва” про визнання рішення Антимонопольного комітету України № 32-р від 03.02.2009р. “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу” недійсним підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства колегія суддів вважає безпідставними.
Інші посилання апелянта на порушення норм матеріального та процесуального права у відповідності до норм ст. 104 Господарського процесуального кодексу України не можуть бути підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду.
За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає правових підстав для скасування рішення господарського суду м. Києва у справі № 14/200 від 04.08.2009р.
Керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Рішення господарського суду м. Києва у справі № 14/200 від 04.08.2009р. залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Віва” без задоволення.
2. Повернути до господарського суду м. Києва матеріали справи № 14/200.
Головуючий суддя
Судді
14.10.09 (відправлено)