36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
16.07.2009 р. Справа №19/93
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", 01030, м.Київ, бульвар Т.Шевченка,18 в особі Центру електрозв"язку № 7 Полтавської філії ВАТ "Укртелеком", 38400, с-ще Решетилівка, вул.Жовтнева,4
до Богданівської сільської ради, с.Богданівка, Новосанжарського району, Полтавської області, 39300
про стягнення 1583,55 грн.
Суддя Безрук Т.М.
Представники:
від позивача: Муліка М.С., дов. № б/н від 23.07.2008р.
від відповідача: Поставна Л.М., посвід.№ б/н від 01.06.2009р.
В судовому засіданні 02.07.2007р. на підставі ст.77 ГПК України оголошувалася перерва до 16.07.2009р.
Розглядається позовна заява про стягнення 1583,55 грн. заборгованості за послуги електрозв'язку, надані на підставі договору № 176 від 02.01.2009р.
Відповідач у відзиві проти позову заперечує, посилаючись на те, що вказана заборгованість виникла в 1998році внаслідок неправомірних дій громадян, які самовільно приєдналися до телефонної мережі, зазначає про пропуск позивачем позовної давності, та прохає застосувати позовну давність і відмовити у позові згідно ст. 267 ЦК України.
В судовому засіданні 16.07.2009р. судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
02.01.2009 року між ВАТ "Укртелеком" (далі-позивач) та Богданівською сільською радою (далі-відповідач) укладено договір №176 про надання послуг електрозв'язку (далі-договір).
Відповідно до умов договору позивач надає відповідачу послуги електрозв'язку, а відповідач в свою чергу оплачує надані йому послуги.
Позивач щомісячно надсилає відповідачу рахунки по оплаті за отримані послуги, відповідач в порядку п.4.5 договору зобов'язувався не пізніше 20 числа місяця наступного за розрахунковим проводити розрахунок.
Позивач зазначає, що в порушення умов договору відповідач не повністю розрахувався за отримані послуги електрозв'язку, за результатом чого утворилася заборгованість в розмірі 1583,55 грн.
Як свідчить розрахунок боргу, наданий позивачем в судовому засіданні 02.07.2009р., станом на січень 2005р. борг у відповідача був відсутній.
Нарахування заборгованості в сумі 1450,55 грн. виникло у липні 2005р.
Зазначене також підтверджується наданими рахунками на оплату послуг. В рахунку № 176 за липень 2005р. заборгованість у відповідача станом на 01.07.2005р. відсутня. За липень місяць надано послуг на суму 41.29 грн. Нараховано до сплати -41,29 грн.
Але в рахунку № 176 за серпень 2005р. зазначено заборгованість на 01.08.2005р. в сумі 1450,55 грн. Поточні платежі -41,29 грн.
Доказів надання послуг на вказану у рахунку за серпень 2005р. суму - 1450,55 грн. позивачем суду не надано.
Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем не доведено належними доказами факт надання відповідачу послуг на заявлену суму боргу.
Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки
Згідно з ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Відповідно до частини 3 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відповідач у відзиві зазначив, що відмовляється від сплати боргу в зв'язку із пропуском строку позовної давності, тобто відповідачем заявлено про застосування позовної давності до спірних правовідносин.
Враховуючи, що спірний борг визначений позивачем як такий, що виник станом на 01.08.2005р. (рахунок № 176 за серпень 2005р.), трирічний строк позовної давності закінчився 01.08.2008 р. дана позовна заява подана до суду27.04.2009р., тобто після спливу позовної давності.
Відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Суд також приймає до уваги, що позовні вимоги заявлені як наслідок невиконання відповідачем зобов'язання з оплати послуг електрозв'язку договором про надання послуг електрозв'язку № 176 від 02.01.2009р.
Але як свідчить розрахунок боргу, наданий позивачем в судовому засіданні 02.07.2009р., за період січень 2009р. -травень 2009р. у відповідача відсутня заборгованість за поточними платежами за надані в цей період послуги.
Згідно п.7.1 Договору, цей договір набирає чинності з дня підписання, тобто 02.01.2009р.
Згідно змісту даного договору сторони не розповсюджували його дію на правовідносини, що виникли до його укладення.
Отже, відсутні підстави для стягнення боргу, що виник до укладення договору, який є предметом позову, на підставі цього ж договору.
Враховуючи, що позовні вимоги заявлені на підставі договору № 176 від 02.01.2009р., при цьому заборгованість відповідача в сумі 1583,55грн. виникла до його укладення; визначена заборгованість документально не підтверджена; позовні вимоги заявлені після спливу строку позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем, вимоги про стягнення основного боргу задоволенню не підлягають.
Також, не можуть бути задоволені вимоги про стягнення пені, оскільки вони нерозривно пов'язані з основними вимогами.
Відповідно до ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що у позові слід відмовити.
Керуючись ст. ст.49, 82-85 ГПК України, суд, -
У позові відмовити повністю.
Суддя Безрук Т.М.
Рішення підписано: