Ухвала
Іменем України
22 березня 2007 року
Справа № 2-25/15719-2006А
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дугаренко О.В.,
суддів Градової О.Г.,
Фенько Т.П.,
секретар судового засідання Алєєва А.М.
за участю представників сторін:
позивача: Черевач М.М., довіреність № б\н від 30.08.06,
відповідача: Абсеметов З. Н., довіреність № 1/9//10-00 від 09.01.07,
розглянувши апеляційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Маргарітов М.В.) від 16.11.2006 року по справі № 2-25/15719-2006А
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Авто-Сервіс" (вул. Фестивальна, 21-а,Каменоломня, Сакський р-н,96528)
до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (вул. Курортна, 57,Саки,96500)
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Приват-Авто-Сервіс", звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до відповідача, Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0000512301/0 від 21.03.2006 про донарахування податку на прибуток в сумі 5119,49 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 1620,42 грн., № 0000522301/0 від 21.03.2006 про донарахування податку на додану вартість у розмірі 1840,04 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 920,20 грн., № 0000201701/0 від 28.03.2006 про донарахування податку з власників транспортних засобів і інших механізмів у розмірі 1817,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 726,80 грн.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.11.2006 у справі № 2-25/15719-2006А позов товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Авто-Сервіс" задоволено.
Визнані нечинними податкові повідомлення-рішення Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000512301/0 від 21.03.2006, № 0000522301/0 від 21.03.2006 та № 0000201701/0 від 28.03.2006.
Не погодившись з вказаною постановою суду, відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку.
15 лютого 2007 року позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує, що він не погоджується з апеляційною скаргою, та просить постанову господарського суду Автономної Республіки Крим залишити без змін.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників процесу, судова колегія встановила наступне.
20 березня 2006 року Євпаторійська об'єднана Державна податкова інспекція в Автономній Республіці Крим провела планову виїзну документальну перевірку за період з 01.01.2005 року по 31.12.2005 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват-Авто-Сервіс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства у. В результаті перевірки був складений акт № 51/32192115/23-01.
На підставі акту перевірки податкової інспекцією винесені податкові повідомлення рішення:
- повідомлення-рішення № 0000512301/0 від 21.03.2006 р. про донарахування підприємству податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 5119,49 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 1620,42 грн.,
- податкове повідомлення-рішення № 0000522301/0 від 21.03.2006 р. про донарахування підприємству податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1840,40 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 920,20 грн.
- податкове повідомлення-рішення № 0000201701/0 від 28.03.2006 р. про донарахування підприємству податкового зобов'язання з податку власників транспортних засобів та інших машин та механізмів у розмірі 1817,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 726,80 грн.
Після оскарження винесених рішень в адміністративному порядку до Євпаторійської ОДПІ, податкове повідомлення-рішення № 0000201701/0 від 28.03.2006 р визнано нечинним в частині застосування штрафних санкцій на суму 205 грн.
Позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення до Державної Податкової Адміністрації в Автономній Республіці Крим, проте скарга була залишена без задоволення, податкові повідомлення-рішення без змін.
Після оскарження прийнятих податкових повідомлень-рішень до Державної Податкової Адміністрації України, було винесено податкові повідомлення-рішення № 0000512301/2 та № 0000522301/2 від червня 2006 року, податкове повідомлення-рішення від 21.04.2006 року № 000020701/0 від 28.03.2006 р. залишено без змін, рішення Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції та Державної Податкової Адміністрації в Автономній Республіці Крим щодо результатів розгляду скарг, скасовані.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників процесу апеляційна інстанція встановила наступне.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Приват-Авто-Сервіс» на підставі усної домовленості придбало у ПП «Буд Ресурс» автошини, що підтверджується податковою накладною № 136 від 28.10.2004 року. В акті перевірки відповідач вказує на те, що термін дії вказаного договору між позивачем та ПП «Буд Ресурс» визначений до 31.12.2005 р., однак податковим органом не надано доказів закінчення строків договору 31.12.2005 року. Такий обов'язок покладений на відповідача згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, де вказано, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З вказаних підстав відповідач посилається на порушення позивачем п.п. 12.1.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Оскільки строк здійснення оплати за отриманий товар сторонами по угоді не визначений, вимога про оплату та претензія не направлялись, ріщення суду про стягнення заборгованості відсутнє, Таким чином, апеляційна інстанція погоджується з висновками суду першої інстанції, що у позивача не було підстав для включення кредиторської заборгованості у розмірі 9199,96 грн. до складу валового доходу.
Вищевказана заборгованість не може бути включеною до складу валових доходів і як безповоротна фінансова допомога. Згідно з ч. 3 п.п. 1.22.1 а. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» безповоротною фінансовою допомогою вважається сума заборгованості платника податків перед юридичною або фізичною особою, яка залишилась не стягнутою після закінчення строку позовної давності. Оскільки строк позовної давності по таким зобов'язанням складає три роки, в даному випадку строк давності не скінчився.
Апеляційна інстанція погоджується з доводами суду першої інстанції відносно того, що відповідач неправомірно виключил зі складу валових витрат суму 3382,86 грн., посилаючись на п.п. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства», не враховуючи, що предметом валових витрат суми сплати за автошини, одержані від «Техноопторг-Трейд».
Згідно з п. 3.19 Положення про технічне обслуговування та ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затвердженого Наказом Міністерства транспорту України від 30.03.1998 року, операції із заміною на дорожні транспортні засоби шин і акумуляторних батарей не відносяться до реконструкції, модернізації, технічного переобладнання і іншим видам поліпшення дорожніх транспортних засобів.
Враховуючи вищевикладене, заміна шин та акумулятора -це лише технічне обслуговування автомобіля, підтримка його технічної справності, а не його поліпшення.
Вищевказані витрати, відповідно до п. 5.2.1 п. 11.2.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», по першій події -включаються у валові витрати, пов'язані з підготовкою, організацією, та веденням виробництва, продажу продукції (робіт, послуг).
Таким чином, апеляційна інстанція вважає, що вартість встановлених на автомобіль шин включається до витрат поточного періоду та відноситься до складу валових витрат.
Ствердження податкового органу про те, що позивач занизив податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1840,04 грн в зв'язку з тим, що не була зарахована кредиторська заборгованість апеляційна інстанція не находить обґрунтованим. Згідно з п. 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» підставою для коригування суми податкового кредиту є зміна суми компенсації вартості отриманого товару з подальшою зміною ціни або перерахунок у разі повернення товару.
Податковим повідомленням-рішенням № 0000201701/0 від 28.03.2006 року позивачу донарахований податок з власників транспортних засобів і інших самохідних машин у сумі 1817 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 726,8 грн. Оскільки кредиторська заборгованість за операцією купівлі автошин правомірно не включена позивачем до валових доходів, то немає підстав коригування сум податкового кредиту з податку на додану вартість.
Відповідно до п.п.4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків звільняється від зобов'язання по наданню податкової декларації за звітний період на протязі поточного року, якщо його податкові зобов'язання були відображені у річній податковій декларації на поточний рік.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів і інших самохідних машин та механізмів» податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів станом на 1 січня поточного року. Юридичні особі мають подавати в податкові органи, в терміни, визначені законом для річного звітного періоду, розрахунки суми податку за формою затвердженою центральним податковим органом України. Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів і інших самохідних машин та механізмів» податок з власників транспортних засобів нараховується юридичною особою на підставі даних про наявність транспортних засобів станом на 1 січня поточного року. Законом не передбачено надання уточнюючої декларації та необхідності здійснення доплати суми податку в зв'язку із збільшенням податкової ставки.
Згідно з п. 15 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік» та деяких законодавчих актів України» були змінені ставки податку з власників транспортних засобів. Через що, апеляційна інстанція вважає, що позивачем були розраховані податкові зобов'язання по даному податку у відповідності до положень ст. 6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів і інших самохідних машин та механізмів», а саме по ставці діючої на 01.01.2005 р.
Враховуючи вищевикладене апеляційна інстанція вважає, що суд першої інстанції прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, через що необхідно апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову господарського суду залишити без змін.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.11.2006 року у справі № 2-25/15719-2006А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення,
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.
Головуючий суддя О.В. Дугаренко
Судді О.Г. Градова
Т.П. Фенько