Ухвала
Іменем України
19 березня 2007 року
Справа № 2-16/17959-2006А
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лисенко В.А.,
суддів Голика В.С.,
Заплави Л.М.,
секретар судового засідання Макарова Г.О.
за участю представників сторін:
позивача: Рогінский Ю.П., довіреність б/н від 15.03.2007,
Аптієва Н.І., довіреність б/н від 20.11.2006,
відповідача: Файнгольд С.А., довіреність № 24 від 12.01.2007,
розглянувши апеляційну скаргу Приватного виробничо-комерційного підприємства "Наше місто" на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Омельченко В.А.) від 14.12.2006 по справі № 2-16/17959-2006А
за позовом Приватного виробничо-комерційного підприємства "Наше місто" (пр. Перемоги, 44, місто Євпаторія, 97401)
до Головного управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим (вул. ім. газети "Кримська правда", буд. 61, місто Сімферополь, 95000)
про спонукання до виконання певних дій
Приватне виробничо-комерційне підприємство "Наше місто" звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про скасування рішення Головного управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим № 1417-р від 01.08.2006 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.12.2006 (суддя Омельченко В.А.) у справі № 2-16/17959-2006А у позові відмовлено.
Постанова суду мотивована тим, що позивачем не надано доказів виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів» № 1023-XII від 12.05.1991 та Закону України «Про рекламу» № 270/96-ВР від 03.07.1996, тоді як такий обов'язок покладений на нього частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.
Не погодившись з постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову скасувати, позов задовольнити.
На думку сторони постанову прийнято при неправильному встановленні обставин, що мають значення для справи та неправильної оцінці доказів.
Статтею 10 Указу Президента України «Про деякі заходи з перегулювання підприємницької діяльності» № 817/98 від 23.07.1998 передбачено, що державні органи у справах захисту прав споживачів здійснюють позапланову перевірку діяльності суб'єктів підприємницької діяльності виключно на підставі отриманих від споживачів скарг про порушення такими суб'єктами вимог законодавства про захист прав споживачів.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про рекламу» № 270/96-ВР від 03.07.1996 спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів здійснює контроль за дотриманням законодавства України про рекламу в межах своїх повноважень -щодо захисту прав споживачів.
За таких обставин, на думку позивача, доводи щодо розмежування приписів законодавства про рекламу і про захист прав споживачів щодо здійснення контролю та проведення перевірок є невірним, а висновок про непоширення норм Указу Президента України № 817/98 від 23.07.1998 на здійснення контролю за дотриманням законодавства про рекламу є помилковим.
Крім того, суд першої інстанції посилається на наказ Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України № 105 від 08.02.2000, який втратив чинність 14.03.2003.
Також, перевірка вимог законодавства про рекламу позивачем була проведена на підставі розпорядження, в якому не зазначений суб'єкт господарювання, не вказано його місцезнаходження та ЄДРПОУ. При проведенні перевірки , яка здійснювалась 11.05.2006, не був складеним акт по формі № 5, чим були порушені вимоги наказу Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України № 679 від 27.11.2000.
Таким чином, не був встановленим суб'єкт господарювання, належним чином не зафіксовано які порушення законодавства про рекламу біли виявлені, керівник Приватного виробничо-комерційного підприємства "Наше місто" не був ознайомлений з результатами перевірки. Отже, оспорюване рішення про накладення штрафних санкцій було прийнято безпідставно.
Як вважає сторона, текст на вивісці позивача має інформаційний характер та не є рекламою. Даний текст складається з назви, адреси та телефону офісу. Це є обв'язковою інформацією згідно з нормами Закону України «Про захист прав споживачів» № 1023-XII від 12.05.1991, на таку інформацію дія Закону «Про рекламу» № 270/96-ВР від 03.07.1996 не розповсюджується.
Так як інформаційна вивіска не є рекламою, неможливо надати інформацію про вартість розповсюдження та виготовлення реклами. Вивіска вироблялась позивачем самостійно, послуги по виготовленню та розповсюдженню реклами не замовлялись у рекламному агентстві. Таким чином, вимога надати відомості про вартість рекламних послуг некоректна. Більш детальніше доводи вказані у скарзі.
Заперечень на апеляційну скаргу не надійшло.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.02.2007 змінено склад судової колегії, суддю Дугаренко О.В. замінено на суддю Лисенко В.А. Головуючим у справі призначено суддю Лисенко В.А.
Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до вимог статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила таке.
Приватне виробничо-комерційне підприємство »Наше місто» зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа Виконавчим комітетом Євпаторійської міської Ради 26.03.2001.
11.05.2006 перевіркою, проведеною Головним управлінням у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, встановлено порушення позивачем частини 1 статті 16 Закону України «Про рекламу» № 270/96-ВР від 03.07.1996 при розповсюдженні зовнішньої реклами на двосторонній спеціальній конструкції за адресою: місто Євпаторія, вул. Фрунзе, (р-н будинку № 28) і складений протокол огляду місця розташування зовнішньої реклами та фото фіксації порушення законодавства про рекламу.
16.05.2006 на адресу газети «Вітрина» Управлінням архітектури і містобудування Євпаторійської міської Ради направлений припис за вих. № 136.3/01-32 з вимогою демонтувати рекламний щит «Вітрина», якій розміщений біля будинку № 41 по вул.Некрасова у місті Євпаторія без дозволу і узгодження місцевих органів виконавчої влади у 10-денний термін.
02.06.2006, по закінченню вказаного в приписі терміну і відповідно до пункту 46 постанови Кабінету Міністрів України № 2067 від 29.12.2003 «Про затвердження типових правил розміщення зовнішньої реклами», Управлінням архітектури і містобудування Євпаторійської міської Ради була направлена інформація Головному управлінню у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим про порушення законодавства про рекламу.
Після отримання вказаної інформації Головним управлінням у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим складений протокол про порушення законодавства про рекламу № 38-2/06 від 02.06.2006.
Відповідно до пункту 9 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 693 «Про затвердження порядку накладення штрафів про порушення законодавства про рекламу» підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення або Держспоживстандарту і його територіальних органів.
28.09.2004 Держспоживстандартом України на адресу Головного управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим з причини відсутності нормативної бази по порядку ведення перевірки про порушення законодавства про рекламу направлені методичні рекомендації про накладення штрафів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 693. Відповідно до вказаних рекомендацій протокол про порушення законодавства про рекламу складається в одному екземплярі і залишається в матеріалах справи. Протокол підписується посадовою особою, яка склала протокол.
Відповідно до пунктів 10-12 вищевказаного порядку, протокол про порушення законодавства про рекламу розглядається не більше ніж в місячний термін, після чого у разі підтвердження порушення законодавства про рекламу ухвалюється рішення про початок розгляду справи, яке оформляється в одному екземплярі і залишається в справі. Після ухвалення рішення про початок розгляду справи починається розгляд, який відповідно до пункту 12 порядку здійснюється на протязі не більше 1 місяця (термін розгляду може бути продовжений Головою Держспоживстандарта України, його заступниками, начальниками територіальних органів Держспоживстандарта України, його заступниками не більше ніж на три місяці). В цей час встановлюється склад порушення, витребуються всі необхідні документи, а також інші факти і обставини, які є необхідними для об'єктивного розгляду справи.
На підставі встановлених порушень на адресу газети «Візит в кожний будинок» 30.06.2006 рекомендованою кореспонденцією спрямований припис № 829 від 30.06.2006 про надання документів, підтверджуючих вартість розповсюдження реклами відповідно до частини 2 статті 26 Закону України «Про рекламу» № 270/96-ВР від 03.07.1996 та вставлений термін надання документів до 15.07.2006. Даний припис виконаним не був.
Листом від 14.07.2006 позивач повідомив про те, що він є редакцією безкоштовної газети «Візит в кожний будинок» та просив утриматися від застосування фінансових санкцій відносно позивача, оскільки до Євпаторійського міського суду направлений позов про визнання незаконними дій службової особи Головного управління у справах захисту прав споживачів.
24.07.2006 на адресу позивача за вих. № 921 спрямований припис про надання документів, підтверджуючих вартість розповсюдження реклами, відповідно до законодавства про рекламу та встановлений термін виконання до 01.08.2006.
Також 24.07.2006 на адресу позивача спрямовано запрошення на комісію Головного управління по розгляду матеріалів перевірки по дотриманню законодавства про захист прав споживачів з вказівкою дати і часу розгляду матеріалів перевірки Приватного виробничо-комерційного підприємства «Наше місто».
Відповідно до протоколу № 42 відносно Приватного виробничо-комерційного підприємства «Наше місто» було прийнято рішення про застосування штрафу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 693 «Про порядок накладання штрафів за порушення законодавства про рекламу» в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ненадання інформації про вартість розповсюдження і виготовлення спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.
Відповідно до статті 25 Закону України «Про захист прав споживачів» № 1023-XII від 12.05.1991 фахівці Управління мають право перевіряти у суб'єктів господарської діяльності сфери торгівлі, громадського харчування і послуг якість товарів (робіт, послуг), дотримання обов'язкових вимог по безпеці товарів (робіт, послуг), а також дотримання правил торгівлі і надання послуг, хоча порядок їх проведення нормативними актами не передбачений.
Судова колегія погоджується з вказанням суду першої інстанції про те, що Головне управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим при проведенні перевірок не здійснює перевірки фінансово-господарської діяльності, а тому не керується положеннями Указу Президента України «Про деякі методи по регулюванню підприємницької діяльності» від 23.07.1998, яким регулюється процес проведення перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарської діяльності та дія якого розповсюджується на контролюючі органи, перераховані в статті 5 даного Указу: органи державної податкової служби; митні органи; органи державного казначейства; органи державної контрольно-ревізійної служби. При проведенні перевірок Головним управлінням у справах захисту прав споживачів перевіряється дотримання правил торгівлі і інших нормативів, які забезпечують захист прав споживачів, а це господарська, а не фінансово-господарська діяльність.
Порядок проведення перевірок суб'єктів підприємницької діяльності державними органами у сфері захисту прав споживачів встановлений Наказом Державного комітету стандартизації, метрології і сертифікації України від 08.02.2000 № 105 «Про впорядкування перевірок суб'єктів підприємницької діяльності державними органами у правах захисту прав споживачів».
Наказом Державного Комітету України з питань технічного регулювання і споживчої політики від 14.03.2003 № 42 встановлено, що планові перевірки дотримання суб'єктами господарської діяльності сфери торгівлі, громадського харчування послуг, якості товарів (робіт, послуг), по дотриманню вимог законодавства про рекламу, дотримання обов'язкових вимог по безпеці товарів (робіт, послуг), а також дотримання править торгівлі і дання послуг на підставі затвердженого начальником управління плану проведення перевірок і впорядження на перевірку. План проведення перевірок складається на підставі оперативної інформації і пропозицій від органів Держспоживстандарту, державних податкових адміністрацій, МВС, СБУ і інших контролюючих органів; позапланові перевірки діяльності суб'єктів господарської діяльності здійснюються виключно на підставі одержаних від споживачів скарг про порушення такими суб'єктами вимог законодавства про захист прав споживачів. Розпорядження на проведення перевірки - це внутрішній документ Держспоживстандарту, який оформляється на спеціальному бланку і повинне бути підписане начальником Управління (заступником начальника) і скріпляється печаткою. У розпорядженні повинен бути реєстраційний номер, дата видачі, посада та Ф.І.Б. направлених на перевірку службових осіб.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу або постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки постанову суду прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, вона зміні чи скасуванню не підлягає.
Доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги внаслідок їх необґрунтованості.
Керуючись статтями 195, 196, 198 (пункт 1), 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Приватного виробничо-комерційного підприємства "Наше місто" залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.12.2006 у справі № 2-16/17959-2006А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскарженою в порядку і строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя В.А. Лисенко
Судді Л.М. Заплава
В.С. Голик