"12" березня 2007 р.
Справа № 31/288-06-8362А
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Л.В. Поліщук,
суддів Л.І. Бандури, В.Б. Туренко,
при секретарі судового засідання О.О. Соломахіній,
за участю представників сторін
від позивача: Н.В. Тиртишна
від відповідача: М.М. Царенко,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ДП «Морський торговельний порт Усть-Дунайськ», м. Вилкове Кілійського району Одеської області
на постанову господарського суду Одеської області
від 17.10.2006р.
у справі № 31/288-06-8362А
за позовом ДП «Морський торговельний порт Усть-Дунайськ», м. Вилкове Кілійського району Одеської області
до Управління ПФУ в Кілійському районі Одеської області
про визнання акту недійсним та скасування вимоги,
В судовому засіданні оголошувалась перерва до 12.03.2007р.
ДП «Морський торговельний порт Усть-Дунайськ» звернулося до господарського суду з позовом про визнання недійсним акту Управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області № 12 від 30.03.2006р. та скасування вимоги № Ю-62 від 04.04.2006р. про сплату боргу у сумі 108799,47 грн.
Постановою господарського суду Одеської області від 17.10.2006р. (суддя В.М. Лєсогоров) в задоволенні позову відмовлено, з посиланням на те, що постановою господарського суду Одеської області від 09.08.2006р. у справі № 34/279-06-6703А позов прокурора в інтересах Управління ПФУ в Кілійському районі Одеської області до ДП «Морський торговельний порт Усть-Дунайськ» задоволений, з ДП «Морський торговельний порт Усть-Дунайськ» на користь Управління ПФУ в Кілійському районі Одеської області стягнута заборгованість по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в тому числі 108799,47грн., які зазначені у спірній вимозі. Факт проведення перевірки і її обґрунтованості встановлений вищевказаною постановою і не підлягає повторному доказуванню. Відповідач не надав доказів того, що оскаржений акт перевірки є недостовірним і містить необ'єктивні відомості. Законодавство України зокрема Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і КАС України не передбачає можливості визнання недійсними в судовому порядку актів документальних перевірок органів ПФУ. Вимога про сплату боргу № Ю-62 від 04.04.2006р. ґрунтується на вказаному достовірному акті перевірки в зв'язку із чим немає законних підстав для її скасування.
ДП «Морський торговельний порт Усть-Дунайськ», не погоджуючись з вказаною постановою суду, звернулося із апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, і прийняти нову постанову, якою позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд безпідставно послався на постанову господарського суду Одеської області від 09.08.2006р. у справі № 34/279-06-6703А, оскільки зазначена постанова оскаржена в апеляційному порядку. Також скаржник зазначив, що посилання суду на те, що заборгованість зі сплати збору на обов'язкове державне страхування, що виникла до 01.01.2004р. і не погашена в установленому законом порядку, здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є помилковим, оскільки до 01.01.2004р. на недоїмку пеня нараховувалась відповідно до норм Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а за період після 01.01.2004р. пеня нараховується відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Також скаржник послався на те, що акт перевірки від 30.03.2006р. № 12 складений з порушеннями та на пропуск ПФУ строку позовної давності.
Управління ПФУ в Кілійському районі Одеської області у запереченнях на апеляційну скаргу просить постанову суду першої інстанції залишити без змін та закрити провадження у даній справі, посилаючись на постанову господарського суду Одеської області від 09.08.2006р. у справі № 34/279-06-6703А, якою задоволені позовні вимоги на суму 539940,25грн., при винесенні якої були розглянуті акт перевірки № 12 від 30.03.2006р. та вимога про сплату боргу № Ю-62 від 04.04.2006р.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи і перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Управління ПФУ в Кілійському районі Одеської області здійснило перевірку Морського торговельного порту «Усть-Дунайськ» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати зобов'язання зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01.04.2001р. по 31.10.2005р. і за її результатами склало акт № 50 від 12.12.2005р. і прийняло вимогу про сплату боргу № Ю-173 від 20.12.2005р. у сумі 108040,47грн. (а.с. 6-9, 14).
За результатами адміністративного оскарження Головне управління ПФУ в Одеській області прийняло рішення про результати розгляду скарги № 621/03 від 28.02.2006р., яким задовольнило скаргу порту і скасувало вимогу № Ю-173 від 20.12.2005р., оскільки акт перевірки № 50 від 12.12.2005р. не відповідає вимогам Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання чинного законодавства платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, затв. постановою Правління ПФУ від 21.03.2003р. № 6-5, зареєстр. в Мінюсті України за № 359/7680 від 13.05.2003р. (далі - Порядок), та не дозволяє зробити висновок про правомірність рішення, прийнятого на його підставі, і зобов'язало Управління ПФУ в Кілійському районі Одеської області провести повторну перевірку (а.с. 21-22).
Відповідач здійснив повторну перевірку порту, склав акт № 12 від 30.03.2006р. і за результатами перевірки прийняв вимогу про сплату боргу № Ю-62 від 04.04.2006р. в сумі 108799,47грн., що складає недоїмку зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (а.с. 23-26, 33).
Пунктами 1.3, 1.4 Порядку передбачено, що органи Пенсійного фонду України мають право проводити в установленому порядку планові, позапланові та зустрічні перевірки щодо правильності обчислення та сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а також визначені обставини, за якими можуть здійснюватися вищевказані перевірки.
Правила розгляду органами ПФУ скарг встановлені Порядком, затв. Постановою правління ПФУ від 19.12.2003р. № 21-2 і зареєстр. в Мінюсті України від 20.01.2004р. № 81/8680 (далі -Порядок № 21). В пункті 6.3 Порядку № 21 вказано, що у разі повного або часткового задоволення скарги в рішенні даються розпорядження органу ПФУ, рішення якого скасовано повністю або в певній частині про вчинення відповідних дій.
Аналіз вищевказаних положень свідчить, що скасування рішення ПФУ не входить в перелік обставин, за якими можуть здійснюватися позапланові або зустрічні перевірки, а такий вид перевірки, як повторна, взагалі не передбачений чинним законодавством. Отже, визначення відповідачем позивачу недоїмки зі сплати страхових внесків за результатами повторної перевірки є неправомірним, так як пенсійний орган діяв з перевищенням своїх повноважень.
Стосовно викладених в акті повторної перевірки № 12 від 30.03.2006р. порушень, то судова колегія зазначає, що із змісту акту неможливо встановити на підставі яких документів і яким чином перевіряючими були встановлені вказані порушення.
Згідно п. 1.5 Порядку акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень (у разі їх виявлення) норм законодавства щодо сплати та цільового використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а також невиконання платником законних вимог посадових осіб органів ПФУ, які проводили перевірку. За результатами перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника, які мають відношення до фактів виявлених порушень законодавства. Факти виявлених порушень законодавства викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, з посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Акт № 12 від 30.03.2006р. суттєво не відрізняється від акту № 50 від 12.12.2005р., який був скасований рішенням Головного управління ПФУ в Одеській області від 28.02.2006р. № 621/03, як такий, що не відповідає вимогам Порядку та не дозволяє зробити висновок про правомірність рішення, прийнятого на його підставі.
В судовому засіданні при розгляді апеляційної скарги представник ПФУ в Кілійському районі Одеської області пояснив, що при перевірці враховував данні позивача не тільки за перевіряємий період, а також за 1999 - 2001 роки, тоді як за цей період вже проводилась перевірка, про що було зазначено в акті.
Отже, враховуючи вищевикладене, апеляційна інстанція дійшла висновку, що внаслідок недодержання відповідачем правил проведення перевірки і неналежного оформлення акту перевірки, що не дає можливості встановити правомірність зроблених висновків і прийнятої на підставі акту перевірки вимоги № Ю-62 від 04.04.2006р., остання підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності. Акт перевірки № 12 від 30.03.2006р. не є рішенням у розумінні положень ст. 17 КАС України, тому позов в частині скасування цього акту не підлягає задоволенню.
Висновок місцевого господарського суду у даній справі, що факт проведення перевірки і її обґрунтованість встановлені постановою господарського суду Одеської області від 09.08.2006р. у справі № 34/279-06-6703А за позовом прокурора в інтересах відповідача у поточній справі до позивача у поточній справі про стягнення недоїмки у сумі 539940,25грн., в яку увійшла недоїмка в сумі 108799,47грн. за вимогою № Ю-63 від 03.05.2006р., апеляційна інстанція вважає помилковим, так як в постанові № 34/279-06-6703А суд не досліджував правомірність проведення перевірки і прийняття вимоги № Ю-63 від 03.05.2006р., а лише зазначив, що доказів оскарження вимоги порт не надав, а тому задовольнив позов (а.с. 49-51).
З урахуванням викладеного, постанова суду від 17.10.2006р. підлягає скасуванню, а позов задоволенню частково.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
1. Апеляційну скаргу ДП «Морський торговельний порт Усть-Дунайськ» задовольнити частково.
2. Постанову господарського суду Одеської області від 17.10.2006р. у справі № 31/288-06-8362А скасувати, позов задовольнити частково.
3. Скасувати вимогу Управління ПФУ в Кілійському районі Одеської області від 04.04.2006р. № 62 на суму 108799,47грн.
4. В іншій частині позову відмовити.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя Л.В.Поліщук
Суддя Л.І. Бандура
Суддя В.Б. Туренко