10 вересня 2015 р. Справа № 902/1008/15
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Агросвіт" в особі Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт" (юридична адреса: вул. Свердлова, 2/1, смт. Приютівка, Олександрійський р-н., Кіровоградська обл., 28020; поштова адреса: вул. Шевченка, 48, м. Олександрія, Кіровоградська обл., 28000; Київська філія ТОВ НВФ "Агросвіт" - вул. Машинобудівників, 2/В, офіс 2, смт. Чабани, Києво-Святошинський р-н., Київська обл., 08162)
до: УЛАДОВО-ЛЮЛИНЕЦЬКОЇ ДОСЛІДНО-СЕЛЕКЦІЙНОЇ СТАНЦІЇ IIІСТИТУТУ БІОЕНЕРГЕТИЧНИХ КУЛЬТУР І ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ (вул. Радянська, с. Уладівське, Калинівський р-н., Вінницька обл., 22422)
про стягнення 112 869,29 грн.
Суд:
Суддя Кожухар М.С.
Секретар судового засідання Матущак О.В.
Представники :
позивача: Пономарьов Є.А,- за дорученням
відповідача: Люлькіс І.М., Левицька-Корчун В.І. - за дорученням
Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросвіт" в особі Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросвіт" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з УЛАДОВО-ЛЮЛИНЕЦЬКОЇ ДОСЛІДНО-СЕЛЕКЦІЙНОЇ СТАНЦІЇ ІНСТИТУТУ БІОЕНЕРГЕТИЧНИХ КУЛЬТУР І ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ 112 869,29 грн., з яких: 42 470,88 грн. 30% річних, 70 398,41 грн. інфляційних втрат.
Ухвалою суду від 20.07.2015р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 10.09.2015р.
В судове засідання 10.09.2015р. з"явились представники позивача та відповідача.
Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представники відповідача позовні вимоги визнали лише в частині стягнення 70 398,41 грн. інфляційних з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву № 07/09-15 від 07.09.2015р. в якому зазначено таке.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач правомірність своїх вимог щодо стягнення 30% річних обґрунтовує положеннями ч.2 ст.625 ЦК України, а також п.11.4 договору, укладеного між сторонами, згідно якого продавець може вимагати від покупця, а останній зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення та 30% річних від простроченої суми. Разом з цим, як встановлено умовами договору (п.4.3) покупець оплачує товар, що був прийнятий ним, згідно з п.2.5 даного договору, в строк, що вказаний в останньому Доповненні до цього договору. П.2.1 Доповнення від 06.06.13 сторони встановили, що кінцевий строк оплати до 10 вересня 2013 року. Відповідно до п.13.1 договору сторони визначили, що даний договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
Відповідно до положень ст.252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Вказівка на строк дії договору до його повного виконання не є тією подією, яка має неминуче настати, а тому строк або термін дії договору не може визначатися у такий спосіб.
Згідно зі ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення 30% річних з посиланням на умови договору, та наявністю застереження щодо його дії до повного виконання, є безпідставними та неправомірними. При цьому, слід зауважити, що як зазначає Вищий спеціалізований суд в своїх рішеннях, зокрема в ухвалі ВССУ від 01.10.14 у справі № 6- 2853св14 та ухвалі ВССУ від 21.01.15, "...зверненням до суду з позовом про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором, банком було змінено термін виконання зобов'язання і цей термін необхідно визначити таким, що настав з моменту звернення банку до суду з позовом. Таким чином, оскільки ухвалене судове рішення про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором, то нарахування відсотків за користування кредитом, неустойки поза строками дії договору законом не передбачено..."
Відповідно до положень ст. 8 ЦК України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права).
З огляду на викладене, з прийняттям господарським судом судового рішення від 20.04.14р. щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості, правовідносини по договору №96/3кв від 21.05.13 припинились та позивач втратив право на стягнення 30% річних з посиланням на умови договору, що припинився. При цьому, застереження щодо дії договору до повного виконання суперечить положенням ст.252 ЦК України. А відтак, вимоги позивача про стягнення 30% річних в сумі 42470,88грн. є неправомірними та такими, що не підлягають задоволенню.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
21.05.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросвіт" від імені якого діє Київська філія ТОВ науково-виробнича фірма "Агросвіт" (Продавець) та УЛАДОВО-ЛЮЛИНЕЦЬКОЮ ДОСЛІДНО-СЕЛЕКЦІЙНОЮ СТАНЦІЄЮ ІНСТИТУТУ БІОЕНЕРГЕТИЧНИХ КУЛЬТУР І ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ (Покупець) укладено договір поставки товару для виробництва сільськогосподарської продукції № 96/3КВ, відповідно до якого Продавець зобов'язується здійснити постачання Товарів безпосередньо пов'язаних з технологічними процесами виробництва сільськогосподарської продукції, Покупцю/виробникові такої сільськогосподарської продукції, а саме: насіння, засоби захисту рослин, добрива (далі Товар), який Покупець зобов"язується прийняти та оплатити, відповідно до п.1.2. цього Договору на умовах, що вказуються сторонами в Доповненнях.
Загальна кількість Товару, "Еквівалент ціни Товару", "Погоджений курс", асортимент, ціна, строк поставки, оплати та умови оплати Товару, що постачається за даним Договором визначаються сторонами на кожну окрему партію товару у Доповненнях до нього (п. 1.2. Договору).
Відповідно до п. 3.1. Договору, ціна Товару, що постачається Продавцем вказується сторонами в Доповненнях до даного Договору визначається сторонами як "тверда ціна" та "попередня ціна".
На Товар, що передається Покупцю на умовах товарного кредиту, встановлюється "Попередня ціна", яка визначається у гривнях, а також встановлюється "Еквівалент ціни товару" в іноземній валюті та зазначаються в Доповненнях до Договору, а також, визначається "Погоджений курс", який вказується в Доповненні; ціна на Товари вітчизняного виробництва не підлягає коригуванню Продавцем в сторону збільшення (п. 3.2. Договору).
Платіжна одиниця за цим Договором є національна валюта України - гривня (п. 3.10. Договору).
Відповідно до п. 4.1. Договору, Покупець зобов'язується оплатити прийнятий ним Товар в безготівковому порядку, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця, в строки встановлені в Доповненнях до Договору. Сторони за окремим Доповненням до цього Договору можуть вибрати іншу форму оплати за переданий товар.
У разі прийняття Покупцем Товару, що не вказаний в Доповненнях до цього Договору, Покупець тим самим надає свою згоду, щодо ціни, кількості та асортименту прийнятого ним Товару зазначеної в видатковій накладній (п. 4.2. Договору).
Згідно з п. 4.3. Договору, Покупець оплачує Товар, що був прийнятий ним, згідно з п. 2.5. даного Договору, в строк, що указаний в останньому Доповненні до цього Договору.
Згідно з п. 4.4. Договору, при перерахуванні коштів на розрахунковий рахунок Продавця, Покупець зобов'язується вказувати в призначенні платежу, згідно якого Договору здійснюється платіж з зазначенням дати та № Доповнення. В разі відсутності таких реквізитів Продавець самостійно визначає порядок та напрями зарахування погашення існуючих зобов'язань Покупця.
Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України за порушення грошового зобов'язання, Продавець може вимагати від Покупця, а останній зобов'язується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 30% річних від простроченої суми (п. 11.4. Договору).
Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором (п. 13.1. Договору).
У Доповненні про поставку товару на умовах товарного кредиту № 1/тк до Договору № 96/3 КВ сторони визначили асортимент товару, його кількість, ціну та вартість.
Відповідно до п. 2.1. Доповнення № 1/тк, Покупець зобов'язується сплатити за отриманий ним Товар в такому порядку: Покупець перераховує кошти на розрахунковий рахунок Продавця до 25 травня 2013 р. в сумі 24 444,96 грн. (Двадцять чотири тисячі чотириста сорок чотири гривні 96 копійок), що становить 20% вартості товару; Покупець перераховує кошти на розрахунковий рахунок Продавця до 10 серпня 2013 р. в сумі 36 667,44 грн. (Тридцять шість тисяч шістсот шістдесят сім гривень 44 копійки), що становить 30% вартості товару; Покупець перераховує кошти на розрахунковий рахунок Продавця до 10 вересня 2013р. в сумі 61 112,40 грн. (Шістдесят одна тисяча сто дванадцять гривень 40 копійок), що становить 50 % вартості товару.
Загальна вартість Товару, що передається за цим Доповненням складає - 122 224,80 грн. (Сто двадцять дві тисячі двісті двадцять чотири гривні 80 копійок) (п. 3.1. Доповнення № 1/тк).
Це Доповнення набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за даним Доповненням та основним Договором (п. 5.1. Доповнення № 1/тк).
У Доповненні про поставку товару на умовах товарного кредиту № 2/тк до Договору № 96/3 КВ сторони визначили асортимент товару, його кількість, ціну та вартість.
Відповідно до п. 2.1. Доповнення № 2/тк, Покупець зобов'язується оплатити отриманий ним Товар в такому порядку: Покупець перераховує кошти на розрахунковий рахунок Продавця до 11 червня 2013р. в сумі 5 184,00 грн. (П'ять тисяч сто вісімдесят чотири гривні 00 копійок), що становить 20% вартості товару; Покупець перераховує кошти на розрахунковий рахунок Продавця до 10 серпня 2013р. в сумі 7 776,00 грн. (Сім тисяч сімсот сімдесят шість гривень 00 копійок), що становить 30% вартості товару; Покупець перераховує кошти на розрахунковий рахунок Продавця до 10 вересня 2013 р. в сумі 12 960,00 грн. (Дванадцять тисяч дев'ятсот шістдесят гривень 00 копійок), що становить 50% вартості товару.
Загальна вартість Товару, що передається за цим Доповненням складає - 25 920,00грн. (Двадцять п'ять тисяч дев'ятсот двадцять гривень 00 копійок) (п. 3.1. Доповнення № 2/тк).
Це Доповнення набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за даним Доповненням та основним Договором (п. 5.1. Доповнення № 2/тк).
На виконання умов Договору № 96/3 КВ, на підставі видаткових накладних № 240/3 від 27.05.2013р., № 277/3 від 07.06.2013р. позивач передав, а відповідач через представника, що діяв на підставі довіреностей № 40 від 21.05.2013р. та № 48 від 07.06.2013р., прийняв товар на загальну суму 148 144,80 грн.
Відповідач за поставлений товар розрахувався частково, сплативши позивачу 29 628,96 грн., в зв"язку з чим заборгував позивачу 118 515,84 грн.
В подальшому, позивач звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з УЛАДОВО-ЛЮЛИНЕЦЬКОЇ ДОСЛІДНО-СЕЛЕКЦІЙНОЇ СТАНЦІЇ ІНСТИТУТУ БІОЕНЕРГЕТИЧНИХ КУЛЬТУР І ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ 137 206,44 грн., з яких: 118 515,84 грн. боргу, що виник внаслідок неналежного виконання зобов"язань за договором поставки товару для виробництва сільськогосподарської продукції № 96/3КВ від 21.05.2013р., та 18 690,60 грн. - 30 відсотків річних.
Рішенням господарського суду Вінницької області від 22.05.2014р. у справі № 902/428/14 позов задоволено; стягнуто з УЛАДОВО-ЛЮЛИНЕЦЬКОЇ ДОСЛІДНО-СЕЛЕКЦІЙНОЇ СТАНЦІЇ ІНСТИТУТУ БІОЕНЕРГЕТИЧНИХ КУЛЬТУР І ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросвіт" в особі Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросвіт" 118 515,84 грн. боргу, 23 828,98 грн. річних, що нараховані станом на 30.04.2014 р. та 2 846,90 грн. у відшкодування витрат на сплату судового збору.
На даний час, позивачем пред"явлено до стягнення з відповідача 42 470,88 грн. 30% річних за період з 01.05.2014р. по 10.07.2015р., 70 398,41 грн. інфляційних втрат за період з 01.10.2013р. по 30.06.2015р.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.
Статтею 193 Господарського кодексу України (ГК України) визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Як випливає з Договору, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, що випливають з договору поставки товару.
Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач не виконав зобов'язання в обумовлений сторонами строк, він є боржником, що прострочив.
Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 11.4. Договору, визначено, що відповідно до ст. 625 ЦК України за порушення грошового зобов'язання, Продавець може вимагати від Покупця, а останній зобов'язується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 30% річних від простроченої суми.
Дослідивши розрахунок позивача заявлених до стягнення з відповідача 42 470,88 грн. 30% річних за період з 01.05.2014р. по 10.07.2015р., 70 398,41 грн. інфляційних втрат за період з 01.10.2013р. по 30.06.2015р., суд дійшов висновку, що дані позовні вимоги підлягають задоволенню, як такі що відповідають законодавству та умовам договору.
В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Згідно з ч.ч. 1,3 ст. 35 ГПК України, обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання; обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Факт порушення відповідачем зобов"язань за вищезазначеним договром поставки встановлений рішенням господарського суду Вінницької області від 22.05.2014р. у справі № 902/428/14.
Позовні вимоги про стягнення інфляційних визнано відповідачем у повному обсязі. Натомість він заперечує проти стягнення 30% річних.
Суд не приймає ці заперечення, оскільки:
Відповідач посилається на те, що, на його думку, Договір 96/3КВ поставки товару для виробництва сільськогосподарської продукції, укладений між сторонами, діяв до 10.09.2013 р., а тому не можна керуватись його положеннями про стягнення 30% річних після цієї дати.
Разом з тим, позовні вимоги про стягнення 30% річних грунтуються на положеннях ст. 625 ЦК України з урахуванням домовленостей сторін, викладених у п.11.4 Договору.
Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У частині 1 статті 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Пунктом 11.4 Договору сторони домовились, що передбачений ч. 2 ст. 625 розмір річних, у разі порушення грошових зобов"язань відповідачем, становитиме 30 відсотків.
Відповідальність за порушення зобов"язань за договором не може залежати від терміну дії такого договору, оскільки застосовується саме за невиконання зобов"язань в межах строку дії договору.
Отже стягнення річних у зазначеному вище розмірі відповідає законодавству, на чому зокрема наголошено у постанові Вищого господарського суду України від 30 червня 2015 року у аналогічній справі № 923/1777/14.
Посилання відповідача на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України як аналогію права та закону не відповідають суті вказаних понятть.
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 82, 84, 115, 116 ГПК України, -
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з УЛАДОВО-ЛЮЛИНЕЦЬКОЇ ДОСЛІДНО-СЕЛЕКЦІЙНОЇ СТАНЦІЇ ІНСТИТУТУ БІОЕНЕРГЕТИЧНИХ КУЛЬТУР І ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ (вул. Радянська, с. Уладівське, Калинівський р-н., Вінницька обл., 22422, код ЄДР 00497638) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Агросвіт" в особі Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт" (юридична адреса: вул. Свердлова, 2/1, смт. Приютівка, Олександрійський р-н., Кіровоградська обл., 28020; поштова адреса: вул. Шевченка, 48, м. Олександрія, Кіровоградська обл., 28000; Київська філія ТОВ НВФ "Агросвіт" - вул. Машинобудівників, 2/В, офіс 2, смт. Чабани, Києво-Святошинський р-н., Київська обл., 08162, код ЄДР 36360735) 42470,88 грн. (сорок дві тисячі чотириста сімдесят грн. 88 коп.) річних, 70398,41 грн. (сімдесят тисяч триста дев'яносто вісім грн. 41 коп.) інфляційних та 2257,39 грн. (дві тисячі двісті п'ятдесят сім грн. 39 коп.) у відшкодування витрат на сплату судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 15 вересня 2015 р.
Суддя Кожухар М.С.
віддрук. прим.:
1 - до справи