ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
10.09.2015Справа №910/20747/15
За позовом Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в місті Києві
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення 1 029,85 грн.
Суддя Стасюк С.В.
Представники сторін:
від позивача Заровна М.М. (дов. № 24/9-2843/Ан від 10.08.2015 року)
від відповідача не з'явився
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 10 вересня 2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в місті Києві (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 1 029,85 грн. основного боргу.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором № 4465-Д об/2014/Печ на надання послуг охорони майна від 01.04.2014 року в частині здійснення оплати наданих послуг.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2015 року порушено провадження у справі № 910/20747/15 та призначено справу до розгляду на 10.09.2015 року.
01.09.2015 року представник позивача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надав документи на виконання вимог ухвали суду.
У судовому засіданні 10.09.2015 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача в судове засідання 10.09.2015 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 13.08.2015 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином.
Місцезнаходження відповідача за адресою: АДРЕСА_1 на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та вказана в позові.
У відповідності з положеннями пункту 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.
Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -
01.04.2014 року між Управлінням Державної служби охорони при ГУ МВС України в місті Києві (виконавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (замовник) укладено Договір про надання послуг охорони майна № 4465-Д об/2014/Печ (далі - Договір).
За цим договором замовник доручає, а виконавець зобов'язується здійснювати охорону майна замовника на об'єкті та обслуговування сигналізації на цьому об'єкті (пункт 2.1 Договору).
Згідно з пунктом 3.1 Договору розрахунок вартості послуг виконавця за цим Договором здійснюється на підставі цін, визначених сторонами у протоколі погодження договірної ціни (додаток 4 до Договору). Вартість послуг визначається у розрахунку (додаток 2 до Договору).
Положеннями пункту 3.2 Договору встановлено, що оплата за цим Договором здійснюється замовником щомісячно до 10-го числа місяця, в якому надаються послуги, шляхом перерахування замовником грошових коштів у сумі місячної вартості послуг, визначеної в розрахунку, на рахунок виконавця.
Відповідно до пункту 3.5 Договору, до закінчення поточного місяця виконавець надає замовнику два примірники акта приймання наданих послуг, який останній зобов'язаний протягом п'яти перших робочих днів наступного місяця підписати і один примірник підписаного акта повернути виконавцю.
Згідно з пунктом 3.6 Договору, за умови неповернення замовником підписаного акта приймання наданих послуг чи ненадання обґрунтованих заперечень щодо обсягу послуг, наданих виконавцем у звітному місяці, в строк, визначений пунктом 3.5 даного договору, вважається, що послуги у такому місяці надані виконавцем в повному обсязі і прийняті замовником без зауважень, а акт приймання наданих послуг таким, що підписаний сторонами.
Позивач зазначає, що свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, що підтверджується Актом № С12-021550 прийому-здачі виконаних робіт/послуг за жовтень 2014 року від 31.10.2014 року та Актом № С12-024956 прийому-здачі виконаних робіт/послуг за листопад 2014 року від 30.11.2014 року.
Проте, відповідач свої зобов'язання в частині здійснення оплати наданих послуг належним чином не виконав, внаслідок чого за останнім рахується заборгованість в розмірі 1 029,85 грн. основного боргу.
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на подання відзиву на позов.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно з частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Позивач стверджує, що належним чином виконав свої зобов'язання за Договором, надавши відповідачу послуги, обумовлені Договором на суму 1 029,85 грн.
Однак відповідач, в порушення умов Договору та вимог чинного законодавства Украйни оплату суми боргу в розмірі 1 029,85 грн., в тому числі в установлені Договором строки, не здійснив. Доказів протилежного суду не надано.
Позивачем на підтвердження надання відповідачу послуг охорони надано Акт № С12-021550 прийому-здачі виконаних робіт/послуг за жовтень 2014 року від 31.10.2014 року на суму 478,52 грн. та Акт № С12-024956 прийому-здачі виконаних робіт/послуг за листопад 2014 року від 30.11.2014 року на суму 485,60 грн., а всього на суму 964,12 грн.
Таким чином, заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 964,12 грн. основного боргу.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.
Згідно з статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
За таких обставин, позовні вимоги позивача є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають частковому задоволенню в розмірі 964,12 грн.
Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позов Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в місті Києві задовольнити частково.
2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в місті Києві (04050, м. Київ, вул. Студентська, буд. 9, ідентифікаційний код 08596920) 964 (дев'ятсот шістдесят чотири) грн. 12 коп. основного боргу, 1 710 (одну тисячу сімсот десять) грн. 39 коп. судового збору.
3.У іншій частині позову - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 15.09.2015
Суддя С.В. Стасюк