ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 52/521
09.10.09
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укоінвестбуд»про стягнення 168 459,83 грн. за участю представників позивача -Полоз І.В., довіреність № Д07/2009/07/10-18 від 10.07.2009р., відповідача -Бондаренка П.А., довіреність без номера від 23.06.2009р.,
У липні 2009 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 148 275,99 грн. боргу, 8 404,23 грн. інфляційної складової боргу, 1 308,85 грн. 3% річних, 10 470,76 грн. пені, а загалом 168 459,83 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язання за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 3051116 від 21.12.2007 року.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.08.2009 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 09.09.2009 року.
У судових засіданнях 09.09.2009 року, 30.09.2009 року та 07.10.2009 року оголошувались перерви відповідно на 30.09.2009 року, 07.10.2009 року та 09.10.2009 року.
У відзиві на позовну заяву поданому в судовому засіданні 07.10.2009 року, відповідач проти позову заперечував та просив суд прийняти рішення про відмову у задоволені позову.
Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(енергопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укоінвестбуд»(абонент) 21.12.2007 року укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 3051116, відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби : опалення та вентиляцію -в період опалювального сезону; гарячого водопостачання -протягом року, а споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі.
Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 15.04.2008 року (п. 8.1. договору).
За п. 5 додатку № 1 до договору при відсутності розбіжностей з обох сторін по обсягам відпуску теплової енергії в поточному році, термін дії даного додатку продовжується на кожний наступний рік.
30.10.2008 року відповідач звернувся до позивача, де просив позивача направити представника для подовження тимчасового договору в зв'язку з ремонтними роботами за адресою вул. Ак. Заболотного 150.
Листом від 25.11.2008 року №048-21-10729 позивач надав згоду на продовження терміну дії тимчасового договору від 21.12.2007 №3051116 з 15.04.2008 до 15.04.20009р.
Відповідно до корінця наряду на відключення № 12701 від 14.04.2009р., який підписаний обома сторонами, відповідача було відключено у зв'язку із закінченням опалювального сезону з 14.04.2009р.
Згідно з п. 2.2.1. договору енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення та вентиляцію -в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року в кількостях та обсягах згідно з додатком № 1 до договору, яку згідно з п. 2.3.1 договору споживач зобов'язаний оплачувати щомісяця своєчасно та в повному обсязі.
Відповідно до п.5.1 договору та звертання-доручення до нього визначення кількості спожитої протягом розрахункового періоду теплової енергії здійснюється по приладах обліку згідно договірних навантажень.
Згідно додатку №3 до договору розрахунки за відпущену теплову енергію абоненту здійснюються на підставі тарифів, встановлених та затверджених Київською міською державною адміністрацією, які можуть змінюватись в період дії договору.
П.5 додатку №4 до договору передбачено, що абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в міжрайонному відділенні з реалізації теплової енергії №4 табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в МВРТ-4).
Відповідно до п.3 додатку №4 до договору в разі, якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку, при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 3-го числа місяця, наступного за розрахунковим.
Однак, взяті на себе зобов'язання за договором відповідач не виконує, внаслідок чого за період з 01.01.2009р. по 01.05.2009р. виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.05.2009 р. складає 148 275,99 грн.
Поясненнями позивача, поданим позивачем розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору на підставі зазначених даних облікових карток (табуляграм), корінця наряду № 1270 на відключення стверджується факт поставки позивачем відповідачу протягом указаного періоду за спірним договором теплової енергії на суму 148 275,99 грн. (в т.ч. ПДВ), а також факт користування відповідачем цією тепловою енергію та наявності заборгованості у останнього перед позивачем за спожиту теплову енергію у сумі 148 275,99 грн.
Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором та поставив відповідачу теплову енергію, а останній виконав неналежним чином взяті на себе зобов'язання з оплати спожитої теплової енергії за зазначеним договором у спірний період та має перед позивачем заборгованість за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 3051116 у сумі 148 275,99 грн.
Доказів сплати відповідачем зазначеної заборгованості суду не надано.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 148 275,99 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.
Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).
Відповідно до п.7 додатку №4 до договору абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду енергопостачальною організацією нараховується пеня в розмірі 0,5% за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.
Таким чином, позов в частині стягнення пені в розмірі 10 470,76 грн., які нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати спожитої теплової енергії за вказаним договором на підставі ст. 230 ГК України є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати теплової енергії за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 8 404,23 грн. інфляційної складової боргу, 1 308,85 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.
Отже, вимоги позивача в частині стягнення 148 275,99 грн. основного боргу, 10 470,76 грн. пені, 8 404,23 грн. інфляційної складової боргу, 1 308,85 грн. 3% річних ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам закону, і тому підлягають задоволенню.
Державне мито у сумі 1 684,60 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 315,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укоінвестбуд»(02140, м. Київ, вул. Лариси Руденко, 6-А, код 25637276) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код 00131305) 148 275 (сто сорок вісім тисяч двісті сімдесят п'ять) грн. 99 коп. основного боргу, 10 470 (десять тисяч чотириста сімдесят) грн. 76 коп. пені, 8 404 (вісім тисяч чотириста чотири) грн. 23 коп. інфляційної складової боргу, 1 308 (одну тисячу триста вісім) грн. 85 коп. 3% річних, 1 684 (одну тисячу шістсот вісімдесят чотири) грн. 60 коп. витрат по оплаті державного мита та 315 (триста п'ятнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С. Чебикіна