копія
15 вересня 2011 р. Справа № 2a-1870/6190/11
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевченко І.Г.
за участю секретаря судового засідання - Сахно М.В.,
представника відповідача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" до Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про скасування постанови ,-
Державне територіально-галузеве об'єднання «Львівська залізниця» (далі - позивач, ДТГО «Львівська залізниця») звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (далі по тексту - відповідач, Сумський прикордонний загін), в якій просило:
- скасувати постанову відповідача від 15.08.2011року №58 про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень про накладення на ДТГО «Львівська залізниця» штрафу у розмірі 8500грн.;
- стягнути судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач, приймаючи оскаржувану постанову, не зазначив в ній, які саме документи необхідні для перетину державного кордону були відсутні у пасажира ОСОБА_2, та які норми права при цьому порушені залізницею. Відмічав, що тільки на уповноважених службових осіб Державної прикордонної служби України в межах визначених законом завдань покладається здійснення прикордонного контролю та пропуску в установленому порядку осіб у разі наявності належно оформлених документів. Крім того, зазначив, що оскаржувана постанова винесена на підставі протоколу від 04.08.2011р. за №530001, однак, в ній йде мова про правопорушення, що сталося 15.08.2011р. Виходячи з викладеного, просив позовні вимоги задовольнити.
Відповідач проти позову заперечував повністю, вважав постанову №58 від 15.08.2011р. про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень про накладення штрафу в розмірі 8500,00грн. прийнятою у повній відповідності з чинним законодавством України та обставинам справи. Просив у задоволенні позову відмовити (а.с.13-16).
У судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду заяву, в якій справу просив розглядати у його відсутності (а.с.29).
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, з підстав, викладених у письмовому запереченні (а.с.13-16), просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши представника відповідача, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
У судовому засіданні встановлено, що 04.08.2011 року о 19год. 20хв. під час здійснення прикордонного контролю потягу №142 сполученням «Чернівці-Москва» в вагоні №13 прикордонним нарядом відділу прикордонної служби «Зернове» Сумського прикордонного загону було виявлено громадянку ОСОБА_3 Федерації ОСОБА_2, 28.03.1968р.н., яка на паспортний контроль пред'явила паспорт громадянина СРСР та тимчасову посвідку на постійне проживання в Україні.
Враховуючи той факт, що громадянкою ОСОБА_3 Федерації ОСОБА_2 було здійснено спробу незаконного перетину державного кордону без відповідних документів, що дають право на перетинання державного кордону України, відносно неї було складено протокол про адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204-1 КУпАП, який було розглянуто суддею Середино-Будського районного суду Сумської області, за результатами розгляду якого ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено штраф у розмірі 1700грн. (а.с.17-21,23).
04.08.2011року відносно громадянки ОСОБА_3 Федерації ОСОБА_2 згідно зі ст. 14 Закону України «Про прикордонний контроль» було прийнято рішення №819 про відмову в перетинанні державного кордону України іноземцю або особі без громадянства з підстав відсутності дійсного паспортного документу, що дає право на перетинання державного кордону України (а.с.22).
Згідно з ч. ч. 1, 3,4 ст. 3 Закону України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень» посадовою особою відповідного органу охорони державного кордону України, яка виконує функції із здійснення прикордонного контролю, про вчинення правопорушення складається протокол. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка керує транспортним засобом, або представником перевізника, у присутності якого складено протокол про правопорушення, а за наявності свідків протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, або представника перевізника від підписання протоколу в ньому робиться запис про це. Особа, яка керує транспортним засобом, або представник перевізника має право надати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви відмови від його підписання.
04.08.2011року відповідачем відносно перевізника - ДТГО «Львівська залізниця» у присутності представника перевізника - провідника ОСОБА_4 (а.с.24) складено протокол №530001 про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень за невиконання перевізником обов'язку перевірити перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, що призвело до спроби перевезення через державний кордон України одного пасажира - громадянки ОСОБА_3 Федерації ОСОБА_2, якою було надано недійсний паспортний документ - паспорт громадянина колишнього СРСР (а.с.25-26).
У протоколі зазначено особу представника перевізника - провідника вагону ОСОБА_4І.(а.с.24), яка була присутня при складанні протоколу та нею як представником було отримано примірник складеного протоколу, про що свідчить її підпис у відповідній графі протоколу (а.с.26), а тому посилання ДТГО «Львівська залізниця» про не вручення копії протоколу позивачу є безпідставним.
Згідно ст.12 Закону України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень» посадова особа органу охорони державного кордону України, уповноважена накладати штрафи, приймає відповідне рішення протягом п'ятнадцяти днів після надходження протоколу про правопорушення та інших матеріалів справи. Рішення оформляється постановою відповідної особи.
На підставі протоколу від 04.08.2011р. №530001 про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень, начальником Сумського прикордонного загону - підполковником ОСОБА_5 15.08.2011р. винесена постанова №58 про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень, якою на ДТГО «Львівська залізниця» накладено штраф у розмірі 8500,00 грн. (а.с.7-8).
Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про залізничний транспорт» залізничний транспорт - виробничо-технологічний комплекс організацій і підприємств залізничного транспорту загального користування, призначений для забезпечення потреб суспільного виробництва і населення країни в перевезеннях у внутрішньому і міжнародному сполученнях та надання інших транспортних послуг усім споживачам без обмежень за ознаками форми власності та видів діяльності тощо; залізниця - статутне територіально-галузеве об'єднання, до складу якого входять підприємства, установи та організації залізничного транспорту і яке, при централізованому управлінні, здійснює перевезення пасажирів та вантажів у визначеному регіоні транспортної мережі.
Відповідно до п. 2 Положення про пункти пропуску через державний кордон та пункти контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2010р. №751, пункт пропуску через державний кордон - спеціально виділена територія на залізничних і автомобільних станціях, у морських і річкових портах, в аеропортах (на аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про залізничний транспорт», п.6 постанови Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. №457 «Про затвердження Статуту залізниць України», п. 1.4 Порядку оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту України, Державної податкової адміністрації України від 24 жовтня 2001 р. №712/431 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 7 лютого 2002р. за №116/6404, міжнародне залізничне сполучення - перевезення пасажирів, вантажів, багажу, вантажобагажу та пошти між Україною та іноземними державами.
Відповідно до ст. 1 Угоди між Урядом України і Урядом ОСОБА_3 Федерації про безвізові поїздки громадян України і ОСОБА_3 Федерації від 16.01.1997 р. (далі по тексту -Угода) громадяни держави однієї Сторони можуть в'їжджати, виїжджати та пересуватися територією держави іншої Сторони без віз, по документам, що посвідчують особу та підтверджують громадянство, зазначеним в Додатках 1 і 2 до цієї Угоди.
При цьому згідно Додатку №1 вказаної Угоди документом громадянина ОСОБА_3 Федерації для в'їзду, виїзду, перебування і пересування територією України є паспорт громадянина ОСОБА_3 Федерації.
В той же час, як встановлено в судовому засіданні, громадянка ОСОБА_3 Федерації ОСОБА_2, слідувала на в'їзд на території України маючи при собі лише паспорт громадянина колишнього СРСР та тимчасову посвідку на постійне проживання в Україні. Таким чином, виходячи з положень Закону України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень» та Угоди суд приходить до висновку, що у громадянки ОСОБА_3 Федерації ОСОБА_2 були відсутні документи, необхідні для в'їзду до держави прямування, а саме дійсний паспортний документ - паспорт громадянина ОСОБА_3 Федерації. Відсутність вказаного документа зафіксовано і в оскаржуваній постанові, а тому доводи позивача з цього приводу не приймаються до уваги.
Посилання позивача на те, що тільки на працівників Державної прикордонної служби України в межах визначених законом завдань покладається здійснення прикордонного контролю та пропуску в установленому порядку осіб у разі наявності належно оформлених документів, є безпідставними, оскільки приписами Закону України «Про залізничний транспорт» прямо передбачено обов'язок перевізника при перевезенні пасажира у міжнародному залізничному сполученні, до початку перевезення перевірити наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, держав за маршрутом слідування, та відмовити у перевезенні пасажиру, який на його вимогу не пред'явив необхідні документи (ст.22-1 Закону).
При цьому судом не приймаються до уваги і доводи позивача про те, що в оскаржуваній постанові йде мова про правопорушення, що сталося 15.08.2011р., оскільки дана постанова, як вбачається з її змісту (а.с.7-8), була винесена на підставі та з урахуванням протоколу про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень від 04.08.2011р. №530001, а також рапортів, протоколу про адміністративне правопорушення та пояснень ОСОБА_2 складених саме 04.08.2011р. (а.с.17-26), зазначення в оскаржуваній постанові дати вчинення правопорушення 15.08.2011р. судом розцінюється механічною помилкою, яка, з урахуванням встановлених вище обставин у справі, не може впливати на законність прийнятої постанови.
Згідно ст. ст. 1, 2 Закону України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень» підприємства (їх об'єднання), установи, організації, фізичні особи - підприємці, які здійснюють міжнародні пасажирські перевезення (далі - перевізники), за невиконання обов'язку перевірити перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажира через державний кордон України без необхідних документів, несуть відповідальність у вигляді штрафу від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожного такого пасажира, але не більше двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за одне перевезення. Справи про правопорушення, передбачені статтею 1 цього Закону, розглядають відповідні органи охорони державного кордону України. Від імені органів охорони державного кордону України розглядати справи про правопорушення та накладати штрафи мають право начальники органів охорони державного кордону України та їх заступники.
Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини у справі та досліджені докази, з огляду на те, що перевізником не було виконано обов'язку перевірити наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, факт чого не було спростовано в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що відповідачем оскаржувана постанова №58 від 15.08.2011 р. було винесено на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України, Законом України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень», Законом України «Про залізничний транспорт», а тому суд не вбачає підстав для її скасування та задоволення позовних вимог позивача.
Враховуючи, що судове рішення прийнято на користь відповідача, судові витрати, згідно ст. 94 КАС України відшкодуванню позивачу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" до Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про скасування постанови №58 від 15.08.2011року про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень -відмовити у повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) І.Г. Шевченко
З оригіналом згідно
Суддя І.Г. Шевченко
Повний текст постанови складено 19.09.2011року.