19 січня 2012 р. Справа № 2a-1870/7692/11
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Кравченко Є.Д., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі Сумської області про скасування рішення,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області (Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі Сумської області) (далі - відповідач) про скасування рішення від 30.09.2011 № 317 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.
Позовні вимоги мотивовані тим, що оспорюване рішення прийняте на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а оскільки п.п. й) ч. 12 п. 11 розділу 8 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464 частина 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" виключена, позивач просить скасувати рішення, що не відповідає чинному законодавству.
Представник відповідача надав письмові заперечення (а.с. 23-25, 43-45), згідно яких вважає, що посилання позивача щодо застосування управлінням недіючих норм при прийнятті рішення про застосування фінансової санкції спростовується п. 7 розділу VIII "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та п. 8.1 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" № 21-1, відповідно до яких стягнення заборгованості із сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості, або застосування штрафних санкцій.
Разом з тим, відповідно до абзацу 7 пункту 7 розділу VIII "Прикінцевих та перехідних положень" Закону № 2464 на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Тому, відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
У судове засідання позивач не прибув, 19.01.2012 подав до суду заяву, відповідно до якої просить розглянути справу без його участі (а.с. 50).
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с. 42).
Тому, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які беруть участь у справі за наявними у ній доказами.
Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які приймають участь у справі, фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ст.ст. 12, 41 КАС України не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач зареєстрований 04.06.2008 як фізична особа-підприємець Тростянецькою районною державною адміністрацією, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстраці фізичної особи-підприємця (а.с. 7).
30.09.2011 начальником Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058 було прийнято рішення № 317 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, яким до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 680, 36 грн. та нараховано пеню у розмірі 449, 04 грн.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464 передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Дія вказаної норми Перехідних положень поширюється і на сплату внесків із загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
До 01.01.2011, тобто до набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010, відповідальність за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванні та порядок її застосування регулювалися статтею 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058. Стаття 106 цього Закону втратила чинність із 01.01.2011 року.
Таким чином, відповідно, з 01.01.2011 втратили чинність норми, які визначали склад правопорушення і розміри відповідальності в галузі нарахування і стягнення страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Виходячи зі змісту пункту 7 Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464, органи пенсійного фонду зберегли повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом, тобто в тому числі повноваження, передбачені статтею 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058.
Водночас, при застосуванні пункту 7 Перехідних положень Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 в частині регулювання відповідальності за вчинення порушень щодо сплати страхових внесків, допущених до 01.01.2011, слід ураховувати норми статті 58 Конституції України та дію нормативних актів у часі.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1/99, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Відповідно, правомірність поведінки особи, зокрема, дотримання нею норм законодавства про сплату обов'язкових страхових внесків, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.
В свою чергу, заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.
Виходячи з викладеного, якщо певне діяння було правопорушенням на момент його вчинення і за таке діяння до особи було застосовано заходи відповідальності, передбачені чинним на той час нормативним актом, відповідні санкції підлягають стягненню з особи і після втрати чинності нормативним актом, що визначав зміст відповідальності.
В той же час, якщо діяння перестало бути порушенням в зв'язку зі втратою чинності нормативним актом, що регулював відповідальність за таке порушення, то і санкції, передбачені нечинним нормативним актом, не можуть бути застосовані.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що пункт 7 Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464 в частині повноважень органів пенсійного фонду щодо нарахування та стягнення санкцій за порушення правил сплати страхових внесків слід застосовувати таким чином:
- органи пенсійного фонду можуть стягувати ті недоїмки, штрафи та пеню, які виникли до 01.01.2011 року. Механізм стягнення цих сум відповідає змісту статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та застосовується з посиланням на пункт 7 Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на -загальнообов'язкове державне соціальне страхування";
- органи пенсійного фонду з 01.01.2011 року не вправі за порушення, вчинені до 01.01.2011 року, нараховувати штрафи та пені, визначені статтею 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки передбачені відповідними нормами склади правопорушень та санкції втратили чинність, і їх застосування з 01.01.2011 року суперечить статті 58 Конституції України незважаючи на зміст пункту 7 Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області від 30.09.2011 № 317 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, не грунтується на нормах матеріального права та суперечить приписам ст. 58 Конституції України, ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та пункту 7 Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", оскільки такі санкції було застосовано до позивача після 01.01.2011 року.
За таких обставин, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, у зв'язку з чим вимоги позивача щодо скасування рішення відповідача від 30.09.2011 № 317 є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі Сумської області про скасування рішення - задовольнити.
Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області від 30.09.2011 № 317 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, яким до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 680, 36 грн. та нараховано пеню у розмірі 449, 04 грн.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) Є.Д. Кравченко
З оригіналом згідно
Суддя Є.Д. Кравченко