копія
05 жовтня 2011 р. Справа № 2a-1870/6164/11
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гелети С.М.
за участю секретаря судового засідання - Кліщенко В.О.,
представника відповідача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України у Великописарівському районі до відділу Державної виконавчої служби Великописарівського районного управління юстиції Сумської області про визнання дій неправомірними, скасування постанови та зобов'язання вчинити дії,-
Управління Пенсійного фонду України у Великописарівському районі звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою довідділу Державної виконавчої служби Великописарівського районного управління юстиції Сумської області про визнання дій щодо відмови у відкритті виконавчого провадження неправомірними, скасування постанови ВП №27956196 від 05.08.2011 року про відмову у відкритті виконавчого провадження та зобов'язання відповідача відкрити виконавче провадження щодо стягнення з ФОП ОСОБА_2 фінансової санкції.
Свої вимоги мотивує тим, що постановою державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Великописарівського районного управління юстиції Сумської області винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) з примусового виконання рішення №51 від 08.07.2011 року винесеного управлінням Пенсійного фонду України у Великописарівському районі про стягнення з ОСОБА_2 боргу в розмірі 33,18 грн. Як підставу для відмови у відкритті виконавчого провадження державним виконавцем зазначено те, що норму закону, на яку посилається позивач в своєму рішенні, виключено на підставі іншого законодавчого акту. Дії відповідача вважає неправомірними, просить скасувати постанову державного виконавця та зобов'язати відповідача відкрити виконавче провадження.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, жодних клопотань суду не надав.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив відмовити в задоволенні позовних вимог. В письмовому запереченні, поданому до суду зазначив, що позивачем під час винесення рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від 08.07.2011року №51 було винесено на підставі норми Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка станом на момент винесення рішення вже була виключеною на підставі Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Саме даним законом, на думку відповідача, повинно було керуватись управління Пенсійного фонду України у Великописарівському районі під час винесення рішення про застосування фінансових санкцій. Невірне застосування позивачем норм чинного законодавства, є обставиною, на думку відповідача, що виключає здійснення виконавчого провадження. Просить відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 08 липня 2011 року управлінням Пенсійного фонду України у Великописарівському районі на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" прийнято рішення №51 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальником або органом Пенсійного фонду (а.с.6), яким до ОСОБА_2 застосовано штрафні санкції в розмірі 33,18 грн.
29 липня 2011 року позивач звернувся до відділу Державної виконавчої служби Великописарівського районного управління юстиції Сумської області із заявою про відкриття виконавчого провадження №2672/02-03 (а.с.5 зворотній бік).
05 серпня 2011 року за результатами розгляду поданої заяви, старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Великописарівського управління юстиції на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) з примусового виконання Рішення №51 виданого 08 липня 2011 року управлінням Пенсійного фонду України у Великописарівському районі про стягнення з ОСОБА_2 боргу в розмірі 33,18 грн. Підставою відмови у відкритті виконавчого провадження стало те, що норму закону, на яку посилався відповідач при прийнятті рішення, виключено на підставі Закону №2464-VІ від 08.07.2010 року.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".
Згідно ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Частина 1 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає обов'язок державного виконавця прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: 1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; 2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; 3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; 4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; 5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; 6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; 7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; 8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.
Відмовляючи у відкритті виконавчого провадження державний виконавець посилався на те, що рішення №51 від 08.07.2011 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені не є виконавчим документом, оскільки в ньому йде посилання на норму статті Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка втратила чинність, і ця обставина виключає здійснення виконавчого провадження.
Суд не може погодитись з даною позицією відповідача, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Такими виконавчими документами серед іншого можуть бути рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.
Відповідно до ч. ч. 13, 14 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій. Рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, є виконавчим документом. У разі якщо страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, отримали рішення про нарахування пені та накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, і не сплатили зазначені в них суми фінансових санкцій протягом десяти робочих днів, а також не оскаржили це рішення чи не повідомили у цей строк відповідний виконавчий орган Пенсійного фонду про його оскарження, воно передається для виконання державній виконавчій службі та страхувальнику.
Виходячи із зазначених норм, рішення №51 від 08.07.2011 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені у відповідності до ч. 14 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є виконавчим документом, а тому доводи державного виконавця, які стали підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження є безпідставними.
Щодо посилань державного виконавця на те, що дане рішення винесено на підставі норми, яка виключена на підставі іншого закону, суд зазначає, що згідно статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. При цьому, ні Законом України "Про виконавче провадження", ні іншими нормами чинного законодавства не надано повноважень державному виконавцю оцінювати правомірність чи законність прийнятого та виданого виконавчого документа, який набрав законної сили, та надавати правову оцінку підстав його прийняття.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 26 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає право державного виконавця виносити постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження.
Позивачем не доведено протиправності дій державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Великописарівського районного управління юстиції Сумської області при винесенні постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, тому позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій щодо відмови у відкритті виконавчого провадження задоволенню не підлягають.
Вимоги позивача в частині зобов'язання відділу Державної виконавчої служби Великописарівського районного управління юстиції Сумської області відкрити виконавче провадження щодо стягнення з ОСОБА_2 фінансової санкції задоволенню також не підлягають, оскільки питання відкриття виконавчого провадження вирішуються виключно державним виконавцем в межах виконавчого провадження з урахуванням вимог Закону України "Про виконавче провадження".
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України у Великописарівському районі до відділу Державної виконавчої служби Великописарівського районного управління юстиції Сумської області про визнання дій неправомірними, скасування постанови та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Великописарівського районного управління юстиції від 05.08.2011 року ВП №27956196 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу).
В задоволенні інших вимог - відмовити. < Сума стягнення (цифрами) > < Текст >
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня отримання постанови в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження, закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) С.М. Гелета
З оригіналом згідно
Суддя С.М. Гелета
Повний текст постанови складено та підписано 10.10.2011 року