13 жовтня 2009 р.
№ 20/106
Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І. М., Палій В. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” в особі Донецьких електричних мереж на рішення господарського суду Донецької області від 18 червня 2009 року у справі № 20/106 за позовом відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” в особі Донецьких електричних мереж до військової частини 3037 про стягнення 4 436 грн. 52 коп.,
У квітні 2009 року відкрите акціонерне товариство “Донецькобленерго” в особі Донецьких електричних мереж звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до військової частини 3037 про стягнення 4 436 грн. 52 коп. з підстав перевищення договірної величини споживання електричної енергії.
Відповідач позов не визнав.
Рішенням господарського суду Донецької області від 18 червня 2009 року (суддя О. Донець) позов задоволено,; водночас суд зменшив суму стягнення до 2 218 грн. 26коп.
Позивач просить рішення скасувати з підстав порушення господарським судом статті 233 Господарського кодексу України, статті 83 Господарського процесуального кодексу України та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.
Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання, проте представники сторін у судове засідання не з'явилися.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Господарським судом встановлено, що 15 жовтня 2004 року сторони уклали договір про постачання електричної енергії (далі-договір). У грудні 2008 року споживач перевищив обумовлену договором договірну величину споживання електричної енергії на 7 589 кВт/г і постачальник виставив рахунок на суму 4 436 грн. 52 коп., який сплачений не був.
За правилами статті 26 Закону України “Про електроенергетику” споживач (крім населення, професійно-технічних та вищих учбових закладів 1-4 рівня акредитації державної та комунальної форми власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірної величини за розрахунковий період сплачує енергопостачальнику подвійну вартість різниці фактично спожитої договірної величини.
За змістом статті 27 цього Закону заявлена до стягнення сума за своєю правовою природою є санкцією.
Пунктом 1 статті 233 Господарського кодексу України встановлено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора.
При цьому враховується ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Зазначена стаття кореспондує з правилом частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, відповідно до якого розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Крім того, право господарського суду зменшувати розмір неустойки передбачено пунктом 3 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України.
Врахувавши обставини, з якими закон пов'язує право суду зменшувати розмір неустойки, місцевий господарський суд обґрунтовано зменшив розмір санкції.
З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарським судом на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
Рішення господарського суду Донецької області від 18 червня 2009 року у справі № 20/106 залишити без змін, а касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” в особі Донецьких електричних мереж без задоволення.
Головуючий, суддя
М. В. Кузьменко
Суддя
І. М. Васищак
Суддя
В. М. Палій