ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
справа № 28/132
18.08.09
за позовом приватного підприємства комерційної фірми „Багіра і Ко”, м. Біляєвка, Одеська область
до товариства з обмеженою відповідальністю „МС Ойл кард”, м. Київ
про стягнення 7 497,04 грн.
Суддя Копитова О.С.
При секретарі судового засідання Гергардт Т.В.
За участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Приватне підприємство комерційна фірма „Багіра і Ко” звернулось до господарського суду м. Києва з позовом про зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю „МС Ойл кард” здійснити взаєморозрахунок з позивачем та повернути кошти в розмірі 7 497,04 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що він повернув відповідачу бланки -дозволи на отримання пального на загальну суму 7 497,04 грн., однак відповідач нових бланків-дозволів не надав, грошові кошти не повернув, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 7 497,04 грн.
В судовому засіданні 28.04.2009 року представник позивача уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 7 497,04 грн.
Відповідач позов не визнав, оскільки на його думку позивач не надав доказів неотримання ним товару на автозаправних станціях.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.03.2009 порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 28.04.2009.
Розгляд справи відкладався.
Ухвалою Заступника голови господарського суду м. Києва від 26.05.2009 року строк розгляду справи продовжено.
Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання по справі, в тому числі й на адресу реєстрації, представники сторін в судове засідання 18.08.2009 року не з'явилися. Позивач надіслав телеграму в якій в зв'язку з неможливістю прибути в судове засідання просив розгляд справи відкласти. Суд відхиляє зазначене клопотання позивача в зв'язку з його необґрунтованістю та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Причини неявки в судове засідання представників відповідача суду невідомі.
В судовому засіданні 18.08.2009 року прийнято рішення.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд -
25.08.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю „МС Ойл Кард” (постачальник) (далі за текстом -відповідач) та приватним підприємством комерційною фірмою „Багіра і Ко” (покупець) (далі за текстом -позивач) укладено договір №269/1-Т, відповідно до п.1.1 якого постачальник передає у власність, а покупець приймає нафтопродукти і сплачує його вартість по ціні відповідній до затвердженого постачальником прейскуранта цін на товар, що діє на день здійснення покупцем оплати товару в кількості та асортименті, зазначених у рахунках -фактурі та видатковій накладній постачальника, на умовах цього договору.
Відповідно до п.2.2 договору, відповідач (постачальник) на підтвердження свого обов'язку, що випливає з договору, видає позивачу (покупцеві) бланки -дозволи на кожну партію оплаченого товару. Для отримання частини оплаченого товару від відповідача представник позивача повинен був звернутись до будь -якої із автозаправних станцій, що належать мережі постачальника та пред'явити бланки -дозволи (п.2.3 договору). Передача товару покупцеві здійснюється в обмін на бланк -дозвіл у кількості та асортименті, вказаних у пред'явлених до обміну бланках -дозволах (п.2.4 договору).
Пунктом 4.1 договору встановлено обов'язок відповідача за першою вимогою позивача негайно відпустити оплачений товар відповідно до п.2.4 та 2.5 договору.
Відповідно до п.5.1 договору, покупець має право повернути бланки -дозволи, строк дії яких закінчився. При поверненні покупцем (позивачем) бланків -дозволів сторони проводять звірення взаєморозрахунків та підписують акт звірки (п.5.2 договору). На підставі даних по акту звірки постачальник проводить взаєморозрахунки з покупцем протягом 5 банківських днів з дати його підписання сторонами (п.5.3 договору).
На виконання умов договору позивачем було оплачено рахунок -фактуру №СФ-ОДР000822 від 18.11.2008 року на загальну суму 11 440,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1353 від 18.11.08 р.
26.11.2008 року позивач повернув відповідачу бланки -дозволи на отримання пального на загальну суму 7 497,04 грн., що підтверджується накладною №03575 від 26.11.08 р.
В порушення умов договору, зокрема п.5.2 та п. 5.3, відповідач (постачальник) не надав покупцеві (позивачу) акт звірки та не провів з ним розрахунок за повернуті бланки -дозволи.
27.01.09 позивач направив відповідачу претензію на суму 7 497,04 грн. та акт звірки (вих.№26/01-09 від 26.01.09). Претензія була отримана відповідачем 30.01.09, що підтверджується відміткою на квитанції про вручення поштової кореспонденції.
Згідно наявних в справі матеріалів відповідач відповідь на претензію не надав, акт звірки взаєморозрахунків не підписав, грошові кошти не повернув.
Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 7 497,04 грн., що підтверджується довідкою позивача №1129 від 21.04.09 за підписом директора та головного бухгалтера компанії та не спростовується наявними матеріалами.
Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Матеріалами справи встановлений факт укладання між сторонами договору поставки.
Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Стаття 691 Цивільного кодексу України визначає, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно до положень ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Факт оплати позивачем товару відповідно до умов договору підтверджується матеріалами справи, зокрема платіжним дорученням №1353 від 18.11.08.
Стаття 662 Цивільного кодексу України визначає, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до положень ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. У разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу (ст. 665 Цивільного кодексу України).
Умовами договору передбачено право позивача повернути бланки -дозволи, та обов'язок відповідача прийняти такі бланки і провести взаєморозрахунок.
Відповідач свого обов'язку не виконав, взаєморозрахунок не провів.
Враховуючи викладені обставини, господарський суд приходить до висновку щодо підставності вимог позивача щодо стягнення з відповідача 7 497,04 грн. та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доказів на спростування наведених позивачем доводів не надав, заборгованості не погасив.
На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
З огляду на викладене, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст. ст. 33, 49, 66, 67, 68, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „МС Ойл Кард”” (02660, м. Київ, вул. Попудренка,52, код 32527593, р/р 26001400751483 Бучанське відділення Київської обласної філії АКБ „Укрсоцбанк” МФО 321013) на користь приватного підприємства комерційної фірми „Багіра і Ко” (67600, Одеська область, Біляївський р-н, м. Білявка, вул.. Радянська, 10, 65031, м. Одеса, Овідіопільська дуга, 3а, код 30342910, р/р 26003263351 в ВАТ „Морський Транспортний Банк” в м. Іллічівськ, МФО 328168) 7 497,04 грн. (сім тисяч чотириста дев'яносто сім гривень чотири копійки) основного боргу, 102,00 грн. (сто дві гривні) державного мита та 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складання та підписання в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.
Суддя О. С. Копитова