10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
"06" жовтня 2009 р. Справа № 6/55-09
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивача: Осташевського Й.М. - представника за довіреністю від 17.06.2009р.,
від відповідача: Вересюка М.В. - представника за довіреністю від 17.01.2009р.,
розглянувши апеляційну скаргу Приватної агрофірми "Колос", с.Червоне Барського району Вінницької області
на рішення Господарського суду Вінницької області
від "31" березня 2009 р. у справі № 6/55-09 (суддя Говор Н.Д.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукровий комбінат", м. Бар Вінницької області
до Приватної агрофірми "Колос", с.Червоне Барського району Вінницької області
про стягнення 45980,51грн.,
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 31.03.2009р. у справі №6/55-09 частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукровий комбінат" (м.Бар Вінницької області) та стягнуто на його користь з Приватної агрофірми "Колос" (с.Червоне Барського району Вінницької області) 33639,11 грн. боргу, 336,39грн. витрат по сплаті державного мита та 86,32грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.
Вважаючи, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, відповідач звернувся до Житомирського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 31.03.2009р. у справі №6/55-09 з підстав, наведених у скарзі.
Апеляційну скаргу мотивовано, зокрема, наступним:
- в оскарженому рішенні суд першої інстанції зазначив, що позивачем не було пропущено строку позовної давності, так як строк виконання зобов'язання настав 08.08.2006р., тобто в день надіслання позивачем на адресу відповідача вимоги про сплату боргу. Отже, місцевим господарським судом було взято до уваги твердження позивача про те, що борг Приватної агрофірми "Колос" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Цукровий комбінат" виник не на підставі договірних відносин, а на підставі усної домовленості між сторонами. Дана позиція суду є хибною, оскільки протягом 2004-2005р.р. між сторонами у справі існували господарські відносини, які виникли на підставі договору №2/10-10К від 02.10.2004р. та договору №1/012-4К від 01.09.2004р.;
- Господарським судом Вінницької області не в повному обсязі були досліджені обставини справи щодо пропуску позивачем строку позовної давності;
- місцевий господарський суд не дослідив, що Приватна агрофірма "Колос" не отримувала від Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукровий комбінат" вапнякові відходи, про що свідчить відсутність товарно-транспортних накладних та подорожніх листів,
- видаткові накладні №ЦК-0000452 від 16.05.2005р. та "ЦК-0000706 від 13.06.2005р. не скріплені печаткою Приватної агрофірма "Колос" та не відомо чиї підписи містяться на вказаних накладних. Однак, вказані обставини залишились поза увагою суду першої інстанції. На підставі зазначених накладних судом було стягнуто борг з Приватної агрофірма "Колос" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукровий комбінат";
- на накладних, поданих позивачем до суду, відсутній відтиск печатки Приватної агрофірма "Колос", Проте, місцевий господарський суд не надав належної оцінки вказаній обставині;
- суд першої інстанції невірно дав оцінку довіреностям серії ЯЖФ №391170 від 28.05.2005р. та серії ЯИП №447967 від 10.05.2005р., що слугувало підставою для прийняття незаконного та необґрунтованого рішення;
- забірні відомості від 16.05.2005р. та від 13.06.2005р. є такими, що не можуть засвідчувати факт отримання Приватною агрофірмою "Колос" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукровий комбінат" будь-яких товарно-матеріальних цінностей, в тому числі і вапнякових відходів.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, надавши пояснення в обґрунтування своїх тверджень. Вважає, що рішення суду від 31.03.2009р. прийнято при неповному з'ясуванні обставин справи, висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить його скасувати та прийняти новий судовий акт про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ "Цукровий комбінат".
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу (вих. №462 від 28.05.2009р.) та його представник в судовому засіданні проти доводів та вимог апеляційної скарги заперечили. Вважають рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, в зв'язку з чим просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Цукровий комбінат" вказує, зокрема, на те що протягом 2005р. позивачем було перераховано відповідачу грошові кошти (аванс) в розмірі 158308,00 грн. в рахунок поставки цукрового буряку, відпущено вапнякові відходи, дефекат відповідно накладних, довіреностей, заборних відомостей на загальну суму 42020,00 грн. Акт звірки взаємних розрахунків від 27.07.2005р., який підписаний представниками підприємств та скріплений печатками товариств, свідчить про те, що відповідач визнав отримання грошових коштів, вапнякових відходів, дефекату на суму 42020,00 грн. Позивач зазначає, що відповідно до ст.257 ЦК України строк позовної давності позивачем не пропущений.
Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Матеріали справи свідчать, що 05.02.2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Цукровий комбінат" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Приватної агрофірми "Колос" 45980,51 грн. заборгованості (а.с.3-5).
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги з посиланням на накладні, виписки з банку, довіреності, позивач вказує, зокрема, на те, що у 2005р. ТОВ "Цукровий комбінат" здійснив авансування грошовими коштами та товарно-матеріальними цінностями Приватної агрофірми "Колос" на загальну суму 202328,40грн. в рахунок урожаю цукрового буряку. З товарного кредиту на вказану суму (202328,40 грн.) відповідач сплатив позивачу 156347,89 грн. Станом на 01.01.2009р. заборгованість Приватної агрофірми "Колос" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Цукровий комбінат" складає 45980,51 грн. Претензії №160 від 31.07.2006р., №364 від 29.12.2008р. про сплату боргу в сумі 45980,51 грн. відповідачем залишені без відповіді та задоволення.
Рішенням місцевого господарського суду від 31.03.2009р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукровий комбінат" задоволено частково та стягнуто на його користь з Приватної агрофірми "Колос" 33639,11 грн. боргу, 336,39грн. витрат по сплаті державного мита та 86,32грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено (а.с.91-93).
Мотивуючи своє рішення, місцевий господарський суд зазначив, що позивач не довів своїх позовних вимог в частині передачі товару за накладною №ЦК-0000705 від 01.07.2005р. на суму 8741,40 грн. та за накладною №1882 від 12.10.2005р. на суму 3600,00 грн. достовірними доказами, і дійшов висновку про те, що заборгованість відповідача за наслідками взаємних господарських операцій у 2005р. становить 33639,11 грн., що підтверджується накладними, довіреностями, банківськими виписками, іншими належними документами.
Апеляційний суд погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на таке.
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Цукровий комбінат" та Приватною агрофірмою "Колос" було укладено договори №2/10-10К від 02.10.2004р. (а.с.26) та №1/012-47 від 01.09.2004р. (а.с.25).
Станом на 01.01.2005р. заборгованість позивача перед відповідачем склала 120705,94 грн., що вбачається з акта звірки взаємних розрахунків від 27.07.2005р., який підписано представниками сторін та скріплено печатками підприємств (а.с.18).
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи стверджується, що у 2005р. ТОВ "Цукровий комбінат" перерахував Приватній агрофірмі "Колос" грошові кошти, що підтверджується банківськими виписками:
- на суму 20000,00 грн. (а.с.9);
- на суму 50000,00 грн. (а.с.10);
- на суму 48308,00 грн. (а.с.11);
- на суму 10000,00 грн. (а.с.12);
- на суму 30000,00 грн. (а.с.13).
Загальна сума перерахованих грошових коштів Приватній агрофірмі "Колос" склала 158308,00 грн.
Наведене також не заперечується відповідачем, що вбачається з акта звірки взаємних розрахунків від 27.07.2005р. (а.с.18).
Судом апеляційної інстанції враховується, що відповідачем подано докази:
- про поставку цукрових буряків на користь позивача на суму 6250,01 грн. та на суму 14345,44 грн., що вбачається з накладної №125 від 27.07.2005р. (а.с.72) та розподілу отриманої сировини ЦК-0001331 за період з 01.01.2005р. по 11.11.2005р. (а.с.47);
- про надання послуг ТОВ "Цукровий комбінат" з перевезення буряків, загальна вартість виконаних робіт склала 1446,50 грн., про що свідчить акт прийому-здачі виконаних робіт (а.с.46);
- про наявність фінансових зобов'язань позивача - заохочення Приватної агрофірми "Колос" премією в сумі 10000,00 грн., про що свідчить наказ ТОВ "Цукровий комбінат" №55а від 29.04.2005р.;
- про сплату Приватною агрофірмою "Колос" грошових коштів в розмірі 3600,00 грн. на рахунок позивача за дефекат згідно банківської виписки від 03.10.2005р. (а.с.41).
Крім цього, апеляційним господарським судом приймається до уваги, що на підставі накладної №ЦК-0000452 від 16.05.2005р. на суму 20000,00 грн. по довіреності ЯИП №447967 від 16.05.2005р., накладної №ЦК-0000706 від 13.06.2005р. на суму 11679,00 грн. по довіреності ЯЖФ №3911170 від 28.05.2005р. (а.с.15,17) позивач поставив відповідачу продукцію - вапнякові відходи.
Позивач також посилається на те, що згідно накладної №ЦК-0000705 від 01.07.2005р. на суму 8741,40 грн. без довіреності позивачем було поставлено відповідачу вапнякові відходи та дефекат за накладною №1882 від 13.10.2005р. на суму 3600,00 грн. (а.с.16, 75).
01.08.2006р. позивач звернувся до відповідача з листом, в якому заявив вимоги про проведення розрахунків на суму 45980,51 грн. (а.с.28-29).
В зв'язку з непроведенням відповідачем розрахунків у повному обсязі, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість перед ТОВ "Цукровий комбінат" в розмірі 45980,51 грн.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що за наслідками взаємних господарських операцій між Приватною агрофірмою "Колос" та ТОВ "Цукровий комбінат" у 2005р., заборгованість відповідача перед позивачем складала 33639,11грн. При цьому, судом було враховано, що накладні №ЦК-0000705 від 01.07.2005р. та №1882 від 13.10.2005р. не можуть вважатися доказами одержання товарно-матеріальних цінностей відповідачем.
Розглядаючи питання про обґрунтованість рішення Господарського суду Вінницької області від 31.03.2009р., колегія суддів апеляційного господарського суду враховує таке.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ч.1 ст.32 ГПК України).
Як передбачено ч.2 ст.36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Частиною 3 ст.36 ГПК України встановлено, що оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
Оцінивши в сукупності надані сторонами докази, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати наступне.
Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.
Відповідно до ч.1 ст.9 вказаного закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Частиною 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996р. N99, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.
Тобто, належними доказами передачі товарно-матеріальних цінностей є первинні документи - накладна та довіреність, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
З огляду на вищенаведені нормативні акти, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що накладна №ЦК-0000705 від 01.07.2005р. на суму 8741,40 грн. (а.с.16) не є належним доказом передачі товарно-матеріальних цінностей відповідачу, оскільки не містить посилань на довіреність, за якою позивачем були передані товарно-матеріальні цінності відповідачу, в ній не вказано прізвище та посада особи, що одержала вапнякові відходи, відсутня печатка Приватної агрофірми "Колос".
Матеріали справи свідчать, що накладна №1882 від 13.10.2005р. подана суду в копії та на вимогу суду не подано її оригінал. За таких обставин, суд першої інстанції не прийняв цю накладну як доказ одержання товарно-матеріальних цінностей. Проте, в матеріалах справи знаходиться платіжний документ, що свідчить про проведення відповідачем розрахунків за дефекат на суму 3600 грн. (а.с.41).
За наведених обставин, у стягненні з відповідача заборгованості за накладними №ЦК-0000705 від 01.07.2005р. та №1882 від 13.10.2005р. правомірно відмовив суд першої інстанції.
З урахуванням наведеного, місцевий господарський суд обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача 33639,11 грн. боргу.
З метою з"ясування розміру заборгованості апеляційний господарський суд своєю ухвалою від 13.08.2009р. зобов"язував сторони провести звірку взаєморозрахунків, для чого відповідач мав направити представника до ТОВ "Цукровий комбінат". Проте, відповідач вимог ухвали апеляційного господарського суду не виконав, оригіналів документів на підтвердження своїх заперечень не надав.
З приводу доводів апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати таке.
Як вбачається з матеріалів справи, договори №1/012-47 від 01.09.2004р. та №2/10-10К від 02.10.2004р. не є підставами виникнення правовідносин сторін, пов"язаних із здійсненням позивачем авансових платежів та поставкою товарів у 2005р. Так, в платіжних документах в якості підстави перерахування позивачем коштів відповідачу значиться здійснення авансового платежу за цукровий буряк згідно виставлених рахунків. У видаткових накладних, по яких відповідачем отримувались вапнякові відходи підстави передачі товару не вказані.
Частинами 1,2 ст.509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (п.1 ч.1 ст.530 ЦК України).
Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Підсумовуючи наведені норми та враховуючи лист ТОВ "Цукровий комбінат" №160 від 31.07.2006р. (а.с.29), який слід розцінювати як вимогу позивача щодо виконання відповідачем обов'язку про сплату грошових коштів, строк виконання зобов'язання Приватною агрофірмою "Колос" настав 08.08.2006р.
З огляду на приписи ст.257 ЦК України, якою передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, строк позовної давності на час звернення позивача із позовною заявою до господарського суду не є пропущеним.
Інші доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому не є підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення.
За вказаних обставин, суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги Приватної агрофірми "Колос".
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Вінницької області від 31 березня 2009р. прийняте з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
1. Рішення Господарського суду Вінницької області від 31 березня 2009 р. у справі № 6/55-09 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватної агрофірми "Колос" (с.Червоне Барського району Вінницької області) - без задоволення.
2. Справу № 6/55-09 повернути до Господарського суду Вінницької області.
Головуючий суддя
судді:
Віддрук. 4 прим.:
1 - до справи;
2,3- сторонам;
4 - в наряд.