07 лютого 2007 р.
№ 31/215-06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Невдашенко Л.П. -головуючий,
Михайлюка М.В.,
Дунаєвської Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Завод "Більшовик", м. Дніпропетровськ, на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 8 листопада 2006 року у справі № 31/215-06 Господарського суду Дніпропетровської області за позовом Відкритого акціонерного товариства "Завод "Більшовик", м. Дніпропетровськ, до Науково-виробничого приватного підприємства "Архітектурна майстерня Олексія Козолупа", м. Дніпропетровськ, про стягнення безпідставно отриманих коштів,
за участю представників сторін:
позивача: - Широкий С.В. (дов. від 25.05.2006р.);
відповідача: - Груднистий А.В. (дов. від 10.01.2007р.);
- Поліковська В.Г. (директор),
У червні 2006 року позивач Відкрите акціонерне товариство "Завод "Більшовик" пред"явив у господарському суді позов до відповідача Науково-виробничого приватного підприємства "Архітектурна майстерня Олексія Козолупа" про стягнення безпідставно отриманих коштів.
Вказував, що 20 травня 2004 року платіжним дорученням № 247 він, у якості передплати по договору № 63-04 ПИР, перерахував відповідачеві грошові кошти в сумі 54 047 грн. 20 коп.
Посилаючись на те, що договір, на який зроблено посилання при перерахуванні коштів відповідачеві не був укладений між сторонами через недосягнення згоди з усіх істотних його умов та на відмову відповідача повернути безпідставно набуті кошти, позивач просив задовольнити його вимоги, стягнути на його користь з відповідача з урахуванням відсотків річних та інфляційних нарахувань 57 312 грн.07 коп.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13 вересня 2006 року (суддя Мороз В.Ф.) у задоволенні позову відмовлено.
Рішення мотивоване посиланнями на набуття відповідачем отриманих від позивача коштів в сумі 54 047 грн. 20 коп. на виконання умов укладеного між ними договору на виготовлення науково-технічної документації та відсутності підстав до застосування правових наслідків, що передбачені ст. 1212 ЦК України.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 8 листопада 2006 року ( колегія суддів у складі: Головка В.Г.- головуючого, Лисенка О.М., Чохи Л.В.) рішення залишено без змін.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати судові рішення та постанову у даній справі, з підстав невідповідності до вимог норм матеріального та процесуального законодавства, та прийняти нове рішення про задоволення його позовних вимог у повному обсязі.
Заслухавши доповідача, представників сторін, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Постанова апеляційного суду та рішення місцевого господарського суду відповідають зазначеним вимогам, оскільки ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно умов договору № 63-04 ПИР від 20 травня 2004 року, укладеного між сторонами, позивач ВАТ "Завод "Більшовик" поручив відповідачеві Науково-виробничому приватному підприємству "Архітектурна майстерня Олексія Козолупа" виготовлення науково-технічної продукції : "Реконструкція адміністративної будівлі з прибудовою ресторану", що розташований під № 40 на проспекті ім. Кірова в м. Дніпропетровську. Вартість робіт по договору в сумі 135 118 грн. визначена сторонами у погодженому протоколі.
Згідно п.1.3 Договору строк виконання робіт визначено календарним планом, що є невід'ємною частиною Договору.
Відмовляючи у задоволенні вимог позивача, місцевий господарський суд повно та всебічно дослідив всі суттєві обставини даної справи, правильно встановив, і виходив з того, що грошові кошти в сумі 54 047 грн. 20 коп. були перераховані позивачем відповідачеві на виконання умов укладеного між ними договору № 63-04 ПИР від 20 травня 2004 року на виготовлення науково-технічної документації, тому підстави до застосування правових наслідків, що передбачені ст. 1212 ЦК України відсутні.
Дані висновки суду відповідають вимогам закону, встановленим судом обставинам та грунтуються на матеріалах справи.
Так, згідно положень ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Судом першої інстанції встановлено, що сторони при укладенні договору досягли згоди з усіх істотних умов договору і виконували ці умови.
Таким чином, висновок місцевого господарського суду про безпідставність тверджень позивача про наявність підстав вважати договір № 63-04 ПИР від 20 травня 2004 року неукладеним є обґрунтованим і відповідає матеріалам справи.
Ст. 1214 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач перераховуючи відповідачеві грошові кошти у вигляді передоплати передбачених договором робіт, а відповідач, виконуючи роботи по виготовленню науково-технічної продукції, діяли в межах своїх прав і обов'язків, визначених договором.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, висновок місцевого господарського суду про те, що позивачем не доведено набуття або збереження відповідачем грошових коштів без достатньої правової підстави, ґрунтується на матеріалах справи та встановлених обставинах і відповідає вимогам закону.
Таким чином, суд першої інстанції, дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог про стягнення набутих без достатньої підстави грошових коштів, а суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу в порядку апеляційного провадження, обгрунтовано погодився з такими висновками.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
Посилання скарги на неправильне застосування судами вимог норм матеріального права, зокрема незастосування до спірних правовідносин норм ст. 180, 181, 318, 324 ГК України, що визначають загальні умови укладення господарських договорів та договорів підряду не заслуговують на увагу, оскільки зазначені норми узгоджуються з положеннями статей 207, 638 ЦК України, що правильно застосовано судами до врегулювання спірних правовідносин.
Інші доводи скарги зводяться до намагань переоцінки доказів та обставин справи, що суперечить положенням ст. 111-7 ГПК України, тому ці доводи не приймаються до уваги.
За таких обставин, прийняте у справі рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду відповідають матеріалам справи та вимогам закону, і тому судові акти слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
На підставі наведеного та керуючись ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України, колегія суддів
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Завод "Більшовик" залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 8 листопада 2006 року у справі № 31/215-06 залишити без змін.
Головуючий: Невдашенко Л.П.
Судді: Михайлюк М.В.
Дунаєвська Н.Г.