28 лютого 2007 р.
№ 9/185-06-5343
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого),
Вовка І.В.,
Гончарука П. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.09.2006 року у справі № 9/185-06-5343 за позовом Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення неустойки,
У червні 2006 року позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача про стягнення неустойки в сумі 2 223,34 грн. у зв'язку з невиконанням обов'язку щодо повернення орендованого приміщення після припинення договору оренди 30.07.2003 року на підставі ст. 785 ЦК України.
Рішенням господарського суду Одеської області від 10.07.2006 року позов задоволено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.09.2006 року зазначене рішення суду першої інстанції скасовано та в позові відмовлено.
У касаційній скарзі позивач вважає, що апеляційним судом порушено і неправильно застосовано норми матеріального права, і тому просить прийняту ним постанову скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходив.
Судове засідання 20.12.2006 року не відбулося у зв'язку з хворобою судді Вовка І.В., і розгляд справи призначено на 14.02.2007 року.
У судовому засіданні оголошувалася перерва на 28.02.2007 року.
Доповідач -Вовк І.В.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи і прийняті у ній судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.07.2003 року договір оренди №134/51 від 28.01.2002 року нежилого підвального приміщення загальною площею 62.4 кв. м., розташованого АДРЕСА_1, укладений між позивачем та відповідачем, припинив свою дію у зв'язку з закінченням строку його дії, що сторонами не заперечується.
Рішенням господарського суду Одеської області від 06.04.2005 року у справі №17-5-1-38/02-10547, що набрало законної сили, позивачу було відмовлено в задоволенні позову про виселення відповідача із займаного нежитлового підвального приміщення, яке було предметом договору оренди, та зобов'язано позивача укласти з відповідачем договір купівлі-продажу зазначеного приміщення.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог про стягнення неустойки у зв'язку з невиконанням обов'язку щодо повернення орендованого приміщення й обґрунтовано відмовив у позові, скасувавши рішення місцевого господарського суду.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
Разом з тим, з мотивувальної частини постанови апеляційного суду підлягає виключенню обгрунтування щодо строку позовної давності, оскільки встановивши, що позов не доведений, суд у рішенні зазначає про відмову в задоволенні позову саме з цих підстав, а не за пропуском строку позовної давності.
За таких обставин, оскаржена постанова апеляційного господарського суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і тому її слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, виключивши з її мотивувальної частини посилання на строк позовної давності.
З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.09.2006 року - без змін, виключивши з її мотивувальної частини посилання на строк позовної давності.
Головуючий В. Перепічай
Судді І. Вовк
П.Гончарук