Копія
22 вересня 2011 р. Справа № 2a-1870/6168/11
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевченко І.Г.
за участю секретаря судового засідання - Сахно М.В.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача -ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України у Великописарівському районі Сумської області до відділу Державної виконавчої служби Великописарівського районного управління юстиції Сумської області, третя особа: ОСОБА_3, про скасування постанови ,-
Управління Пенсійного фонду України у Великописарівському районі (далі - позивач, УПФУ у Великописарівському районі) звернулося до суду з позовною заявою до відділу Державної виконавчої служби Великописарівського районного управління юстиції Сумської області (далі - відповідач, ВДВС Великописарівського РУЮ), в якій, з урахуванням уточнень (а.с.22), просило скасувати постанову відповідача від 15.08.2011 року про відмову у відкритті виконавчого провадження №20133937.
Свої вимоги мотивує тим, що державний виконавець під час винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження діяв з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені в розумінні вказаних вище Законів є виконавчим документом, а тому відмова у відкритті виконавчого провадження з посиланням на те, що дане рішення не є таким документом є протиправною.
Відповідач проти позову заперечував. Зазначив, що УПФУ у Великописарівському районі під час винесення рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від 19.07.2011року за №60 було винесено на підставі норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка станом на момент винесення рішення вже була виключеною на підставі Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Саме даним законом, на думку відповідача, повинно було керуватись УПФУ у Великописарівському районі під час винесення рішення про застосування фінансових санкцій. Невірне застосування УПФУ у Великописарівському районі норм чинного законодавства, є обставиною, на думку відповідача, що виключає здійснення виконавчого провадження. Просить відмовити у задоволенні позову (а.с.29-30).
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги з підстав, викладених у позові підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засідання проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях (а.с.29-30). Відмітив, що рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду у відповідності до норм діючого законодавства, вже не є виконавчим документом та не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби. Вважає, що оскаржувана постанова винесена в межах повноважень та у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.
Третя особа, ОСОБА_3, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи (а.с.25), в судове не з'явився, про причини неявки, всупереч вимог ч.2 ст. 40 КАС України, суд не повідомив, заперечень проти позову до суду не надсилав.
Зважаючи на дані обставини, суд вважав за можливе розглядати справу у відсутності третьої особи за наявними у справі доказами.
Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що 19.07.2011 року УПФУ у Великописарівському районі відносно ОСОБА_3 на підставі п.2 ч.9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» було винесено рішення №60 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду (а.с.5), яким застосовано до ОСОБА_3 фінансові санкції в розмірі 50грн.12коп.
Дане рішення після отримання третьою особою, як встановлено в судовому засіданні та вбачається з пояснень представника позивача, не оскаржувалось та набрало законної сили 05.08.2011року (а.с.5), заперечень з цього приводу третьою особою суду не надано. Після набрання рішенням законної сили позивач звернувся до ВДВС Великописарівського РУЮ з заявою від 09.08.2010року №2842/02-03 про відкриття виконавчого провадження (а.с.4).
15.08.2011р. виконуючим обов'язки начальника ВДВС Великописарівського РУЮ ОСОБА_4 за результатами розгляду поданої заяви було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження №20133937 (а.с.4).
Задовольняючи позовні вимоги суд виходить з наступного.
Згідно ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу». Стаття 11 Закону України «Про виконавче провадження» визначає обов'язок державного виконавця вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Частина 1 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає обов'язок державного виконавця прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Статтею 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено вичерпний перелік підстав, за наявності яких державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження, зокрема п. 8 ч. 1 вказаної статті, зазначає, що такими підставами можуть бути передбачені законом обставини, наявність яких виключає здійснення виконавчого провадження.
Відмовляючи у відкритті виконавчого провадження державний виконавець посилався на те, що рішення №60 від 19.07.2011р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені не є виконавчим документом, оскільки в ньому йде посилання на норму статті Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» яка втратила чинність (а.с.4). В своєму запереченні відповідач зазначив, що такою обставиною, яка виключає здійснення виконавчого провадження, є саме невірне застосування УПФУ у Великописарівському районі норм чинного законодавства при винесенні рішення №60 від 19.02.2011р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені (а.с.29-30).
Однак, суд не погоджується з такою позицією відповідача та зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Такими виконавчими документами серед іншого можуть бути рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу (п.8 ч.2 ст. 17 Закону).
Відповідно до ч.ч.13,14 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (які були чинними під час прийняття рішення №60 від 19.07.2011р. та залишаються бути чинними станом і на сьогодні) про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій. Рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, є виконавчим документом. У разі якщо страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, отримали рішення про нарахування пені та накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, і не сплатили зазначені в них суми фінансових санкцій протягом десяти робочих днів, а також не оскаржили це рішення чи не повідомили у цей строк відповідний виконавчий орган Пенсійного фонду про його оскарження, воно передається для виконання державній виконавчій службі та страхувальнику.
Виходячи з приписів вказаних норм, рішення №60 від 19.07.2011р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені у відповідності до ч.14 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є виконавчим документом, а тому доводи державного виконавця, які стали підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження є безпідставними.
Щодо посилань державного виконавця на те, що дане рішення винесено на нормі, яка втратила свою чинність, суд відмічає, що згідно статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. При цьому, ні Законом України «Про виконавче провадження», ні іншими нормами чинного законодавства не надано повноважень державному виконавцю оцінювати правомірність чи законність прийнятого та виданого виконавчого документа, який набрав законної сили, та надавати правову оцінку підстав його прийняття.
Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення №60 від 19.07.2011року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, що набрало законної сили, згідно чинної частини 14 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є виконавчим документом в розумінні Закону України «Про виконавче провадження», його виконання Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» покладено на органи державної виконавчої служби, а тому відповідач, приймаючи оскаржувану постанову з підстав, що дане рішення не є виконавчим документом, дійшов хибного висновку, діяв з порушенням прав та повноважень, наданих йому Законом України «Про виконавче провадження», ст. 19 Конституції України, оскаржувана постанова не може бути такою, що відповідає вимогам ч.3 ст. 2 КАС України, у зв'язку з чим позовні вимоги УПФУ у Великописарівському районі є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України у Великописарівському районі Сумської області до відділу Державної виконавчої служби Великописарівського районного управління юстиції Сумської області, третя особа: ОСОБА_3, про скасування постанови -задовольнити.
Скасувати постанову відділу Державної виконавчої служби Великописарівського районного управління юстиції Сумської області про відмову у відкритті виконавчого провадження №20133937 від 15.08.2011 року.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) І.Г. Шевченко
З оригіналом згідно
Суддя І.Г. Шевченко
Повний текст постанови складено 27.09.2011 року