номер провадження справи 19/88/15
03.09.2015 Справа № 908/2781/15
За позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково виробниче підприємство «МЕТАЛУРГМОНТАЖ» (83008, м. Донецьк, вул. Умова, 1Ц)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватне підприємство «Згода 06» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Ударників, 27)
про звернення стягнення на майнові права в розмірі 35 690 868,00 грн. в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором
Судді Давиденко І.В.(головуюча)
Смірнов О.Г.
Топчій О.А.
Представники:
Від позивача: Тітов В.А. - представник за довіреністю № 449/12 від 11.10.12.
Від відповідача: Касаткін Д.М. - представник за довіреністю № б/н від 17.03.15.
Від третьої особи: не з'явився
До Господарського суду Запорізької області 23.04.15. звернулось Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково виробниче підприємство «МЕТАЛУРГМОНТАЖ» про звернення стягнення на майнові права в розмірі 35690868,00 грн. за Договором будівельного генерального підряду № 2/09 від 07.09.07. в рахунок погашення заборгованості Приватним підприємством «Згода 06» перед Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» за Генеральною кредитною угодою № 01/03-00/141-08 від 14.08.08. та Кредитним договором № 012/03-00/142-08 від 14.08.08.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в зв'язку з невиконанням третьою особою умов кредитного договору, на думку позивача у Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» виникло право на звернення стягнення на майнові права у Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково виробниче підприємство «МЕТАЛУРГМОНТАЖ» за договором застави майнових прав.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.04.15. порушено провадження у справі № 908/2781/15, справі присвоєно номер провадження 19/88/15, судове засідання призначено на 19.05.15. о 11-40; на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватне підприємство «Згода 06».
Від відповідача через Відділ документального документообігу господарського суду 19.05.15. надійшов письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти позову заперечує та зазначає, що позивачем обрано не вірний спосіб захисту порушених прав, оскільки укладання договору застави майнових прав не передбачає автоматичної зміни кредитора у зобов'язанні. Відповідач вказує на те, що у відповідача відсутня заборгованість перед Приватним підприємством «Згода 06», що підтверджується актами виконаних робіт.
Представник відповідача в судовому засіданні 19.05.15. заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи.
Представник третьої особи в судове засідання 19.05.15. не з'явився, але від нього через Відділ документального документообігу господарського суду 19.05.15. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи для ознайомлення з матеріалами справи.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.05.15. розгляд справи № 908/2781/15 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 11.06.15. о 10-30.
Від позивача через Відділ документального документообігу господарського суду 10.06.15. надійшло клопотання про зобов'язання відповідача надати суду документи у справі, а саме, оригінали актів виконаних робіт, платіжних та інших документів, які підтверджують виконання та оплату робіт за Договором будівельного генерального підряду № 2/09 від 07.09.07. та провести звірку взаєморозрахунків.
В обґрунтування зазначеного вище клопотання позивач зазначає, що оскільки Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» не є стороною Договору будівельного генерального підряду № 2/09 від 07.09.07., таким чином позивач зазначає, що деякі обставини виконання зобов'язань за цим Договором можуть бути невідомі позивачу.
Судом відкладено розгляд зазначеного вище клопотання до наступного судового засідання.
Від відповідача через Відділ документального документообігу господарського суду 11.06.15. надійшло клопотання про передачу справи за підсудністю, відповідно до якого відповідач просить суд передати матеріали справи за виключною підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області.
Відповідач вказує на те, що розгляд даного спору повинен здійснюватись в Господарському суді Дніпропетровської області, оскільки є безпосередньо пов'язаним зі справою № 904/720/14 про банкрутство Приватного підприємства «Згода 06».
В обґрунтування вищевикладеного відповідач зазначає, що Генеральна кредитна угода № 01/03-00/141-08 від 14.08.08. була укладена між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та Приватним підприємством «Згода 06». Як вказує відповідач, в забезпечення виконання зобов'язань за Генеральною кредитною угодою № 01/03-00/141-08 від 14.08.08. між позивачем та третьою особою укладено Договір застави майнових прав № 01/03-00/141/1-08 від 14.08.08. Таким чином, на думку відповідача, позивач повинен був звернутися до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про грошові вимоги до боржника у справі № 904/720/14 про банкрутство Приватного підприємства «Згода 06».
Судом відкладено розгляд зазначеного вище клопотання до наступного судового засідання.
В судовому засіданні 11.06.15. представники сторін подали клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів.
Представник третьої особи в судове засідання 11.06.15. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.05.15. розгляд справи № 908/2781/15 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 11.06.15. о 10-30.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.06.15. розгляд справи № 908/2781/15 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 08.07.15. о 11-40, на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів.
В судовому засіданні 08.07.15. суд дійшов висновку про необхідність призначення колегіального розгляду справи № 908/2781/15, в зв'язку зі складністю предмету спору.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 08.07.15. на підставі ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України призначено колегіальний розгляд справи № 908/2781/15 у складі трьох суддів.
Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду Запорізької області від 08.07.15. визначена колегія суддів наступного складу: головуюча суддя - Давиденко І.В., судді: Смірнов О.Г., Топчій О.А.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.07.15. колегією суддів прийнято справу до свого провадження, розгляд справи призначено на 06.08.15. о 15-00.
Представник позивача в судовому засіданні 06.08.15. підтримав позовні вимоги, просив суд позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні 06.08.15. проти позову Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заперечив у повному обсязі.
Судом відкладено до наступного судового засідання клопотання відповідача про передачу справи за підсудністю.
Розглянувши в судовому засіданні 06.08.15. клопотання позивача про витребування доказів у справі, яке надійшло до суду 11.06.15., суд відмовив в його задоволенні.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06.08.15. розгляд справи № 908/2781/15 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 03.09.15. о 12-30.
Представник позивача в судовому засіданні 03.0915. на підставі ст. 41 Господарського процесуального кодексу України подав клопотання про призначення судової економічно-будівельної експертизи, відповідно до якого позивач просить суд призначити у справі комплексну економічно-будівельну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання: Який розмір грошових коштів перераховано Приватним підприємством «Згода 06» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково виробниче підприємство «МЕТАЛУРГМОНТАЖ» за Договором будівельного підряду № 2/09 від 07.09.07.? Який розмір виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково виробниче підприємство «МЕТАЛУРГМОНТАЖ» робіт відповідно до актів, що складались між замовником та підрядником?
Проведення зазначеної вище експертизи позивач просить суд доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
В обґрунтування зазначеного вище клопотання позивач зазначає, що для встановлення розміру перерахованих Приватним підприємством «Згода 06» грошових коштів на користь Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково виробниче підприємство «МЕТАЛУРГМОНТАЖ» та обсяг виконаних робіт відповідачем за Договором будівельного підряду № 2/09 від 07.09.07., а також в зв'язку з наявністю великої кількості платіжних доручень, на підставі яких третьою особою було здійснено перерахування грошових коштів за період розрахунку з підрядником та великий обсяг актів здачі-приймання виконаних робіт, необхідна потреба у спеціальних знаннях.
Розглянувши в судовому засіданні 03.09.15. клопотання позивача про призначення судової комплексної будівельно-економічної експертизи, суд відмовив в його задоволенні з огляду на наступне:
Згідно зі ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.
Як зазначається у ч. 2 п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» № 4 від 23.03.12., судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Таким чином, в зв'язку з тим, що в суду відсутня потреба у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування у даній справі, суд відмовив в задоволенні вказаного вище клопотання позивача.
Розглянувши в судовому засіданні 03.09.15. клопотання відповідача про передачу справи за виключною підсудністю, суд відмовив в його задоволенні з огляду на наступне:
В обґрунтування зазначеного вище клопотання відповідач вказує на те, що розгляд даного спору повинен здійснюватись в Господарському суді Дніпропетровської області, оскільки є безпосередньо пов'язаним зі справою № 904/720/14 про банкрутство Приватного підприємства «Згода 06».
Відповідач зазначає, що Генеральна кредитна угода № 01/03-00/141-08 від 14.08.08. була укладена між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та Приватним підприємством «Згода 06». Як вказує відповідач, в забезпечення виконання зобов'язань за Генеральною кредитною угодою № 01/03-00/141-08 від 14.08.08. між позивачем та третьою особою укладено Договір застави майнових прав № 01/03-00/141/1-08 від 14.08.08. Таким чином, на думку відповідача, позивач повинен був звернутися до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про грошові вимоги до боржника у справі № 904/720/14 про банкрутство Приватного підприємства «Згода 06».
Зі змісту п. 7 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що господарським судам підвідомчі справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.
Відповідно до статей 13, 15 Господарського процесуального кодексу України підсудність господарських справ визначається за предметними і територіальними ознаками. Виняток з цього правила становить виключна підсудність справ, визначена ст. 16 Господарського процесуального кодексу України.
Так, згідно ч. 9 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України справи у майнових спорах, передбачених пунктом 7 частини першої статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
Частиною 4 ст. 10 Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» також передбачено, що суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.
У пункті 9 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.13. № 01-06/606/2013 зазначено, що частина четверта статті 10 Закону відносить до підвідомчості господарських судів справи зі спорів, пов'язаних з майновими вимогами до боржника, до яких, крім названих у зазначеній статті Закону, слід відносити також й інші спори з майновими вимогами до боржника, як-от: спори про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, спори, пов'язані з майновими вимогами учасників (акціонерів) до боржника. Дана норма кореспондується з положеннями пункту 7 частини першої статті 12 ГПК (у редакції Закону) та застосовується незалежно від суб'єктного складу сторін.
Справи у відповідних спорах відносяться до виключної підсудності того господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (остання частина статті 16 ГПК) та розглядаються, як і справи у спорах боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника (частина восьма статті 23 Закону), у позовному провадженні - на відміну від: заяв про визнання недійсними правочинів (договорів) або спростування майнових дій боржника (стаття 20 Закону); заяв щодо відшкодування збитків у зв'язку з відмовою керуючого санацією від правочину (договору); заяв щодо порушення сторонами умов правочинів (договорів), вчинених згідно з планом санації (частини десята, одинадцята статті 28 Закону); спорів, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна (частина восьма статті 44 Закону), які розглядаються у межах провадження у справі про банкрутство.
Предметом позову у даній справі є звернення стягнення на майнові права в розмірі 35 690 868,00 грн. в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.14. у справі № 904/720/14 затверджено реєстр вимог кредиторів у справі про банкрутство Приватного підприємства «Згода 06», зокрема, до реєстру вимог кредиторів внесено вимогу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до Приватного підприємства «Згода 06», забезпеченого заставою в розмірі 189629393,63 грн.
Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що предмети спору у даній справі та у справі про банкрутство є різними.
Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про передачу справи за виключною підсудністю до Дніпропетровського господарського суду.
Представник позивача в судовому засіданні 03.09.15. підтримав позовні вимоги, просив суд позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні 03.09.15. проти позову Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заперечив у повному обсязі.
Представник третьої особи в судове засідання 03.09.15. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.
За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 908/2781/15.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
14.08.08. між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (далі - Кредитор) та Приватним підприємством «Згода 06» (далі - Позичальник) було укладено Генеральну кредитну угоду № 01/03-00/141-08 (далі - Генеральна кредитна угода), відповідно до п. 1.1 якої Кредитор на підставі цієї Генеральної кредитної угоди зобов'язується надавати Позичальнику кредитні кошти, в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених та які будуть укладені, в рамках цієї Генеральної кредитної угоди, і які є невід'ємними частинами.
Термін дії Генеральної кредитної угоди: дана угода чинна до 15.08.18. (п. 1.3 Генеральної кредитної угоди).
14.08.08. між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та Приватним підприємством «Згода 06» було укладено Кредитний договір № 012/03-00/142-08 «Корпоративний Інвестиційний кредит Невідновлювальна Кредитна Лінія» (далі - Кредитний договір), відповідно до п. 1.1 якого на умовах, визначених цим Договором та Генеральної кредитної угоди № 01/03-00/141-08 від 14.08.08. Кредитор зобов'язується надати Позичальнику кредит в формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 25359817,00 доларів США, а Позичальник зобов'язується отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути Кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обов'язки, визначені умовами Договору.
Пунктом 1.1 Додаткової угоди № 012/03-00/142/8 від 02.11.11. до Кредитного договору (далі - Додаткова угода) позивачем та третьою особою передбачено, що з метою погашення існуючої заборгованості Позичальника за Кредитним договором в сумі 15704865,93 доларів США Кредитор додатково надає позичальнику грошові кошти в сумі 126424170,74 грн., які Позичальник зобов'язується повернути в строки, визначені Графіком погашення, що є Додатком № 1 до цієї Додаткової угоди.
Відповідно до п. 5 Додаткової угоди до Кредитного договору визначено, що Позичальник усвідомлює, що на момент укладання Додаткової угоди до Кредитного договору, прострочена заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом за Кредитним договором становить 4232882,74 доларів США.
Кредит надається Позичальнику на фінансування будівництва об'єкту «Універсальний склад», розташований у Дніпропетровському районі на території Чумацької сільради шляхом здійснення оплати по Договору будівельного підряду № 2/09 від 07.09.07., укладеному між Позичальником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково виробниче підприємство «МЕТАЛУРГМОНТАЖ» (п. 1.3 Кредитного договору).
На умовах цього Кредитного договору, на підставі письмової заяви Позичальника, після виконання Позичальником обов'язкових умов, вказаних в п. 2.5, 5.1 статті 4 та п. 10.2 цього Договору, Кредитор зобов'язується на підставі письмової заяви Позичальника, перерахувати кредитні кошти з позичкового рахунку на транзитний рахунок з метою подальшої конвертації на Міжбанківському Валютному Ринку України та зараховувати отриману суму в безготівковій формі на поточний рахунок Позичальника № 26007235816100 в Дніпропетровській обласній дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 305653 для подальшого використання за цільовим призначенням (п. 5.2 Кредитного договору).
Заборгованість за кредитом (позичкова заборгованість) погашається Позичальником у відповідності до Графіка погашення заборгованості (Додаток № 1 до цього Договору).
Як зазначає позивач, Банк виконав свої зобов'язання за Кредитним договором, відкривши Позичальнику (третя особа) позичковий рахунок з лімітом використання 25359817,00 доларів США, що підтверджується виписками банку по особовому рахунку Приватного підприємства «Згода 06» та меморіальними ордерами, які містяться в матеріалах справи.
Позивач посилається на те, що заборгованість Позичальника (третя особа) за Кредитним договором складає 189629393,63 грн., про що зазначено в ухвалі Господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.14. у справі № 904/720/14, якою затверджено реєстр вимог кредиторів, зокрема, щодо Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» внесено до реєстру кредиторів грошові вимоги, в тому числі забезпечені заставою на суму 189629393,63 грн.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання п. 4.1 Кредитного договору, 14.08.08. між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (далі - Заставодержатель) та Приватним підприємством «Згода 06» (далі - Заставодавець) було укладено Договір застави майнових прав (далі - Договір застави), відповідно до п. 1.2 якого вбачається, що в забезпечення виконання зобов'язань, вказаних у п. 1.1 цього Договору Заставодавець на умовах, передбачених цим Договором, передає у заставу майнові права за Договором будівельного генерального підряду № 2/09 від 07.09.07., укладеним між Заставодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково виробниче підприємство «МЕТАЛУРГМОНТАЖ» на виконання робіт по будівництву об'єкту «Універсальний склад», розташованого у Дніпропетровському районі на території Чумацької сільради.
Предмет застави оцінюється сторонами в сумі 171 504 060,00 грн. (п. 1.4 Договору застави).
Відповідно до п. 1.1 Договору будівельного генерального підряду № 2/09 від 07.09.07. укладеного між Приватним підприємством «Згода 06» (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково виробниче підприємство «МЕТАЛУРГМОНТАЖ» (далі - Генпідрядник) визначено, що Генпідрядник бере на себе зобов'язання своїми силами та засобами провести роботи по будівництву об'єкта «Універсальний склад», розташованого у Дніпропетровському районі на території Чумацької сільради відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації та графіку виконання робіт у встановлених цим Договором термін, а Замовник зобов'язується надати Генпідряднику будівельний майданчик, проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування робіт, прийняти роботи та повністю сплатити вартість виконаних робіт та матеріалів в порядку та розмірі, передбачених цим Договором та додатками до нього.
Позивач вказує на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю «АІКОМ Україна» було проведено моніторинг будівництва складу непродовольчих товарів на території «Універсальний склад», розташованого у Дніпропетровському районі на території Чумацької сільради та складено Початковий звіт з моніторингу кредиту від 15.06.12., відповідно до якого було встановлено факт оплати Приватним підприємством «Згода 06» за Договором будівельного генерального підряду № 2/09 від 07.09.07. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково виробниче підприємство «МЕТАЛУРГМОНТАЖ» грошових коштів на загальну суму 122476346,00 грн. та зазначено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково виробниче підприємство «МЕТАЛУРГМОНТАЖ» виконано робіт за Договором будівельного підряду на суму 86785478,00 грн.
Крім того, позивач зазначає, що відповідно до Інформаційної довідки № 26436260 від 05.09.14. з Реєстру прав власності на будівлю складу, розташованого у Дніпропетровському районі на території Чумацької сільради, об'єкт складу першого пускового комплексу загальною площею 14130,8 кв.м. було зареєстровано в якості завершеного будівництва 10.10.12.
Таким чином, на думку позивача, решта площі складу - 37720,8 кв.м. є недобудованою, а тому відсутні підстави вважати, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково виробниче підприємство «МЕТАЛУРГМОНТАЖ» було виконано оплачений обсяг робіт на загальну суму 122 476 346,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, на думку позивача, у Приватного підприємства «Згода 06» за Договором будівельного генерального підряду № 2/09 від 07.09.07. виникло право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково виробниче підприємство «МЕТАЛУРГМОНТАЖ» щодо повернення сплачених авансових платежів на суму 35690868,00 грн.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що в зв'язку з тим, що третьою особою не погашено суми отриманого кредиту та відсотків, в зв'язку з чим, у позивача виникло право на стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет застави за Договором будівельного підряду.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 2 ст. 345 Господарського кодексу України встановлено, що кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Також, статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання за Кредитним договором, відкривши Боржнику (третя особа) позичковий рахунок з лімітом використання 25359817,00 доларів США, що підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку третьої особи та меморіальні ордери, які містяться в матеріалах справи.
Пунктом 10.1 Кредитного договору встановлено, що Позичальник зобов'язується використати Кредит на зазначені у Договорі цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих процентів, комісій, пені, штрафів та інших платежів, на умовах, передбачених Договором.
Кінцевий термін погашення Кредиту Позичальником - 15.08.18. (п. 1.2 Кредитного договору).
Судом встановлено, що свої зобов'язання за Кредитним договором позивачем виконано у повному обсязі, а саме, Приватному підприємству «Згода 06» на виконання умов Кредитного договору було надано грошові кошти в розмірі 15704865,93 доларів США та 126424170,74 грн., про що свідчать банківські виписки з особового рахунку Приватного підприємства «Згода 06» та меморіальні ордери, належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи.
Згідно з п. 6.4 Генеральної кредитної угоди визначено, що у випадку невиконання Позичальником п. 5.1, 5.3, 5.4, 5.6, 5.9, 5.11, 5.13-5.20 цієї Угоди кредитор має право негайно обмежити надання кредиту за відкритою кредитною лінією або достроково вимагати погашення заборгованості Позичальника за кредитом, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції.
У разі невиконання або неналежного виконання Позичальником своїх зобов'язань за цим Договором Кредитор має право вимагати дострокового повного погашення заборгованості Позичальника за Кредитом разом зі сплатою всіх сум, належних до сплати на дату пред'явлення вимоги, включаючи проценти за Кредитом (в тому числі прострочені проценти), пеню, штрафи та інші платежі відповідно до цього Договору (п. 8.1 Кредитного договору).
Слід зазначати, що відповідно до Постанови Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.14. у справі № 904/720/14 Приватне підприємство «Згода 06» (третя особа) визнано банкрутом.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.14. у справі № 904/720/14 затверджено реєстр вимог кредиторів у справі про банкрутство Приватного підприємства «Згода 06», зокрема, до реєстру вимог кредиторів внесено вимогу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до Приватного підприємства «Згода 06», забезпеченого заставою в розмірі 189629393,63 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
З огляду на вищевикладене, факт порушення Приватним підприємством «Згода 06» умов, визначених змістом зобов'язань за Кредитним договором, господарський суд вважає доведеним та підтвердженим матеріалами справи.
Пунктом 15.1 Кредитного договору встановлено, що цей Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і діє до повного виконання ними прийнятих відповідно до цього Договору зобов'язань.
Таким чином, з наведеного вбачається, що термін дії Договору не сплив, на час виконання зобов'язань діяв та діє, в зв'язку з неповним виконанням Приватним підприємством «Згода 06» своїх зобов'язань.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Кредитного договору, 14.08.08. між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (далі - Заставодержатель) та Приватним підприємством «Згода 06» (далі - Заставодавець) було укладено Договір застави майнових прав (далі - Договір застави), відповідно до п. 1.2 якого вбачається, що в забезпечення виконання зобов'язань, вказаних у п. 1.1 цього Договору Заставодавець на умовах, передбачених цим Договором, передає у заставу майнові права за Договором будівельного генерального підряду № 2/09 від 07.09.07., укладеним між Заставодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково виробниче підприємство «МЕТАЛУРГМОНТАЖ» на виконання робіт по будівництву об'єкту «Універсальний склад», розташованого у Дніпропетровському районі на території Чумацької сільради.
Відповідно до п. 4.1 Кредитного договору передбачено, що виконання зобов'язань Позичальника за цим Договором забезпечується, зокрема заставою майнових прав по Договору будівельного підряду № 2/09 від 09.09.07. На момент укладення цього Договору предмет застави належить Позичальнику.
Статтею 49 Закону України «Про заставу» передбачено, що заставодавець може укласти договір застави як належних йому на момент укладення договору прав вимоги по зобов'язаннях, в яких він є кредитором, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.
У договорі застави прав повинна бути вказана особа, яка є боржником по відношенню до заставодавця. Заставодавець зобов'язаний повідомити свого боржника про здійснену заставу прав.
Строкове право вимоги, яке належить заставодавцю-кредитору може бути предметом застави тільки до закінчення строку його дії.
Предмет застави оцінюється сторонами в сумі 171 504 060,00 грн. (п. 1.4 Договору застави).
Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення (ст. 576 Цивільного кодексу України).
Статтею 589 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу ст. 20 Закону України «Про заставу», заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Відповідно до п. 4.1 Договору застави визначено, що звернення стягнення на предмет застави за цим Договором у відповідності до ст. 51 Закону України «Про заставу» здійснюється шляхом повної або часткової уступки Заставодержателю заставленого права в сумі, що повністю задовольняє вимоги заставодержателя, забезпечені заставою.
Згідно ст. 212 Цивільного кодексу України та домовленості сторін, якої досягнуто при укладанні цього Договору, в момент порушення будь-якої умови Кредитного договору, та/або цього Договору, предмет застави вважається реалізованим шляхом відступлення Заставодавцем Заставодержателю вимоги, що випливає із заставленого права без укладення будь-якого окремого договору, крім цього Договору, в наступному порядку: Заставодавець вважається таким, що відступив, а Заставодержатель - таким, що прийняв право вимоги згідно Договору, зазначеному в п. 1.2 цього Договору. Відповідно до підпункту 4.2.1 п. 4.2 цього Договору Заставодержатель набуває право вимагати від Боржника належного виконання зобов'язань за Договором, зазначеним в п. 1.2 цього Договору (п. 4.2 Договору застави).
Таким чином, на підставі вищевикладеного вбачається, що відповідно до умов Договору застави, до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» перейшло право вимоги від Боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково виробниче підприємство «МЕТАЛУРГМОНТАЖ» належного виконання зобов'язань за Договором, зазначеним в п. 1.2 цього Договору (п. 4.2 Договору застави).
В матеріалах справи містяться копії актів прийому виконаних робіт за Договором будівельного генерального підряду № 2/09 від 07.09.07., на які позивач посилається як на підставу для звернення стягнення на майнові права в розмірі 35690868,00 грн. за Договором будівельного генерального підряду № 2/09 від 07.09.07. в рахунок погашення заборгованості Приватним підприємством «Згода 06» перед Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» за Генеральною кредитною угодою № 01/03-00/141-08 від 14.08.08. та Кредитним договором № 012/03-00/142-08 від 14.08.08. з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково виробниче підприємство «МЕТАЛУРГМОНТАЖ».
Представник позивача зазначив, що він не може визначити точну суму, на яку було виконано та оплачено будівельні роботи за Договором будівельного підряду.
В матеріалах справи міститься Початковий звіт по моніторингу кредиту Приватного підприємства «Згода 06», 15.06.12. розроблений Товариством з обмеженою відповідальністю «АІКОМ», відповідно до якого встановлено, що сума актів виконаних робіт по будівництву об'єкта «Універсальний склад», розташованого у Дніпропетровському районі на території Чумацької сільради складає 76915512,00 грн.
Відповідно до зазначеного Початкового звіту встановлено, що сума виконаних Приватним підприємством «Згода 06» платежів за Договором будівельного підряду складає 1224763456,00 грн. з ПДВ.
Суд не приймає в якості доказу зазначений вище Початковий звіт по моніторингу кредиту з огляду на наступне:
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначено, що оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання.
Таким чином, з наданого позивачем до матеріалів справи Початкового звіту моніторингу кредиту не вбачається, що його було здійснено саме суб'єктом оціночної діяльності відповідно до вимог Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження може здійснюватися в тому числі на підставі рішення суду. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.
Матеріали справи не містять доказів реєстрації позивачем в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження за Договором застави.
Таким чином, з наведеного вище вбачається, що позивачем не були дотриманні вимоги ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» щодо реєстрації в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження за Договором застави при зверненні до суду з даним позовом.
Відповідно до п. 1.1 Договору будівельного генерального підряду № 2/09 від 07.09.07. (далі - Договір будівельного підряду), укладеного між Приватним підприємством «Згода 06» (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково виробниче підприємство «МЕТАЛУРГМОНТАЖ» (далі - Генпідрядник) визначено, що Генпідрядник бере на себе зобов'язання своїми силами та засобами провести роботи по будівництву об'єкта «Універсальний склад», розташованого у Дніпропетровському районі на території Чумацької сільради відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації та графіку виконання робіт у встановлених цим Договором терміни, а Замовник зобов'язується надати Генпідряднику будівельний майданчик, проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування робіт, прийняти роботи та повністю сплатити вартість виконаних робіт та матеріалів в порядку та розмірі, передбачених цим Договором та додатками до нього.
Відповідно до умов п. 1.1 Додаткової угоди № 6 від 05.02.09. до Договору будівельного підряду, п. 3.1 Договору будівельного підряду викладено в новій редакції, а саме: «Максимальна вартість будівництва об'єкту складає 194108361,00 грн., в т.ч. ПДВ 32351393,50 грн. та сплачується Замовником».
Оплата підрядних робіт за Договором будівельного підряду здійснюється Замовником в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Генпідрядника частинами, на основі графіку фінансування, підписаного сторонами (Додаток № 4). При цьому Генпідрядник повинен до 15 числа місяця, наступного за звітним, надати Замовнику акти виконаних робіт.
Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що предметом застави, що є забезпеченням викладених у Кредитному договорі зобов'язань Боржника є: майнові права за Договором будівельного генерального підряду № 2/09 від 07.09.07., укладеного між Заставодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково виробниче підприємство «МЕТАЛУРГМОНТАЖ» на виконання робіт по будівництву об'єкту «Універсальний склад», розташованого у Дніпропетровському районі на території Чумацької сільради.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначено, що майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.
Таким чином, Договір застави не містить конкретизації, на які саме майнові права позивач має право звернути стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково виробниче підприємство «МЕТАЛУРГМОНТАЖ» в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором.
Враховуючи вищевикладене, суд позбавлений можливості встановити, на які саме майнові права Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» просить звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль».
Таким чином, судом встановлено, що Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» належними засобами доказування не доведено суду порушення з боку відповідача законних та охоронюваних інтересів позивача та не доведено наявності правових підстав для звернення стягнення на майнові права в розмірі 35690868,00 грн. за Договором будівельного генерального підряду № 2/09 від 07.09.07. в рахунок погашення заборгованості Приватним підприємством «Згода 06» перед Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» за Кредитним договором.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль».
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору залишаються за позивачем.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» відмовити повністю.
2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 04.09.15.
Судді І.В. Давиденко (головуюча)
О.Г. Смірнов
О.А. Топчій