пр. № 2/759/407/14
ун. № 759/14993/13-ц
03 березня 2014 року Святошинський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді - П»ятничук І.В.,
при секретарі - Іванові К.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві заяву
представника відповідача ТОВ «Надія»
про закриття провадження по справі, -
24.09.2013 р. позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2, 2000 р.н., ОСОБА_3 2002 р.н., до ТОВ «Надія» та просила суд визнати недійсним рішення загальних зборів ТОВ «Надія» про переведення ОСОБА_4 з посади директора на посаду комерційного директора товариства та зобов»язати ТОВ припинити дії щодо розпорядження, в тому числі шляхом відчуження належного товариству нерухомого майна - нежитловими приміщеннями площею 488 кв.м. в буд.АДРЕСА_1.
27.01.2014 р. представник відповідача ТОВ «Надія» подано заяву про закриття провадження по справі вказуючи на те, що даний спір з яким звернулися позивач є підвідомчим господарському суду у відповідності до ст.. ст.. 12, 16 ГПК України, а тому на підставі п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України провадження підлягає закриттю в порядку цивільного судочинства.
В судовому засіданні представник відповідача дану заяву підтримав та просив її задовольнити посилаючись на обставини справи в викладені в заяві про закриття провадження по справі.
Представник позивача та позивач проти задоволення даної заяви заперечували, вказуючи на те, що позивачі не є учасниками даного товариства, а тому просили в задоволенні вимог відмовити посилаючись на обставини викладені в запереченнях до даної заяви.
Вивчивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Як роз'яснено у п.п. 2, 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 24.10.2011 року «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам», з огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 4-1, 12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер. У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України. Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Як вбачається з п.13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.03.2013 р. №3 « Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» визначено, що згідно з частиною третьою статті 167 Господарського кодексу України (далі - ГК) під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Визначаючи, чи є спір таким, що виникає з корпоративних відносин та не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 4 частини першої статті 12 ГПК, стаття 15 ЦПК), слід враховувати роз'яснення, надані у постанові Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів».
Наприклад, у порядку цивільного судочинства підлягають розгляду справи, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням інших суб'єктів господарювання, які не є господарськими товариствами (кооперативи, приватні, колективні підприємства тощо), якщо стороною у спорі є фізична особа. При цьому положення пункту 4 частини першої статті 12 ГПК, враховуючи її імперативний характер, не підлягає застосуванню за аналогією щодо спорів, пов'язаних з діяльністю інших суб'єктів господарювання (споживчих, садових товариств тощо), а також стосовно справ, пов'язаних зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності господарського товариства, якщо однією зі сторін не є учасник (засновник, акціонер) господарського товариства, у тому числі такий, який вибув. Це стосується і спорів за участю спадкоємців учасників господарських товариств, які ще не стали їх учасниками. Наприклад, спір між спадкоємцем учасника господарського товариства та товариством щодо розміру належної йому до передачі у грошовій формі частки у майні товариства, яка належала спадкодавцю; спір між сторонами з приводу виконання цивільно-правового договору (зокрема, виконання договору купівлі-продажу частки статутного фонду господарського товариства), оскільки він виник не з корпоративних відносин. Спори між господарським товариством і його учасником (акціонером, засновником), які є трудовими, підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для закриття провадження по справі відповідно до п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України.
.
Керуючись ст.ст. 205, 209, 210 ЦПК України, суд, -
В задоволенні заяви представника відповідача ТОВ «Надія» про закриття провадження по справі - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: