Копія
27 березня 2012 р. Справа № 2a-1870/1490/12
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Соколов В.М., розглянувши у порядку скороченого провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі до Державного підприємства Конотопський виправний центр №130 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Сумській області про стягнення заборгованості,-
Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі (далі по тексту - позивач, УПФУ в м. Конотопі та Конотопському районі) звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з Державного підприємства Конотопський виправний центр №130 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Сумській області (далі по тексту - відповідач, ДП Конотопський виправний центр №130 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Сумській області) заборгованість зі сплати фінансових санкцій, застосованих згідно рішення № 403 від 21.08.2009 про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків у розмірі 30126,88 грн. Свої вимоги мотивує тим, що відповідач, який згідно п.1 ч.1 ст.14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” був зареєстрований як платник страхових внесків в УПФУ в м. Конотоп (правонаступником якого являється позивач). За несвоєчасну сплату страхових внесків до відповідача була застосована фінансова санкція в сумі 30126,88 грн.
Відповідачу у відповідності з приписами ст. 183-2 КАС України надіслано копію ухвали про відкриття скороченого провадження у справі за адресою державної реєстрації (а.с.13), пропонувалось протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали надати свої письмові заперечення проти позову та докази, якими вони обґрунтовуються або заяву про визнання позову. У визначений строк відповідачем не було надано заперечень, чи заяви про визнання позову.
Відповідно до вимог ч.6 ст. 12 та ч.1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).
Таким чином, фіксування судового засідання по справі не здійснюється.
Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ДП Конотопський виправний центр №130 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Сумській області зареєстровано як юридична особа, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрації юридичної особи (а.с.8), та згідно п.1 ч.1 ст. 14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” було страхувальником та зареєстровано як платник страхових внесків в УПФУ в м. Конотоп (правонаступником якого являється позивач), і відповідно зобов'язане було нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески у розмірах, передбачених Законом України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” для відповідних платників збору.
21.08.2009 УПФУ в м. Конотоп (правонаступником якого являється позивач) було винесено рішення № 403 про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків(далі по тексту - Рішення), відповідно до якого до відповідача на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) застосована фінансова санкція в сумі 30126,88 грн. (а.с.6).
Вищевказане Рішення відповідачем було отримано 26.08.2009, що підтверджується копією поштового повідомлення (а.с.7).
З 1 січня 2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 за № 2464-VI (далі по тексту - Закон № 2464-VI).
Відповідно до підпунктів е, й пункту 12 розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №2464-VI статті 17, 18, 19, частини 1-9 ст. 106 виключено із Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Але, разом з тим, абз. 6 п. 7 розділу VIІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 2464-VI встановлює, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
Відповідно до абз. 7 п. 7 розділу VIІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №2464-VI на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до вищезазначених вимог Закону № 2464-VI та пункту 12 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 № 1261, Правлінням Пенсійного фонду України постановою від 22.10.2010 №25-1 було затверджено Зміни до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (із змінами)(далі по тексту -Інструкція).
Постанова Правління Пенсійного фонду України від 22.10.2010 № 25-1 "Про затвердження Змін до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" (далі по тексту - постанова №25-1) набрала чинності з 1 січня 2011 року.
Пункт 1.2 Інструкції було викладено в такій редакції: "1.2. Ця Інструкція визначає процедуру добровільної участі осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах".
Відповідно до п. 5.1. постанови № 25-1 пункт 8.1 Інструкції викладено в такій редакції: “8.1. Стягнення заборгованості із сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості, або застосування штрафних санкцій”.
Згідно із пунктом 9.1. Інструкції до страхувальників за порушення норм законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування застосовуються фінансові санкції відповідно до повноважень, якими органи Пенсійного фонду були наділені до 1 січня 2011 року.
Пунктом 6.2. постанови №25-1 абзац перший пункту 9.3 Інструкції було викладено в такій редакції: "9.3. Фінансові санкції за порушення норм законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування накладаються на страхувальника відповідно до частини дев'ятої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у редакції, що діяла до 1 січня 2011 року”.
На час розгляду справи відповідачем Рішення позивача не оскаржене, фінансові санкції не сплачено, доказів незаконності цього Рішення або сплати фінансових санкцій відповідачем до суду не надано.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про стягнення фінансових санкцій з ДП Конотопський виправний центр №130 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Сумській області.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 183-2, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі до Державного підприємства Конотопський виправний центр №130 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Сумській області про стягнення заборгованості - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Державного підприємства Конотопський виправний центр №130 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Сумській області (вул. Батуринська, 2, м. Конотоп, Сумська область, р/р 26009301671, Конотопське відділення "Промінвестбанку" м. Конотоп, МФО 337386, код ЄДРПОУ 08680787) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі (вул. Соборна, 23, м. Конотоп, Сумська область, код ЄДРПОУ 37784691) заборгованість по фінансовим санкціям згідно рішення № 403 від 21.08.2009 у розмірі 30126,88 грн. (тридцять тисяч сто двадцять шість грн. 88 коп.).
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) В.М. Соколов
З оригіналом згідно
Суддя В.М. Соколов