Справа № 22-2535 Головуючий у 1 інстанції: Комишня H.I.
2008р. Суддя-доповідач: Савченко О.В.
24 липня 2008 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Савченко О.В.
суддів: Стрелець Л.Г., Боєвої В.В.
при секретарі: Батарейній О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ОСОБА_1 на ухвалу судді , Кам"янсько-Дніпровського районного
суду Запорізької області від 25 квітня 2008 року пр справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3 особа: Кам"янсько-Дніпровська
державна нотаріальна контора, про визнання недійсним договору дарування,
У квітні 2008 року ОСОБА_3 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування від 15.09.2006 року, відповідно до якого його батько ОСОБА_4 подарував своїй дружині - відповідачці по справі, певне майно, у тому числі АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.
Посилаючись на те, що вказаний будинок належав на Справі спільної сумісної власності його батькам - батьку та матері ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 і після смерті якої він звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, а тому розпоряджатися вказаним будинком його батько без його згоди права не мав, просив скасувати договір дарування № 2756 від 15.09.2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Кам"янсько-Дніпровського районного нотаріального округу Осипенко В.В.
Ухвалою судді Кам"янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 15 квітня 2008 року позовна заява ОСОБА_1 була залишена без руху з тих підстав, що не надано доказів про вартість подарованого майна, не зазначена ціна позову, державне мито сплачене без врахування вартості відшукуваного майна або розміру грошових сум, обумовлених угодою, не зазначена адреса третьої особи, до позову додані поганої якості ксерокопії документів, а заявнику запропоновано у строк до 25 квітня 2008 року виправити зазначені недоліки.
Оскільки у встановлений термін недоліки не були усунуті у повному обсязі, ухвалою судді цього ж суду від 25 квітня 2008 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто заявнику.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу від 25 квітня 2008 року скасувати.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, у порядку виконання ухвали судді від 15 квітня 2008 року заявник лише повідомив адресу зазначеної у позові третьої особи - Кам"янсько-Дніпровської державної нотаріальної контори.
Отже, згідно з оскаржуваною ухвалою від 25 квітня 2008 року, підставою для визнання позовної заяви неподаною та її повернення ОСОБА_1 стало те, що позивач не надав доказів про вартість подарованого майна, не зазначив ціну позову, що унеможливлює правильне визначення суми державного мита, а також не замінив ксерокопію доданої до позову заяви до нотаріальної контори, як доказу прийняття ним спадщини.
Однак погодитися з викладеними в ухвалі висновками повністю не можна.
Відповідно до вимог ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити ціну позову щодо вимог майнового характеру.
Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без руху ухвалою від 15 квітня 2008 року, суд правильно виходив з того, що оскільки підставами оскарження договору дарування ОСОБА_13азначав порушення цим договором його спадкових прав на будинок, то спір носить майновий характер і повинен оплачуватися судовим збором залежно від вартості відшукуваного майна або розміру грошових сум. обумовлених угодою.
Відповідно до пп. а п.1 ст.3 Декрету KM України від 21.01.1993 року № 7-93 „Про державне мито", розмір ставок державного мита з позовних заяв становить 1% ціни позову, але не менше 51 гр. і не більше 1700 гр.
Подана ОСОБА_1 позовна заява про визнання недійсним договору дарування була оплачена судовим збором у мінімальному розмірі 51 гр., що підтверджується квитанцією № 38 від 04.04.2008 року, отже з розрахунку, що ціна позову становить 5100 гр.
Визнаючи зазначену позовну заяву неподаною та повертаючи її заявнику з причин неможливості правильно визначити суму державного мита, необхідну для оплати позову, суд не врахував положення ч.2 ст. 80 ЦПК України, яка не виключає можливості встановлення попереднього розміру судового збору.
Згідно ч.2 ст. 80 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред"явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
Щодо доданої до позову ксерокопії заяви ОСОБА_1 до нотаріальної контори, то відповідно до ст. 119 ЦПК України, якою встановлені вимоги до форми і змісту позовної заяви, то у такій заяві зазначається лише перелік документів, що до неї додаються, сам же перелік документів визначається позивачем.
За вказаних обставин колегія приходить до висновку, що достатніх підстав для визнання позовної заяви ОСОБА_1 неподаною і повернення заявнику, не було, а тому постановлена ухвала від 25 квітня 2008 року підлягає скасуванню, а питання про прийняття позовної заяви - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 307, 312, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу судді Кам"янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 25 квітня 2008 року про визнання неподаною та повернення його позовної заяви про визнання недійсним договору дарування - скасувати і передати питання про прийняття позовної заяви на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.