ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"10" вересня 2015 р. Справа № 809/3692/15
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Лучко О.О.
за участю секретаря Волочій Л.І.
за участю сторін:
представника позивача: ОСОБА_1
відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області
до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про стягнення заборгованості,-
Державна податкова інспекція у м.Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі ДПІ у м.Івано-Франківську) звернулася до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2М.) про стягнення заборгованості в розмірі 20541,24 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, суду пояснила, що відповідач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності 02.07.2003 року та згідно поданої заяви №13212/10 від 23.01.2012 року про застосування спрощеної системи оподаткування перейшов на спрощену систему оподаткування та обрав третю групу, вид діяльності - здавання під найм нерухомого майна. Відповідно до чинного законодавства ОСОБА_2 зобов'язаний сплачувати єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал. Однак, відповідач взятих на себе податкових зобов'язань вчасно не виконував, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 20541,24грн. Заборгованість станом на день розгляду справи відповідачем не сплачена, а тому підлягає стягненню в судовому порядку. На підставі наведеного позов просила задовольнити повністю.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Правом на подання письмового заперечення проти заявленого позову не скористався. Заяв та клопотань про відкладення розгляду справи чи про причини неявки суду не надав. Документи, які надсилалися відповідачу, 10.09.2015 року повернулися до суду з відміткою ТОВ "Укркур'єр" - “за закінченням терміну зберігання”, хоча виклик здійснювався за адресою, зазначеною в ЄДРПОУ. Згідно із правилами ч.4 ст.33 КАС України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи.
Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши подані докази, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, ОСОБА_2 зареєстрований як фізична-особа підприємець 02.07.2003 року Реєстраційною службою Івано-Франківського міського управління юстиції в Івано-Франківській області та взятий на облік ДПІ у м.Івано-Франківську, як платник податків (а.с.12-13).
Згідно поданої заяви №13212/10 від 23.01.2012 року про застосування спрощеної системи оподаткування відповідач переведений на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Відповідно до обраного виду діяльності (здавання під найм нерухомого майна) та 3 групи ФОП ОСОБА_2 був зобов'язаний сплачувати єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (а.с. 15-16).
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, ФОП ОСОБА_2 подав до ДПІ у м.Івано-Франківську 08.05.2015 року податкову декларацію платника єдиного податку-фізичної особи-підприємця за І квартал 2015 року, згідно якої сума єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, становить 7840,00грн. та 09.02.2015 року податкову декларацію платника єдиного податку-фізичної особи-підприємця за 2014 рік, згідно якої сума єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, становить 12855,00грн., що в загальному розмірі становить 20695грн. (а.с.8-11).
У зв'язку з частковою сплатою відповідачем даних грошових зобов'язань стягненню підлягає 20541,24грн.
Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у м. Івано-Франківську надсилала ФОП ОСОБА_2 податкову вимогу про сплату податкового боргу за №863-25 від 20.02.2015 року на суму 12701,24грн., яка отримана відповідачем 04.03.2015 року (а.с. 14).
Таким чином, станом на день подання адміністративного позову за відповідачем рахується податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб в загальному розмірі 20541,24грн.
Вказане також підтверджується довідкою про борг та зворотнім боком облікової картки платника єдиного податку та (а.с. 5-8).
Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно із п.6.1 ст.6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до ст.8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад (пункт 8.3 ст.8 ПК України).
Згідно із п.п.10.1.2 п.10.1 ст.10 ПК України до місцевих податків належить єдиний податок.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлюються главою 1 розділу ХІV ПК України.
Так, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 ст.297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
В п.291.3 ст.291 ПК України передбачено, що юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Згідно із п.291.4 ст.291 ПК України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності поділяються на першу, другу, третю, четверту, п'яту та шосту групи платників єдиного податку.
До третьої групи платників єдиного податку відносяться - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20000000 гривень (п.п.3 п.291.4 ст.291 ПК України).
Згідно із абз.2 п.294.1 ст.294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.
Відповідно до п.295.3 ст.295 ПК України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Відповідно до п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Згідно із п.296.3 ст.296 ПК України платники єдиного податку другої - шостої груп подають до органу державної податкової служби податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.
Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву (п.п.298.1.1 п.298 ст.298 ПК України).
Відповідно до п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Згідно із п.56.11 ст.56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що ФОП ОСОБА_2, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування відповідно до поданої ним заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, зобов'язаний сплачувати єдиний податок визначений ним самостійно у податкових деклараціях за 2014 рік та І квартал 2015 року у строки, передбачені п.295.3 ст.295 ПК України.
Однак, визначений Законом обов'язок щодо сплати єдиного податку відповідач виконував неналежним чином, внаслідок чого допустив заборгованість в розмірі 20541,24грн.
Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (п.59.1 ч.2 ст.59 ПК України).
Згідно із п.95.1 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п.95.3 ст.95 ПК України).
Наявність податкового боргу відповідача підтверджується дослідженими матеріалами справи, доказів сплати заборгованості суду відповідачем не представлено.
За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст. 2, 8-14, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (реєстраційний номер НОМЕР_1, проживає ІНФОРМАЦІЯ_1) за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та з розрахункових рахунків такого платника податків в дохід місцевого бюджету податковий борг в розмірі 20 541,24грн. (двадцять тисяч п'ятсот сорок одну гривню двадцять чотири копійки).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя: Лучко О.О.
Постанова складена в повному обсязі 15.09.2015 року.