ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 8/319
24.09.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Ремік ЛТД"
до Акціонерного товариства закритого типу "Маркетліс"
про стягнення 1 595 713,01 грн.
Суддя В.С. Катрич
Представники:
Від позивача представник -Русан Р.В.(дов. № б/н від 18.06.09)
Від відповідача представник -Ахундова А.А. (дов. № б/н від 12.08.09)
Обставини справи:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 1 593 713,01 грн. за неналежне виконання відповідачем умов договору № 07132 від 11.12.2007р., а саме поставлення вакуумного пресу FRIZ OTP.MFP 250/MT/15/28 у якості та комплекті, що не відповідає умовам договору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2009р. порушено провадження у справі № 8/319, розгляд справи призначений на 20.08.2009р.
До прийняття рішення у даній справі, позивач уточнив позовні вимоги, просив суд стягнути з відповідача 965 221,09 грн. за неналежне виконання відповідачем умов договору № 07132 від 11.12.2007р., а саме поставлення вакуумного пресу FRIZ OTP.MFP 250/MT/15/28 у якості та комплекті, що не відповідає умовам договору, у зв'язку з проведеним відповідачем частковим перерахуванням коштів на рахунок позивача в розмірі 149 594,58 грн.; 46 361,39 грн. прямих збитків, 1 423 985,37 грн. упущеної вигоди.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2009р. розгляд справи відкладений на 24.09.2009р., у зв'язку з не з'явленням представника відповідача у судове засіданні, неподанням витребуваних доказів та необхідністю витребувати нові докази.
У судове засідання, призначене на 24.09.2009р. з'явилися представники позивача та відповідача.
Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
Представник позивача пояснив, на чому ґрунтуються позовні вимоги позивача та в чому, на думку позивача, полягає порушення його прав відповідачем, просив суд задовольнити позов з урахуванням поданих уточнень.
Представник відповідача надав у судовому засіданні відзив на позовну заяву та письмові пояснення по справі, заперечував проти позовних вимог, з підстав, наведених у відзиві та поясненнях.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши надані сторонами оригінали документів, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, та копії яких долучені до матеріалів справи, суд -
11.12.2007р. між Акціонерним товариством закритого типу «Маркетлис»- «продавець»та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірми «Ремік ЛТД»- «покупець»був укладений договір № 07132 (надалі -договір), відповідно до п.1.1 якого «продавець»зобов'язузався продати, а «покупець»придбати на умовах «склад покупця»один вакуумний прес FRIZ OTP. MFP 250/MT/15/28 (зав. № 0-270-13-2147), один станок для окутування профілів PUM 100/30/WH/RS Vision (зав. № 0-271-13-2148), один станок для розкрою рулоних матеріалів PFS 700/13 (зав. № 0-278-12-2149) (надалі - обладнання).
Згідно пункту 1.2 договору комплектація обладнання визначається відповідно до додатку 1 до договору, що є невід»ємною частиною даного договору.
Згідно пункту 1 додатку № 1 до договору вакуумний прес OTP. MFP 250/MT/15/28 включає поставку завантажувального столу у кількості 2 одиниці та мембрана у кількості 1 одиниці.
Загальна вартість обладнання, що входить у позицію 1 згідно додатку 1 до договору складає 920 755,40 гривень.
Загальна вартість обладнання, що є предметом договору складає 2 087 559,42 грн.
Пунктом 3.1 договору передбачено, що оплата за обладнання, яке поставляється по даному договору здійснюється «покупцем»в гривнях шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок «продавця»наступним чином: 100 % суми договору перераховується «покупцем»до 24.12.2007р. в якості попередньої оплати до замовлення обладнання.
Відповідно до пункту 3.3 договору «продавець» прийняв на себе зобов'язання поставити обладнання на склад «покупця» не пізніше 10.03.2008 року, при умові отримання попередньої оплати згідно з п.3.1 даного договору.
Позивач на виконання прийнятих на себе зобов'язань за договором перерахував на рахунок відповідача кошти в розмірі 2 087 559,42 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 6411 від 13.12.2007р., № 6412 від 14.12.2007р., № 6418 від 17.12.2007р., № 6427 від 18.12.2007р., № 1461 від 18.12.2007р., № 100 від 18.12.2007р., № 6446 від 20.12.2007р., № 6444 від 19.12.2007р., № 6458 від 24.12.2007р., № 6449 від 21.12.2007р. (копії в матеріалах справи). Даний факт не заперечувався відповідачем.
Згідно акту прийому продукції (товарів) за кількістю та якістю від 05.03.2008 року підписаного комісією у складі представників позивача, було зафіксовано відсутність одного завантажувального столу, а також виявлені інші дефекти щодо обладнання яке не є предметом претензій позивача. У відповідь відповідач наголосив на тому, що недопоставка одного завантажувального столу сталася через те, що він не догледів у договорі двох завантажувальних столів у зв'язку з тим, що заводська комплектація товару відрізняється від тієї, що була передбачена сторонами у договорі.
Враховуючи недоліки поставленого вакуумного пресу, а саме - зламана стійка пульта управління верстата для окутування профілів пошкоджені кабелі (акт прийому передачі майна від 05.03.2008р. за договором зберігання № 050308 від 05.03.2008р.), вакуумний прес, один завантажувальний стіл та одна мембрана були передані відповідачем на зберігання ТОВ «Фірма Ремік ЛТД»на період два місяці та 12 днів з 05.03.2008 року, про що сторонами укладений договір зберігання № 050308 від 05.03.2008 року. В подальшому строк зберігання було продавжено на один місяць тобто до 17.06.2008 року (додаткова угода №1 від 16.05.2008 року до договору зберігання №050308 від 05.03.2008 року). Підписаний договір зберігання та акт до договору зберігання підписані Головою правління АТЗТ «Маркетліс»В.И. Хлудом та директором ТОВ «Фірма Реміг ЛТД»Г.В. Ремігою, дають підстави вважати, що сторони визнавали некомплектність та недоліки поставленого обладнання. Підписані документи та факти викладені в них відповідачем не заперечувались.
Виходячи з пояснень сторін у справі з метою вирішення ситуації із недопоставкою другого завантажувального столу до вакуумного пресу при прийомі обладнання, сторони уклали додаткову угоду №1 від 19.03.2008 року до договору від 11.12.2007 року № 07132 в якій передбачили продовження терміну поставки до 15.09.2008, а також внесли зміни до додатку 1 договору якими відокремили один завантажувальний стіл в окрему позицію та визначили його ціну у розмірі 124 661,90 грн. При цьому загальна кількість завантажувальних столів а також загальна вартість обладнання не змінювалися у порівнянні із попередньою редакцією договору.
З огляду на викладене посилання відповідача на те, що він не помітив кількості завантажувальних столів передбаченої в договорі через те, що згідно стандартній заводській комплектації зазвичай передбачається один завантажувальний стіл, є необґрунтованим та безпідставним.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач стверджує, що відповідачем не додержано умов договору купівлі-продажу від 11.12.2007р. № 07132, а саме: вакуумний прес, що є предметом договору, поставлено не у комплекті, який передбачався сторонами у додатку № 1 до договору, а саме відсутній один завантажувальний стіл, чим порушено статті 683, 684 Цивільного кодексу України.
До прийняття рішення у справі відповідач перерахував на рахунок позивача 149 594,00 грн. недопоставленого завантажувального столу, у зв'язку з цим позивачем було уточнонено позовні вимоги.
В своїх позовних вимогах позивач стверджує, що відповідачем порушено умови договору, а саме поставлено неякісне обладнання - вакуумний прес працює із значними недоліками, що не дозволяє використовувати його відповідно до призначення, що є порушенням статті 673 Цивільного кодексу України, а також недодержано умов договору щодо гарантійного обслуговування вакуумного пресу, а саме: не виконано обов'язку передбаченого пунктом 4.2.3 договору, згідно якого «продавець» зобов'язався за свій рахунок усунути недоліки у роботі обладнання або замінити непрацюючі деталі; не виконано обов'язку щодо заміни обладнання, передбаченого пунктом 4.2.4 договору. У звязку з цим, позивач просив суд стягнути з відповідача кошти сплачені позивачем за вакуумний прес із врахуванням курсової різниці на день подання позову.
Позивач зауважив, що з моменту поставки вакуумного пресу враховуючи пошкодження та відсутність другого завантажувального столу між сторонами було підписано договір зберігання згідно якого позивач приймав на зберігання вказане обладнання строком до 17.06.2008 року.
Позивач надав пояснення та копії документів, що підтверджують численні звернення та претензії на адресу відповідача та виробника вакуумного пресу з повідомленнями про те, що вакуумний прес працює з суттєвими недоліками які не дають змогу використовувати вакуумний прес згідно його призначення.
Відповідачем були запрошені спеціалісти для вирішення проблем пов'язаних із недоліками роботи вакуумного пресу заявлених позивачем. За результатами роботи спеціалістів запрошених відповідачем (ТОВ Хомаг Руссланд, 115172, вулиця Малі Каменщики, б. 16, буд.1) в період з 6-7 серпня 2008 року, було складено акт від 07.08.2008 року, в якому були зафіксовані наступні недоліки в роботі вакуумного пресу: малий строк експлуатації мембрани (200 циклів пресування), виникнення складок на мембрані, нерівномірність нагріву розігрівної плити від центру до країв. За результатами випробувальних робіт було встановлено, що для вирішення проблем із встановленими недоліками в роботі обладнання необхідні рекомендації заводу -виробника обладнання, а також встановлено, що вакуумний прес може використовуватися частково, по окремих видах пресування.
За результатами роботи спеціалістів відповідача позивачем було направлено відповідачу претензію №4 (№ 402) від 12.08.2008 року, в якій позивач, посилаючись на неможливість використання поставленого обладнання через суттєві недоліки в його роботі, просив відповідача забрати неякісне обладнання, а саме вакуумний прес, та повернути кошти сплачені за нього. В свою чергу відповідачем було повідомлено про направлення групи своїх спеціалістів та спеціалістів заводу-виробника (німецької фірми Friz Kaschiertechnik GmbH) з метою відпрацювання технології пресування.
За результатами роботи комісії у складі представника позивача, відповідача та заводу-виробника обладнання, що проводилася на протязі 10-12.09.2008р. були встановлені наступні недоліки в роботі вакуумного пресу: при виконанні серії запресовок із новою гумовою мембраною при кожній запресовці виявлявся брак на виробі у вигляді затяжки плівки; при вимірі температури нагрівальної плити по всій площині було зафіксовано нерівномірність температури у межах 10 градусів по Цельсію (додаткові заходи позитивного результату не надали); при здійсненні випробувань із різними прокладками, плівкою та у різних технологічних режимах позитивних результатів не надали; при випробуванні вакуумного пресу із застосуванням температури у 125 градусів та застосуванням плівки виробництва Німеччини тільки одна запресовка із шести виявилася вдалою.
За результатами проведених випробувань було складено акт від 12.09.2008 року в якому зазначено, що позитивних результатів по отриманню якісного пресування фасадів з МДФ плівками ПВХ комісія не досягла.
Як вбачається із переписки наданої суду, позивач намагався виправити роботу пресу користуючись усними рекомендаціями спеціалістів відповідача та заводу-виробника обладнання та купував деталі з метою налагодження роботи вакуумного пресу, проте позитивного результату такі спроби не надали, що змусило позивача звернутися із повторною вимогою щодо повернення коштів за сплачене ним неякісне обладнання (Лист-рекламація №536 від 02.12.2008, Лист № 544від 15.12.2008, Лист №103 від 07.04.2009). Крім того суду був наданий лист Луганської регіональної торгово-промислової палати України № 25.12- від 05.06.2009р. згідно якого Луганською регіональною торгово-промисловою палатою України було проведено аналіз щодо відповідності пред'явленого обладнання (Вакуумний прес) заявленій технічній та технологічній документації та виявлено ряд недоліків в його роботі, які дозволили Луганській регіональній торгово-промисловій палаті зробити висновок, що пред'явлене обладнання (вакуумний прес) є неможливим для використання без усунення конструкторських, технологічних, технічних недоліків, перелічених у листі додатково.
Позивач звернувся до спеціалістів ВАТ «Первомайський електромеханічний завод імені К. Маркса»із аналогічним питанням. За результатами роботи спеціалістів у складі Голови наглядової ради -кандидата технічних наук, головного інженера, головного конструктора, головного технолога та головного механіка ВАТ «Первомайський електромеханічний завод імені К. Маркса», встановлено, що зменшення корисної площі нагрівальної плити на 30 відсотків від зазначеної в документації, неможливість пресування в без мембранному режимі та необґрунтовано малий ресурс мембрани можна віднести до невідповідності обладнання технічній документації (лист 04.06.2009р. від 01/04). Крім того, нерівномірність розподілу температури, що тягне за собою зменшення корисної площі пресу, відсутність можливості регулювання швидкості вакуумування, що тягне за собою частий розрив плівки а також необґрунтовано малий ресурс мембрани можна віднести до конструкторських та технологічних недоробкам, без вирішення яких, не має можливості усунути невідповідність технічній документації. У зв'язку із бездіяльністю відповідача щодо виконання умов договору та відмовою повернути кошти за неякісне обладнання позивач звернувся до суду за захистом своїх інтересів, які він обґрунтовує зокрема статтями 673, 675, 677-681 ЦКУ, 266 та 268 ГКУ.
Відповідач, заперечував проти вимог позивача, вважав їх необґрунтованими посилаючись на наступне.
Як зазначено у відзиві відповідач стверджує, що позивач не може посилатися на статті 655-697 ЦК України у зв'язку з тим, що норма статті 712 ЦКУ надає нормам Цивільного кодексу України щодо договорів поставки диспозитивного значення, а отже переважному застосуванню підлягають статті 264-271 ГК України.
Проте, з таким висновком погодитися не можна у зв'язку з наступним. Відповідно до частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовується загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно частини 1 статті 175 ГК України передбачає, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідачем зазначено, що під час зустрічей та роботі по наладці вакуумного пресу, що відбулися у вересні, жовтні 2008 року (відповідачем не зазначено точні дати) відповідач виявив численні порушення технології пресування з боку працівників ТОВ «Фірми Ремік ЛТД», а також зазначив, що при додержанні рекомендації наданих заводом-виробником щодо укладки заготівок, якість запресовок відповідає всім вимогам. Проте, відповідачем не надано доказів які б підтверджували вказані твердження.
У відзиві, відповідачем зазначено, що під час візиту на завод позивача з метою вивчення причин поганої роботи вакуумного пресу, працівникам позивача було зазначено, що нерівномірність температури нагрівальної плити не є чимось незвичайним, оскільки 100 відсоткової точності в розподілі температури добитися неможливо, а тому Вакуумний прес працює справно. Проте, як зазначено самим відповідачем та слідує із наданих документів, за результатами наступної зустрічі та перевірки роботи вакуумного пресу, що відбулася за ініціативою ТОВ «Фірма Ремік ЛТД», відповідачем та заводом -виробником було запропоновано безкоштовний заміну та монтаж нагрівальної плити із додатковим контуром нагріву, з метою забезпечення заявленої в технічній документації корисної площі та зменшення різниці в температурі в центрі плити та по краях (лист №26 від 22.06.2009, лист № 12 від 30.04.2009). Отже виходячи із матеріалів справи, в твердженнях відповідача вбачаються протиріччя щодо питання якості вакуумного пресу. Пропозиції відповідача щодо заміни непрацюючих частин обладнання дають підстави вважати, що дані частини були у несправному стані, що не давало змогу позивачу використовувати вакуумний прес за призначенням. А отже твердження відповідача у відзиві щодо справної роботи вакуумного пресу є необґрунтованими.
Щодо неправильної роботи мембран, у відзиві відповідач погоджується з тим фактом, що строк роботи мембран на вакуумному пресі (800 запресовок) суттєво відрізняється від тих, що зазвичай має місце (2000 запресовок). Твердження відповідача щодо недотримання позивачем правил експлуатації мембран та вакуумного пресу не підтверджено відповідними документами.
В своїх запереченнях відповідач посилається на пункт 4.2.4 договору, згідно якого кошти за обладнання повертаються у випадку, якщо технологічною експертизою, погодженою обома сторонами, буде встановлено, що обладнання повністю або частково не придатне для використання. Відповідач стверджує, що листом від 30.04.2009 року № 12 ним було направлено пропозицію позивачу щодо створення технічної комісії в складі представників АТЗТ «Меркетліс», ТОВ «Фірми Ремік ЛТД»та німецької фірми «Friz»(виробник обладнання) для визначення відповідності роботи вакуумного пресу необхідним вимогам і сформувати спільне рішення про придатність чи не придатність Вакуумного пресу. Відповідач стверджує, що відповіді на дану пропозицію від ТОВ «Фірми Ремік ЛТД»не надходило, що дає підстави відповідачу стверджувати, що ТОВ «Фірма Ремік ЛТД»свідомо порушує пункт 4.2.4 договору. Відповідач зауважив, що без виконання пункту 4.2.4 договору -а саме проведення технологічної експертизи повернення коштів за вакуумний прес не може мати місця.
Проте, з таким висновком погодитися не можна. Виходячи із матеріалів справи у листі АТЗТ «Маркетліс»№ 12 від 30.04.2009, на який посилається відповідач, пропозиція щодо створення комісії для формування спільного рішення щодо придатності чи непридатності обладнання не згадується. Що дає підстави вважати, що пропозицій щодо створення комісії з метою визначення придатності обладнання від відповідача не надходила.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача щодо відшкодування йому вартості обладнання має бути задоволено з наступних підстав.
Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно статті 673 ЦК України Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.
Відповідно до частини 2 статті 678 ЦК України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.
Згідно статті 679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Згідно частини 2 статті 679 ЦК України якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.
Виходячи з матеріалів справи та пояснень сторін, вакуумний прес не відповідав вимог по якості та мав суттєві недоліки із його поставки. Відповідач не довів і не надав жодних докум6ентів які б підтверджували що неполадки із обладнанням сталися через недодержання правил експлуатації вакуумного пресу працівниками ТОВ «Фірма Ремік ЛТД».
Відповідно до статті 681 ЦК України, до вимог у зв'язку із недоліками проданого товару застосовується позовна давність в один рік, яка обчислюється від дня виявлення недоліків у межах строків, встановлених статтею 680 ЦК України, якщо на товар встановлено гарантійний строк - від дня виявлення недоліків у межах гарантійного строку. Згідно розділу 8 договору, гарантійний строк на поставлене обладнання складає 12 місяців та починається з моменту вводу до експлуатації обладнання.
Відповідно до частини 2 статті 676 ЦК України, гарантійний строк, встановлений договором купівлі-продажу, продовжується на час, протягом якого покупець не міг використовувати товар у зв'язку з обставинами, що залежать від продавця, до усунення їх продавцем. Гарантійний строк продовжується на час, протягом якого товар не міг використовуватися у зв'язку з виявленими в ньому недоліками, за умови повідомлення про це продавця в порядку, встановленому статтею 688 цього Кодексу. Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем направлялися листи на адресу Відповідача в яких повідомлялося про неробочий стан обладнання, більше того, ті ж недоліки було зафіксовано і представниками Відповідача у серпні та вересні 2008 року.
Враховуючи бездіяльність відповідача щодо заміни обладнання на робоче, гарантійний строк вважається продовженим, а отже твердження відповідача щодо спливу гарантійного строку, не приймається судом до уваги.
У позові позивач просив повернути йому суму сплачену за вакуумний прес та один завантажувальний стіл із врахуванням курсової різниці.
Відповідач заперечуючи дану вимогу посилається на те, що акт-погодження, підписаний сторонами, в якому фіксується вартість обладнання у ЄВРО, не має відношення до суми коштів які необхідно повернути.
Суд вважає твердження відповідача необґрунтованими виходячи з наступного. Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України). Згідно частини 2 статті 524 ЦК України, сторони мають право визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Згідно статті 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу. Враховуючи, що сторони підписали акт-погодження від 11.12.2007 року до договору від 11.12.2007 № 07132, в якому зафіксували суму договору у валюті Європейського Союзу -Євро, вимога позивача щодо повернення коштів із врахуванням курсової різниці є обґрунтованим.
Позивач з урахуванням поданих уточнень до позовної заяви, крім стягнення з відповідача 965 221,09 грн. за неналежне виконання відповідачем умов договору № 07132 від 11.12.2007р. просив суд стягнути з відповідача 46 361,39 грн. прямих збитків, 1 423 985,37 грн. упущеної вигоди посилаючись на те, що неналежне виконання обов'язків відповідачем призвело до понесення позивачем додаткових затрат, а також виникнення упущеної вигоди. Проте, позивач не спромігся довести дані вимоги у суді, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для їх задоволення.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог в частні стягнення з відповідача 965 221,09 грн. за неналежне виконання відповідачем умов договору № 07132 від 11.12.2007р., відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково. В іншій частині позову відмовити.
Відповідно до ст. 49 ГПК України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. ст. 524, 525, 526, 533, 673, 676, 678, 679, 680, 681, 712 ЦК України, ст. ст. 175 ГК України, ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу "Маркетліс" (юридична адреса: 03680, м.Київ, вул. Трутенко, 10; поштова адреса: 08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с.Петропавлівська Борщаговка, вул. Оксамитова,11; код ЄДРПОУ 20005927) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Ремік ЛТД" (юридична адреса: 91033, м.Луганськ, вул. Шевченка, 6; поштова адреса: 91020, м.Луганськ, вул. Руднєва, 1Б; код ЄДРПОУ 20158648) 965 221 (дев'ятьсот шістдесят п'ять тисяч двісті двадцять одну) грн. 09 коп. боргу; 9 652 (дев'ять тисяч шістсот п'ятдесят дві) грн. 21 коп. державного мита, 189 (сто вісімдесят дев'ять) грн.. 03 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
В інші частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Суддя
В.С. Катрич
Дата підписання: 30.09.2009р.