пр. № 2/759/4812/15
ун. № 759/10992/15-ц
13 липня 2015 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Коваль О.А., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач звернувся із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в обґрунтуванні свого позову ОСОБА_1 зазначає, що у них з відповідачем є двоє повнолітніх дітей, а сам відповідач не проживає з нею понад 17 років, оскільки виїхав на постійне місце проживання на свою Батьківщинку до Іраку.
Так, відповідно до положень ст. 109 Сімейного кодексу України, шлюб розривається судом, якщо один із подружжя не бажає розлучення та якщо обоє з подружжя бажають розлучення, але мають спільних неповнолітніх дітей, однак в даному конкретному випадку спільні діти позивачки та відповідача є повнолітніми, тобто підставою для звернення позивачки до суду є небажання відповідача розривати їх шлюб через органи РАЦС.
Згідно вимог ч. 1 ст. 109 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.
Згідно ч.9 ст. 110 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Тоді як, вказаний позов підлягає поверненню позивачу у зв'язку з непідсудністю справи Святошинському районному суду м. Києва з наступних підстав.
Так, в позовній заяві останнім відомим місцем проживання відповідача зазначено АДРЕСА_1, тоді як згідно ч.9 ст. 110 ЦПК України таке останнє відоме місцем проживання або перебування має бути зареєстрованим, доказів чому в даному випадку надано так і не було.
Таким чином, суд не вбачає підстав для відкриття провадження по справі у зв'язку з її непідсудністю Святошинському районному суду м.Києва.
Згідно ст. 115 ЦПК України якщо суддя, вирішуючи питання відкриття провадження у справі, встановить, що спарва не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду, про що постановляється ухвала.
Згідно з п.4 ч.3 ст.121 ЦПК Українипозовна заява повертається позивачеві у випадку, коли справа не підсудна цьому суду.
Отже, вказаний позов підлягає поверненню позивачу для подання його до належного суду.
Керуючись ст. ст. 109, 110, 115, 121 ЦПК України, ст. 109 СК України суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу повернути позивачу, для її подання до належного суду.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя :