ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
08.09.2015Справа №910/15815/15
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Осмо»
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення 75115,58 грн.
Суддя Маринченко Я.В.
Представники сторін:
від позивача: Карпенко Т.О. (представник за довіреністю);
від відповідача: ОСОБА_3 (представник за довіреністю);
У червні 2015 року ТОВ «Осмо» звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 75115,58 грн. заборгованості за договором доручення № 04/02/13 від 04.02.2013.
Позовні вимоги обґрунтовані недотриманням відповідачем умов договору в частині виконання покладених на нього обов'язків, а саме дій, спрямованих на подовження договору оренди земельної ділянки за дорученням позивача, внаслідок чого позивач просить стягнути з відповідача сплачену на користь останнього вартість робіт за договором, в сумі 40000 грн.
Крім того, у зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору, позивач заявив до стягнення з відповідача 4000 грн. штрафу, 2419,73 грн. 3% річних, 28695,85 грн. інфляційних втрат.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача заявлені позовні вимоги визнав частково, на суму 40000 грн., та зазначив, що позивач не виконав покладені на нього за договором обов'язки з вини позивача, зокрема з тих підстав, що позивач , на вимогу відповідача, не надав останньому повний пакет документів, необхідний для подовження договору оренди земельної ділянки.
Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Судом встановлено, що 04.02.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Осмо» (далі - позивач, замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - відповідач, виконавець) укладено договір-доручення № 04/02/13, відповідно до умов якого замовник доручив, а виконавець зобов'язався підготувати необхідні документи та подати на сесію Київської міської ради для подовження договору оренди земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_2, отримати витяг з рішення Київської міської ради про подовження договору оренди земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2, підготувати, подати та отримати договір оренди земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2, сплатити вартість виконання замовлення, та передати договір замовнику (далі - роботи), а замовник зобов'язався передати виконавцю документи та матеріали, необхідні для виконання робіт, та оплатити їх.
Додатком № 1 до договору сторони погодили ціну договору, яка в цілому дорівнює 40000 грн.
Додатком № 2 до договору сторони погодили завдання за договором, яке складається з чотирьох етапів, а саме: підготувати документи та подати на сесію Київської міської ради для подовження договору оренди земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_2; отримати витяг з рішення Київської міської ради про подовження договору оренди земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2; підготувати, подати та отримати договір оренди земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2; передати замовнику витяг з рішення Київської міської ради про подовження договору оренди земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2.
Згідно з п. 1.2 договору, замовник, протягом п'яти робочих днів з моменту укладення договору, зобов'язується передати виконавцю документи та матеріали, необхідні для виконання робіт. Замовник несе повну відповідальність за достовірність наданих ним документів та матеріалів.
Розділом 2 договору сторони погодили вартість робіт і порядок розрахунків за договором. Так, вартість виконання робіт складає 40000 грн. без ПДВ та узгоджується сторонами в додатку № 1 до договору. До початку виконання робіт замовник сплачує виконавцю суму у розмірі 100% від вартості першого етапу робіт, вказаної в додатку № 1 до договору. Днем оплати замовником вартості даного договору вважається день фактичного перерахування коштів з розрахункового рахунку замовника виконавцю (п.п. 2.1-2.3 договору).
Пунктами 3.1, 3.3 договору сторони погодили, що передача робіт замовнику засвідчується складанням та підписанням акту здачі-приймання робіт. Строк виконання робіт за договором - 30.05.2013, при умові виконання замовником п.п. 2.1, 2.2 договору.
Відповідно до п. 5.1 договору, договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Строк дії договору встановлюється з моменту його підписання сторонами і діє до 30.05.2013, але в будь-якому разі до повного виконання обов'язків сторонами, що виникли протягом терміну дії договору.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя (ч. 1 ст. 1000 ЦК України).
Відповідно до статті 1006 ЦК України, повірений зобов'язаний повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення; після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення; негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, на виконання умов договору, перерахував на користь відповідача грошові кошти в сумі 9000 грн. (06.02.2013) та 31000 грн. (11.02.2013), що підтверджується належним чином засвідченими копіями банківських виписок з особового рахунку позивача за 06.02.2013 та 11.02.2013.
Відповідач, в свою чергу, своїх обов'язків за договором не виконав, жодної інформації щодо причин невиконання покладених на нього обов'язків позивачеві не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається зі змісту п. 3.3 договору, строк виконання відповідачем зобов'язань за договором настав 30.05.2013, однак жодних доказів виконання відповідачем таких зобов'язань сторонами не надано.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
Відповідно до статті 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Статтею 225 ГК України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Судом враховано те, що згідно зі ст. 623 ЦК України, для застосування таких правових наслідків порушення зобов'язань як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. Відсутність хоча б одного з вищезазначених елементів, які створюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань.
Суд дійшов висновку, що витрати, здійснені позивачем, а саме попередня оплата за роботи у розмірі 40000 грн., є збитками у розумінні наведених положень законодавства, оскільки зазначені грошові кошти були сплачені відповідачеві за роботи, які останній мав виконати відповідно до умов договору, однак фактично не виконав.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та збитками полягає у тому, що невиконання відповідачем обов'язків, передбачених договором, призвело до понесених позивачем витрат у розмірі 40000 грн., сплачених з метою досягнення кінцевої мети договору.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача збитків у розмірі 40000 грн. є законними та обґрунтованими, в зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 4000 грн. на підставі п. 4.2 договору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Положеннями п. 4.2 договору передбачено, що виконавець несе відповідальність за строки виконання та якість робіт відповідно до умов договору. За порушення виконавцем терміну виконання робіт, встановленого п. 3.3 договору, виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 10% від вартості договору.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, суд дійшов висновку щодо його обґрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу в розмірі 4000 грн. підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2419,73 грн. та інфляційні втрати у розмірі 28695,85 грн., за період з 30.04.2013 по 05.06.2015.
Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши правильність розрахунку зазначених сум, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2419,73 грн. та інфляційних втрат у розмірі 28695,85 грн.
Стосовно заперечень відповідача щодо невиконання позивачем обов'язків, пов'язаних із переданням останнім документів та матеріалів, необхідних для виконання робіт за договором, слід зазначити, що сторонами не надано доказів існування між ними спору з цього приводу в процесі виконання договору. Жодних претензій з боку відповідача, пов'язаних із ненаданням позивачем зазначеної документації, матеріали справи не містять.
Згідно зі статтею 33 ГПК України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.
Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на спростування викладених у позові обставин.
З урахуванням положень ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у повному обсязі.
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код: НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Осмо» (04205, м. Київ, просп. Оболонський, буд. 23-А; ідентифікаційний код: 25388353) збитки у розмірі 40000 (сорок тисяч) грн. 00 коп., штраф у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 2419 (двi тисячi чотириста дев'ятнадцять) грн. 73 коп., інфляційні втрати у розмірі 28695 (двадцять вісім тисяч шістсот дев'яносто п'ять) грн. 85 коп. та витрати на сплату судового збору в сумі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Я.В. Маринченко