м. Чернівці «20» березня 2012 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Підгорна С. П.
суддів Дембіцької О.О., Марчака В.Я.
при секретарі Волощуку О.В.
за участю прокурора Малик Н.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями старшого помічника прокурора Кельменецького району Руснака П.А., засудженого ОСОБА_1 та в його інтересах адвоката ОСОБА_2 на вирок Кельменецького районного суду Чернівецької області від 14 грудня 2011 року, -
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець села Бурдюг Кельменецького району Чернівецької області, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не одружений, непрацюючий, раніше несудимий в силу ст.89 КК України, -
засуджений за ст.121 ч.2 КК України на сім років шість місяців позбавлення волі. Міра запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 залишена тримання під вартою, строк відбування покарання обчислено з 12 січня 2011 року. Вирішена доля речових доказів та стягнуті судові витрати.
Згідно вироку ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 10 січня 2011 року приблизно о 21 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, у будинку потерпілого ОСОБА_3 в селі Бурдюг Кельменецького району Чернівецької області під час сварки з потерпілим умисно наніс ОСОБА_3 один удар кулаком правої руки у перенісся, а коли потерпілий відповів йому ударом у щелепу, ОСОБА_1 умисно наніс ОСОБА_3 два удари кулаком в обличчя та три удари у грудну клітину та ножем, який взяв зі столу, порізав обличчя потерпілого. У результаті нанесених ударів потерпілому було заподіяно тяжке тілесне ушкодження у виді тупої травми кісток носа та лицевого скелету
Справа № 2490/11-92 /2012 р. Головуючий у І інстанції: Туржанський В.В.
Категорія : ст. 121 ч.2 КК України Доповідач: Підгорна С.П.
з ушкодження кровоносних судин носу, яке перебуває у прямому причинному зв'язку з настанням смерті потерпілого ОСОБА_3 в період між 2 та 4 годинами ночі 11 січня 2011 року.
В апеляції прокурора ставиться питання про скасування вироку районного суду із-за м'якості призначеного покарання, яке не відповідає тяжкості злочину та даним про особу засудженого. Апелянт просить постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_1 за ч.2 ст.121 КК України покарання у виді десяти років позбавлення волі. Посилається на те, що судом не в повній мірі враховані обставини, які обтяжують покарання, зокрема, що засуджений перебував у стані алкогольного сп'яніння, свою вину не визнав, вводив суд та органи досудового слідства в оману, за місцем проживання характеризується посередньо і безпідставно пом'якшуючою обставиною визнано сприяння розкриттю злочину, тоді як ОСОБА_1 в суді вину не визнав, висував різні версії, які в процесі розгляду справи не підтвердилися, чим затягував розгляд справи .
Засуджений ОСОБА_1 у своїй апеляції заперечує свою причетність до скоєння інкримінованого йому злочину і вважає себе невинуватим, просить справу направити для проведення додаткового судового слідства для встановлення дійсних винуватців злочину. Вказує на те, що у справі відсутні докази його винуватості, у момент нанесення потерпілому удару, який спричинив смерть потерпілого, він знаходився у іншому місці, до потерпілого в будинок заходили його знайомі ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6, при цьому ОСОБА_3 був винен гроші ОСОБА_6
Адвокат ОСОБА_2 в апеляції в інтересах засудженого просить вирок суду змінити, перекваліфікувати дії засудженого з ч.2 ст.121 КК України на ч.2 ст. 125 КК України, так як ОСОБА_1 не мав наміру спричинити ОСОБА_3 тяжкі тілесні ушкодження чи позбавити його життя, а тілесне ушкодження, яке були нанесено ним (поріз ножем обличчя), у момент його спричинення не було небезпечним для життя.
Заслухавши доповідача, прокурора та засудженого ОСОБА_1, які підтримали доводи поданих апеляцій, допитавши засудженого ОСОБА_1 в процесі проведеного часткового судового слідства, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, судова колегія вважає, що апеляції не підлягають задоволенню.
Винуватість засудженого ОСОБА_1 у заподіянні потерпілому умисного тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, повністю доведена сукупністю зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів і його діям дана правильна юридична оцінка.
Так, з показань засудженого ОСОБА_1 в суді першої інстанції видно, що 10 січня 2011 року після вживання спиртних напоїв з ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 він зайшов до господарства ОСОБА_3, розповів, що йде купити самогон, на зворотньому шляху знову зайшов до потерпілого, налив останньому 100 грамів спиртного, потім смикнув руку потерпілого ОСОБА_7, у якій той тримав ніж, і потерпілий порізався. Він пішов в будинок ОСОБА_6, де його сварили, що пляшка неповна, він пояснив, що налив 100 грамів ОСОБА_3 і що з потерпілий мав конфлікт. Після цього ОСОБА_6 сказав, що ОСОБА_3 винен йому гроші і він з ОСОБА_5 збирались піти до потерпілого
забрати гроші і побити. Засуджений далі показав, що вийшов з будинку ОСОБА_6 та пішов до ОСОБА_8, потерпілого він не бив, нікому про таке не говорив, працівники міліції кілька разів ударили його в машині, коли затримували, здійснювали на нього моральний тиск, слідчий говорив, що потерпілий живий і все розповість, його змусили підписати показання на досудовому слідстві, які придумав слідчий. Крім того, при додатковому допиті в суді (а.с. 122 том. 2) засуджений ствердив, що в будинку потерпілого «оборонявся»і необережно вдарив потерпілого ножем.
На досудовому слідстві під час допиту ОСОБА_1 в якості підозрюваного, обвинуваченого та під час проведення відтворення обстановки і обставин події (том 1 а.с. 55-56, 96-97, 71-73) засуджений показував, що зайшов вдруге до будинку потерпілого ОСОБА_3 з пляшкою спиртного приблизно о 20 годині, налив потерпілому 100 грамів горілки і після того, як потерпілий відмовився дати йому цигарку, між ними почалась сварка, потерпілий нецензурно лаявся, виганяв його з дому, а він, засуджений, розсердився і вдарив потерпілого кулаком в перенісся і ще кілька ударів наніс в область обличчя та грудей та, боячись ударів у відповідь, кухонним ножем зі столу махнув перед собою і порізав потерпілому ліву щоку. Повернувшись до господарства ОСОБА_6О, розповів останньому, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 про те, що сталося.
З показань потерпілої ОСОБА_9 видно, що їй стало відомо про смерть брата ОСОБА_3 після 13 години 11 січня 2011 року, коли вона прийшла його провідати, в будинку потерпілого все було в крові, останній був одягнутий лише у спортивні штани і стояв на колінах біля дивану, вона повідомила про те, що сталося, у сільську ОСОБА_5. Пізніше в її присутності засуджений під час відтворення обстановки і обставин події показував, що він робив в будинку брата, про здійснення тиску на засудженого працівниками міліції їй невідомо.
З показань допитаних на досудовому слідстві та в суді свідків ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 видно, що 10 січня 2011 року вони разом ОСОБА_1 вживали спиртні напої. ОСОБА_10 дав ОСОБА_1 20 гривень і відправив за спиртним. Через 20-30 хвилин ОСОБА_1 повернувся з пляшкою, яка була неповною, пояснивши це тим, що по дорозі він заходив до ОСОБА_3 та пригощав його самогоном. При цьому він розповів, що між ним та ОСОБА_3 виникла сварка через цигарки, у результаті якої він вдарив потерпілого ножем. Оскільки вони не повірили словам ОСОБА_1, допивши пляшку, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 вирішили зайти до ОСОБА_3 та переконатися у тому, що сталося. Прийшовши до ОСОБА_3, вони побачили, що він тримав на обличчі рушник, його обличчя було в крові і з носу текла кров. Від виклику швидкої та міліції потерпілий відмовився та повідомив, що його вдарив ОСОБА_1, так як вони посварилися через цигарки.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 показали, що були присутні у якості понятих при відтворенні обстановки та обставин події, яка проводилась з участю ОСОБА_1 Під час відтворення ОСОБА_1 розповів, що між ним та ОСОБА_3 виникла сварка через цигарки, у результаті якої він наніс останньому декілька ударів кулаком та ножем. Будь-якого тиску з боку працівників міліції на засудженого не було.
Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні показала, що її син ОСОБА_1 10 січня 2011 року повернувся додому приблизно о 23 години п'яний і повідомив їй про конфлікт з ОСОБА_3 та мав поріз на правій руці, звідки взявся поріз він їй не сказав.
Згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи № 038 від 25 березня 2011 року (том 1 а.с.191-200) ОСОБА_3 були заподіяні небезпечні для життя тяжкі тілесні ушкодження у вигляді синця спинки носа з переходом на нижнє повіко лівого ока з пошкодженням судин носа, яке виникло незадовго до моменту настання смерті, від дії тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, вірогідніше всього внаслідок одноразової травмуючої дії кулака з прикладенням сили в ділянку лівої передньо-бокової поверхні спинки носу та які перебувають в прямому причинному зв'язку з фактом настання смерті.
Судова колегія вважає, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст.121 ч.2 КК України, оскільки судом встановлено, що він умисно заподіяв потерпілому тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, яке знаходиться у прямому причинному зв'язку з фактом смерті потерпілого. Як видно з показань засудженого на досудовому слідстві і в суді, він не заперечував конфлікту з ОСОБА_3 та нанесення останньому легких тілесних ушкоджень. Будучи допитаним на досудовому слідстві , ОСОБА_1 вину визнав повністю, хоча в судовому засіданні неодноразово змінював показання. Судова колегія вважає, що здобуті органами досудового слідства та судом докази є належними і допустимими і обґрунтовано покладені в основу обвинувального вироку, і не вбачає підстав для направлення справи на новий судовий розгляд.
Заява засудженого в районному суді та в апеляційній інстанції про здійснення щодо нього фізичного та психологічного тиску працівниками міліції на досудовому слідстві належним чином перевірена і по наслідках перевірки винесена в.о. прокурора Кельменецького району постанова про відмову в порушенні кримінальної справи (том 2 а.с. 187-191).
Невизнання засудженим ОСОБА_1 своєї вини у скоєному районним судом правильно розцінено, як обраний ним спосіб захисту з метою уникнути відповідальності за скоєне. Посилання засудженого на те, що судом невірно встановлені обставини злочину, зокрема час заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень, судова колегія вважає неспроможними, оскільки районним судом беззаперечно встановлено цю обставину, свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 показали, що приблизно о 20 годині 10 січня 2011 року вони прийшли до ОСОБА_6, потім послали ОСОБА_14 за спиртним і він повернувся приблизно через півгодини. Безпідставними судова колегія також вважає посилання засудженого на те, що показання допитаних судом свідків є суперечливими. Згідно показань допитаного судом експерта ОСОБА_15 (том 2 а.с.119) потерпілий після отримання тілесних ушкоджень міг деякий час пересуватись і спілкуватись (приблизно 4-6 годин), синців на спині потерпілого виявлено не було.
На підставі наведеного судова колегія не знаходить підстав для задоволення апеляцій засудженого та його захисника та скасування чи зміни вироку суду.
Перевіривши законність і обґрунтованість вироку в частині призначеного засудженому ОСОБА_1 покарання, колегія суддів вважає, що районний суд у відповідності до вимог ст.65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, передбаченого ст.121 ч.2 КК України, дані про особу винного та сукупність пом'якшуючих та обтяжуючих його покарання обставин і призначив покарання в межах санкції кримінального закону, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, і тому не вбачає підстав для скасування чи зміни вироку в цій частині та підстав для задоволення апеляції прокурора.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, судова колегія, -
Вирок Кельменецького районного суду Чернівецької області від 14 грудня 2011 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляції засудженого ОСОБА_1, його захисника ОСОБА_2 та прокурора Руснака П.А. - без задоволення.
Головуючий С.П.Підгорна
Судді О.О.Дембіцька
ОСОБА_16