Копія
16 листопада 2011 р. Справа № 2a-1870/7494/11
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Воловика С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу
за позовом Конотопського міського управління праці та соціального захисту населення
до Відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Сумській області
про скасування постанови, -
Конотопське міське управління праці та соціального захисту населення звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою Відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Сумській області, в якій просить суд:
- скасувати постанову ВП №28521040 від 27.09.2011 року про накладення штрафу в сумі 680 грн. 00 коп.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що постановою ВП №28521040 від 27.09.2011 року старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області за невиконання рішення суду накладено на позивача штраф в розмірі 680,00 грн. Вказана постанова є протиправною та підпягає скасуванню, оскільки рішення суду було виконано частково, проведено нарахування разової щорічної грошової допомоги як учаснику бойових дій ОСОБА_1, а кошти не були виплачені через їх відсутність на рахунку, призначеного для виплати допомоги в розмірах, передбачених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", тому просить скасувати постанову державного виконавця.
Представники сторін в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Представником позивача надано клопотання про розгляд справи без його участі (а.с.20).
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду подав письмовий відзив (а.с.28-30), в якому проти позовних вимог заперечує, зазначає, що державний виконавець діяв в межах повноважень, наданих йому Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до вимог ч.6 ст. 12 та ч.1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження). Таким чином, фіксування судового засідання по справі не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 06.09.2011 старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Сумській області винесено постанову ВП №28521040 про відкриття виконавчого провадження із примусового виконання виконавчого листа №2-а-6502/11, виданого Конотопським міськрайонним судом Сумської області про зобов'язання Конотопського міського управління праці та соціального захисту населення здійснити нарахування ОСОБА_1 разової щорічної грошової допомоги як учаснику бойових дій відповідно до ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та провести виплати за 2011 рік з урахуванням здійснених виплат.
16 вересня 2011 року листом № 09-03/2763 (а.с.7) Конотопське міське управлінням праці та соціального захисту населення направлено на адресу відповідача розпорядження щодо нарахування разової щорічної допомоги як учаснику бойових дій ОСОБА_1 та повідомлено, що рішення суду в частині виплати щорічної разової допомоги до 05 травня за 2011 рік буде виконано негайно після надходження коштів, передбачених для витрат, пов'язаних із задоволенням судами позовних заяв отримувачів цієї допомоги.
Направлення позивачем листа від 16.09.2011 року №09-03/2763 (а.с.7) до державного виконавця із розпорядженням про нарахування розміру разової щорічної допомоги як учаснику бойових дій ОСОБА_1 (а.с.6) не може бути визнано судом належним виконанням рішення суду, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Відповідно до Закону України "Про державну виконавчу службу" примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.
Стаття 5 Закону України "Про виконавче провадження" визначає обов'язок державного виконавця вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі-виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Згідно ч. 2 статті 76 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі добровільного невиконання без поважних причин у встановлений строк рішення суду державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання. Якщо після цього рішення не буде виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, а на боржника державним виконавцем накладається штраф у сумі двократного розміру витрат на проведення виконавчих дій у порядку, встановленому частиною другою статті 87 цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 87 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника-фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.
Відповідно до ст. 95 Конституції України, виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Статтею 30 Бюджетного кодексу України передбачено, що видатки Державного бюджету України включають бюджетні призначення, встановлені законом про Державний бюджет України на конкретні цілі, що пов'язані з реалізацією державних програм, перелік яких визначено статтею 87 зазначеного Кодексу, відповідно до якої до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України, належать також видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет у порядку, встановленому цим Кодексом.
З встановлених судом обставин, вбачається, що позивач не мав можливості виплатити щорічну грошову допомогу як учаснику бойових дій ОСОБА_1 відповідно до ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та за 2011 рік з урахуванням здійснених виплат та не виконав рішення суду в цій частині з поважних причин.
При цьому слід зазначити, що виконавчим листом Конотопського міськрайонного суду Сумської області було зобов'язано позивача не лише сплатити, а й здійснити нарахування щорічної допомоги як учаснику бойових дій ОСОБА_1.
У випадку нарахування зазначеної суми, позивач у відповідності до вимог чинного законодавства, повинен був звернутися до Державного казначейства України, Міністерства фінансів України, інших уповноважених на те органів, з запитами щодо надання та перерахування саме такої суми для виплати стягувану -ОСОБА_1, але таких запитів, негайно після відкриття виконавчого провадження позивачем надіслано не було.
Відповідно до п. 2.10 Порядку обліку зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України, затвердженого наказом Державного казначейства України від 09.08.2004 року за №136, у разі змін умов бюджетних зобов'язань (додаткові договори, розірвання договору тощо) розпорядник бюджетних коштів повинен протягом 7 робочих днів з дати їх виникнення подати до органів Державного казначейства України Реєстр та/або Реєстр фінансових зобов'язань і відповідні підтвердні документи щодо уточнення реквізитів та показників таких бюджетних зобов'язань.
Пунктом 2.12 вказаного Порядку передбачено, що бюджетні фінансові зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державного казначейства України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.
Таким чином, для виконання рішення суду в частині здійснення перерахунку виплат, позивач повинен був подати до органів державного казначейства необхідні документи для реєстрації та обліку зобов'язань по сплаті ОСОБА_1 щорічну грошову допомогу як учаснику бойових дій, відповідно до ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та за 2011 рік з урахуванням здійснених виплат та належним чином проінформувати відповідача про вчинені дії.
Однак позивач не надав суду доказів здійснення дій, спрямованих на виконання рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області у встановленому законом порядку в частині здійснення виплати ОСОБА_1
Крім того, законодавство України надає можливість відкладення, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, але доказів звернення до суду із відповідними заявами представник позивача суду не подав.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіттям з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.ч.2,3 ст.14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
В той же час, умови відсутності у державному бюджеті коштів на виплату допомоги створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена допомога. Однак, на переконання суду, це не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання даної допомоги, яка передбачена законом та постановлена до стягнення судовим рішенням
Таким чином, позивач не виконав рішення суду в частині належного здійснення перерахунку разової щорічної грошової допомоги як учаснику бойових дій ОСОБА_1 за 2011 рік без поважних причин, оскільки відсутність бюджетних коштів та обмежене фінансування на виплату допомоги не є перешкодою для позивача щодо здійснення перерахунку щорічної разової допомоги ОСОБА_1, відповідно до діючого законодавства.
Таким чином, 27 вересня 2011 року старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Сумській області правомірно винесено постанову ВП №28521040 про накладення на Конотопське міське управління праці та соціального захисту населення штрафу в розмірі 680,00 грн. за невиконання у встановлений для добровільного виконання строк рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області (а.с.5).
Доводи представника позивача про поважність причин невиконання рішення суду не знайшли свого підтвердження, а тому суд вважає, що відповідачем правомірно, у відповідності до ст. 19 Конституції України, ч.3 ст.2 КАС України, в межах повноважень та у спосіб, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", з використанням цих повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, було винесено постанову про накладення на позивача штрафу, підстави для її скасування в судовому порядку відсутні, у зв'язку з чим позовні вимоги є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Конотопського міського управління праці та соціального захисту населення до Відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Сумській області про скасування постанови -відмовити в повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) С.В. Воловик
З оригіналом згідно
Суддя С.В. Воловик