Справа №760/11837/15-ц
Провадження № 2-5232/15
/з а о ч н е/
07 вересня 2015 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Демидовської А.І.,
при секретарі Малютіні А.Д., Шевченко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 - про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позивач при зверненні до суду в обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 11.09.2013 року між Публічним акціонерним товариством „Дельта Банк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №К-3392667, згідно з умовами якого Банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 202901,40 на строк з 11.09.2013 року до 10.09.2020 року.
Банк свої зобов'язання за Кредитним договором повністю виконав, надавши Відповідачеві кредит, в розмірі та строки передбачені Кредитним договором.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надавши до суду заяву про розгляд справи у відсутність представника позивача в якій також зазначив, що позивач не заперечує проти ухвалення по справі заочного рішення та просить суд про задоволення позову.
Відповідач в судове засідання не з'явився, свого представника до суду не направив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомив, жодних заяв чи клопотань до суду не подавав.
Згідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які містяться в справі, приходить до висновку про можливість задоволення позову, виходячи із наступного.
Судом встановлено, що 11.09.2013 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №К-3392667, згідно з умовами якого Банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 202901,40 на строк з 11.09.2013 року до 10.09.2020 року.
Відповідно до умов договору, відповідач зобов'язався щомісячно в строки, визначені правилами, здійснювати погашення частини суми заборгованості за кредитною лінією, яка виникла за попередній звітний період, а також здійснюваним погашення в повному обсязі заборгованість за овердрафтом, яка виникла за попередній звітний місяць, сплачувати всю суму процентів нарахованих за користування кредитними коштами.
Встановлено, що відповідач скориставшись наданим кредитом, не виконує належним чином свої зобов'язання за договором, а саме не здійснює необхідні платежі щодо погашення заборгованості, в зв'яжу з чим станом на 06.04.2015 року утворилась заборгованість в сумі 217 865, 57 грн., яка складається із: 184 250, 15 грн. - сума заборгованості за кредитом, 33 615, 42 грн. - сума заборгованості за відсотками, що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком заборгованості.
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 ЦК України (Позика).
Встановлено, що відповідач порушив свої зобов'язання за кредитним договором, в зв'язку з чим станом на 06.04.2015 року утворилась заборгованість в сумі 217 865, 57 грн., яка не погашена відповідачем.
Відповідно до 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу.
Відповідно до ч. 4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За таких обставин та враховуючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання за кредитним договором, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь держави суму 2 178, 65 грн. судового збору.
Керуючись ст.. ст.. 509, 525, 526, 530, 625, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.. ст.. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 224-226, 228 ЦПК України, суд, -
Позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 - про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 217 865, 57 грн., з яких: 184 250, 15 грн. - сума заборгованості за кредитом, 33 615, 42 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави суму 2 178, 65 грн. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: А.І. Демидовська