Справа № 758/11817/14-ц
Категорія 33
27 серпня 2015 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Супрун Г. Б. ,
при секретарі - Озерчук Г. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування,-
Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» страхове відшкодування внаслідок страхової події 26.10.2013р., в зв»язку з відмовою відповідача сплатити страхове відшкодування.
В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_3 з урахуванням збільшення позовних вимог просили стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» матеріальні збитки встановлені на день проведення судової експертизи в розмірі 110409,10 грн., на підставі ст. 625 ЦК України 3% річних за період з 27.01.2014 р. по 22.09.2014 р. в розмірі 2168,86 грн. та індекс інфляції за вказаний період в розмірі 17612,25 грн., на підставі п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» пеню за період з 27.01.2014 р. по 22.09.2014 р. в розмірі 13554,61 грн., витрати за проведення судової авто товарознавчої експертизи в сумі 2403,00 грн., витрати на евакуацію транспортного засобу в розмірі 350,00 грн. та витрати по проведенню первинної експертизи в розмірі 450,00 грн. Позовні вимоги щодо ОСОБА_2 не підтримали.
Представник позивача заперечувала, що внаслідок ДТП відбулося тотальна загибель транспортного засобу, у зв'язку з тим, що вартість матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу внаслідок пошкодження при ДТП складала 53302,54 грн. відповідно до висновку КНДІСЕ №7342/15-54 від 25.06.2015 р., та не перевищує вартість транспортного засобу до ДТП (61857,78 грн.) за висновком іншого експерта №04591/КВ від 06.11.2013 р. Тобто послалась на два різні висновки одночасно.
Представник відповідача ОСОБА_4 заперечував проти позову, оскільки транспортний засіб позивача визнано фізично знищеним відповідно до висновку №04591/КВ від 06.11.2013 р.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про день, місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі. А тому суд вважає за можливе розглядати справу за його відсутності.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
26.10.2013 р. близько 22-50 год., ОСОБА_2 керуючи автомобілем «LEXUS», д.н.з. НОМЕР_3, рухаючись по бульвару Лесі Українки в м. Києві, всупереч п. 13.1 Правил дорожнього руху України не дотримався безпечного бічного інтервалу та допустив зіткнення з автомобілем «VOLKSWAGEN», д.н.з. НОМЕР_4, що призвело до механічного пошкодження транспортних засобів.
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 27.11.2013 року визнано винним у скоєнні ДТП за ст. 124 КУпАП відповідача ОСОБА_2 та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу (а.с. 36).
Правові відносини у сфері страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним Кодексом України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальним законом, який має пріоритет над загальним.
Згідно п. 9.4 ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.
Згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС-2803492 від 11.05.2013 р., цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована в ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» забезпечений транспортний засіб - «LEXUS», д.н.з. НОМЕР_3, страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду, заподіяну майну, становить 50 000, 00 грн., франшиза - 1000,00 грн. (а. с. 30).
Відповідно до абз. 1 п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
В зв»язку з тим, що в судовому засіданні представник позивача посилалась на висновок експертного автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого позивачу №876/13 від 26.12.2013, згідно якого вартість матеріального збитку, в результаті його пошкодження в ДТП складала 39876,05 грн. (а.с. 10-14), а представник відповідача посилався на інший Звіт незалежного товарознавчого дослідження ТОВ «Декра Експерт» №04591/КВ від 06.11.2013 р., згідно якого вартість відновлювального ремонту транспортного засобу складала 88110,13 грн., ринкова вартість автомобіля на момент настання страхового випадку становила 61857,78 грн. (а.с. 63), за клопотанням представника позивача судом призначалась судово-автотоварознавча експертиза.
Тобто, як на підставу заперечень представник відповідача посилався на те, що згідно даних Звіту від 06.11.2013р. транспортний засіб на підставі ст. 30 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визнано фізично знищеним, а тому і відмовлено позивачу у виплаті страхового відшкодування (а.с. 62). Представник позивача не погодилась з такими даними Звіту.
Судом взято до уваги висновок КНДІСЕ №7342/15-54 від 25.06.2015 р.
Даним висновком КНДІСЕ встановлено, що ринкова вартість пошкодженого досліджуваного транспортного засобу автомобіля «VOLKSWAGEN», з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу внаслідок пошкоджень у ДТП, станом на 26.10.2013 р. складала 26328,96 грн. (що за курсом НБУ становить 3294,00 доларів США). Вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля, внаслідок його пошкодження при ДТП, з урахуванням характеру пошкоджень, які були оглянуті експертом на день проведення експертизи та враховуючи довідку ДАІ ГУ МВС України від 26.10.2013 р. складає 110409,10 грн. (що за курсом НБУ становить 5129,17 доларів США). Ринкова вартість пошкодженого досліджуваного транспортного засобу, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу внаслідок пошкодження у ДТП, на день проведення експертизи та враховуючи довідку ДАІ ГУ МВС України від 26.10.2013 р. складає 58625,23 грн. (що за курсом НБУ становить 2723,50 доларів США).
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Отже, враховуючи вищезазначений висновок КНДІСЕ від 25.06.2015 р., та на підставі п. 30.2 ст. 30 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП, а тому на користь позивача підлягає стягненню різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП. Зокрема, 3294,00 доларів США - 2723,50 доларів США = 570,5 доларів США.., що за курсом НБУ станом на день розгляду справи еквівалентно12220,11 грн.
В зв»язку з тим, що відповідачем було відмовлено в виплаті страхового відшкодування з підстав, що автомобіль визнано фізично знищеним, і такий же висновок можна зробити і з висновку КНДІСЕ, тому підстав стягувати 3% річних за період з 27.01.2014р. за прострочення сплати страхового відшкодування, пені та індексу інфляції не вбачається.
Між тим, вимога позивача про стягнення з відповідача витрат на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП в розмірі 350 грн. не підлягає задоволенню, оскільки надана представником позивача квитанція (а.с. 123) не може бути належним доказом фактично понесених позивачем витрат на цю суму , у зв'язку з тим, що в ній відсутня дата транспортування автомобіля, не зазначено ні назву автомобіля, ні прізвище позивача, та розмір оплати також не співпадає з позовною вимогою ( в квитанції зазначено 300,00 грн.).
Відповідно до п. 45 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 № 10 вирішуючи питання про відшкодування витрат, пов'язаних із проведенням судових експертиз, суду необхідно враховувати, що відповідно до статті 15 Закону України від 25 лютого 1994 року № 4038-XII "Про судову експертизу" витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України та судово-медичними і судово-психіатричними установами Міністерства охорони здоров'я України відшкодовуються в порядку, передбаченому законодавством.
Вимоги представника позивача про стягнення витрат за проведення попереднього автотоварознавчого дослідження від 26.12.2013р. в розмірі 450,00 грн. також не підлягають задоволенню, оскільки ці витрати не підтверджені жодним доказом. А задоволенню підлягають вимоги щодо стягнення витрат за судово-автотоварознавчої експертизи від 21.05.2015р. в розмірі 2304,00 грн, квитанція про сплату якої надана в судовому засіданні( №0.0.388697829.1 від 21.05.15 р.).
Згідно ст. 88 ЦПК України підлягають відшкодуванню понесені та документально підтверджені вимоги позивача про стягнення судових витрат в розмірі 243,60 грн. судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 990 ЦК України, ст.ст. 9, 22, 28, 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 9 Закону України «Про страхування», ст. ст. 8, 10, 60, 88, 212 - 215 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (код ЄДРПОУ 20782312, м. Київ, вул. Дегтярівська, 62) на користь ОСОБА_1 різницю між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, в сумі 12220,11 грн. (що еквівалентно 570,50 доларів США), витрати за проведення судово-автотоварознавчої експертизи в сумі 2304,00 грн., а всього 14524,11 грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (код ЄДРПОУ 20782312, м. Київ, вул. Дегтярівська, 62) на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 243,60 грн.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва.
Суддя Г. Б. Супрун