Справа № 22-2581/2008 р.
Головуючий у 1-й інстанції: Лихосенко М. О.
Суддя-доповідач: Кримська О.М.
18 липня 2008 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Кочеткової І.В.
суддів: Кримської О.М. Бондара М. С.
при секретарі Белименко С. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 19 травня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_6 про визначення ідеальних часток у праві власності на квартиру, про розподіл спадкового майна; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа - друга Запорізька державна нотаріальна контора, про визначення ідеальних часток у праві власності на квартиру, про розподіл спадкового майна; за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ОСОБА_1, третя особа -друга Запорізька державна нотаріальна контора, про визначення ідеальних часток у праві власності на квартиру, про розподіл спадкового майна,
У жовтні 2007 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_53вернулися до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_6про визначення ідеальних часток у праві власності на АДРЕСА_1, а також про встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_2 після смерті матері ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнання за нею права власності на 1/10 частку зазначеної вище квартири в порядку спадкування.
В позові зазначали, що проживали разом із ОСОБА_7, яка також була і зареєстрована, у зазначеній квартирі. 11 жовтня 1993 року вони спільно отримали свідоцтво №961/257-1363-БП про право спільної сумісної власності на квартиру. Після смерті ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина на належну їй частку в зазначеній квартирі. У зв'язку з тим, що у свідоцтві про право власності на квартиру не визначена частка кожного співвласника, неможливо оформити спадщину. Всі співвласники квартири вважали, що вона
2
їм належить у рівних частках - по 1/5 частці, виходячи з рівності часток, іншої домовленості між ними не було.
Просили визначити частки в праві власності на зазначену квартиру, визнавши, що кожному із співвласників належить по 1/5 її частки.
Крім того, позивачка ОСОБА_2 вказала, що вона, а також відповідачки у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями першої черги, як дочки померлої ОСОБА_8 . Жоден з них після смерті матері не звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак вона фактично її прийняла, оскільки на момент відкриття спадщини спільно проживала зі спадкодавцем і вступила в управління та володіння спадковим майном. Відповідачки проживали окремо, спадщину після смерті матері не приймали.
ОСОБА_2 просила визнати за нею право власності на 1/10 частку, належної у спірній квартирі частки матері, в порядку спадкування після смерті матері.
Відповідачка ОСОБА_1 позов визнала частково, не заперечувала проти визначення ідеальних часток співвласників квартири та визнання за кожним з них права власності на 1/5 її частку. Не заперечує, що сестра ОСОБА_2 фактично прийняла спадщину, але вказала, що також є спадкоємцем першої черги і хоча із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не зверталася, однак фактично прийняла її, оскільки в серпні 2002 року взяла собі частину особистих речей матері із спірної квартири.
Звернулася до суду із зустрічним позовом, в якому просила, встановити факт прийняття нею спадщини після смерті матері ОСОБА_7 та визнати за нею право власності на 1/10 частку квартири в порядку спадкування після смерті матері.
Відповідачка ОСОБА_2 позов визнала частково, не заперечувала проти визначення ідеальних часток співвласників квартири та визнання за кожним з них права власності на 1/5 її частину. Не заперечує, що сестра ОСОБА_2 фактично прийняла спадщину, але вказала, що також є спадкоємцем першої черги і хоча із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не зверталася, однак фактично прийняла її, оскільки взяла зі спірної квартири костюм та нагороди, які належали спадкодавцю і відповідно до закону вважається такою, що прийняла спадщину.
Звернулася до суду із зустрічним позовом, в якому просила, встановити факт прийняття нею спадщини після смерті матері ОСОБА_7 та визнати за нею право власності на 1/10 частку належної у спірній квартирі частки матері, в порядку спадкування після смерті матері.
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 19 травня 2008 року позови ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 задоволено.
Визначено ідеальні частки співвласників АДРЕСА_1, визнавши що кожному з її співвласників: ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 належить по 1/5 її частки.
Встановлено факт прийняття спадщини ОСОБА_2 та ОСОБА_6 після смерті матері ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
Визнано за ОСОБА_2 та ОСОБА_6 право власності в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на 1\5 частку квартири, за кожною на 1\10 її частину.
В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі на рішення суду ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_6та в частині відмови в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1, ухвалити в цій частині нове рішення, яким зустрічний позов ОСОБА_1 задовольнити, зустрічний позов ОСОБА_6залишити без задоволення.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, надіслала суду письмові заперечення на апеляційну скаргу ОСОБА_1, де міститься клопотання про відхилення апеляційної
3
скарги та залишення рішення суду першої інстанції без змін. Просить апеляційний суд розглядати справу у її відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що згідно свідоцтва про право власності на житло, видане 11.10.1993 року AT «Запоріжтрансформатор», АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності без визначення часток кожного : ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_9
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачок - ОСОБА_7
Спадкоємцями першої черги за законом на день смерті ОСОБА_7 є її доньки : ОСОБА_2, ОСОБА_2 та ОСОБА_1
Суд першої інстанції, визначаючи частку кожного співвласника у спірній квартирі, які не заперечували проти рівності часток , правильно керувався нормами ст. .112 ЦК України , який діяв на час виникнення спірних правовідносин, ст. . 372 ЦК України та, виходячи із рівності часток, визначив частку кожного співвласника у квартирі у розмірі по 1\5 кожному.
З урахуванням цих обставин, після смерті ОСОБА_7 відкрилась спадщина у вигляді 1\5 частки АДРЕСА_1.
Відповідно до ст. . 533 ЦК України ( в редакції 1963 року ) , яка не суперечить положенням ст. . 1279 ЦК України, предмети звичайної домашньої обстановки та вжитку переходять до спадкоємців за законом, які проживали разом зі спадкодавцем, незалежно від їх черговості та спадкової частки, якщо вони проживали зі спадкодавцем до його смерті не менше одного року.
Вирішуючи спір щодо кола спадкоємців після смерті ОСОБА_7, суд першої інстанції на підставі наданих суду доказів правильно виходив з того, що спадщину після смерті ОСОБА_7 прийняли шляхом фактичного вступу у володіння спадковим майном лише ОСОБА_2 та ОСОБА_2, а тому успадкували спадщину в рівних частках, а саме по 1\10 частині вищеназваної квартири, що відповідає вимогам ст. . 529 ЦК України ( в редакції 1963 року)
При цьому суд першої інстанції навів у рішенні відповідні доводи з посиланням на надані по справі докази та положення закону.
Доводи апелянта про те, що суд вийшов за межі позовних вимог , є безпідставними.
За таких обставин , колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують його законність, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 303, 308, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 19 травня 2008 року по даній справі - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.