Справа №22-ц-975-Ф/08
Головуючий суду першої інстанції ЛошаковаТ.А.
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Авраміді Т.С.
8 липня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії в складі:
головуючого - судді Притуленко О.В.,
суддів Авраміді Т.С,
Іщенко В.І.,
при секретарі Брежнєвій O.K.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3про зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 27 лютого 2008 року,
У жовтні 2007 року ОСОБА_1.3вернулася до суду з зазначеним позовом, мотивуючи тим, що на підставі свідоцтва про право власності на житло, їй належить квартира АДРЕСА_1, а також господарські споруди, зокрема, туалет літер «У», розташований за сараєм літер «Г». 13 серпня 2007 року відповідачі розламали кріплення туалету, засипали відхожу яму, а дерев'яний каркас туалету перенесли на вулицю поставивши біля вхідної хвіртки. Незаконними діями відповідачів їй заподіяна моральна шкода, оскільки їх діями ушкоджене її майно, а її образили. Позивачка просить зобов'язати відповідачів перенести вбиральню літер «У» на колишнє місце або дозволити їй здійснити ці дії за рахунок відповідачів та стягнути з них солідарно у рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 грн., також відшкодувати витрати на правову допомогу та судові витрати.
Рішенням Феодосійського міського суду АРК від 27 лютого 2008 року позовні вимоги ОСОБА_13адоволені частково. Зобов'язано відповідачів відновити туалет літер «У» на колишньому місці за сараєм літер «Г» у дворі будинку АДРЕСА_1. У випадку відмови від добровільного виконання зазначених дій, вчинити їх примусово за рахунок відповідачів. Стягнуто з відповідачів солідарно на користь позивачки у відшкодування моральної шкоди 500 грн., сплачений судовий збір в сумі 59 грн. 50 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 500 грн., а всього 1089 грн. В решті позову ОСОБА_1. відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_2. і ОСОБА_3. подали апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення із закриттям провадження у справі.
Вимоги апеляційної скарги мотивовані недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими та порушенням норм процесуального права. Зокрема, в апеляційній скарзі йдеться про те, що позивачкою не доведено, що спірний туалет відноситься до її квартири і належить їй на праві власності, не дано належної оцінки тому факту, що порядок користування земельною ділянкою між співвласниками будинку не встановлювався, не прийнято до уваги, що туалет
розташований менше метра від літньої кухні відповідачів. Суд необгрунтовано стягнув з
2
відповідачів моральну шкоду в розмірі 500 грн., без урахування їх матеріального стану. Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1. відповідачів ОСОБА_2та їх представника ОСОБА_4., колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно зі статтею 303 Цивільного процесуального кодексу України при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що діями відповідачів порушено право позивачки на користування туалетом, тому відповідачі повинні усунути ці порушення шляхом відновлення туалету на колишньому місці із солідарним відшкодуванням позивачці моральної шкоди заподіяної такими неправомірними діями в розмірі 500 грн.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам та вимогам закону.
Як встановлено судом і вбачається із матеріалів справи, квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності позивачці, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, виданого Щебетівською селищною радою 20 червня 2006 року (а.с. 9) на підставі Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду». КвартираНОМЕР_1у зазначеному будинку належить на праві власності відповідачам ОСОБА_2. і ОСОБА_3
Згідно схеми-плану ділянки і будівель поАДРЕСА_1(а.с. 10) на території загального двору знаходиться туалет літер «У», який розташований за сараєм літер «Г» і відноситься до квартириНОМЕР_2 що належить позивачці і з часу проживання ОСОБА_1 в квартирі знаходиться у її користуванні, що не заперечувалося сторонами під час розгляду справи.
13 серпня 2007 року відповідачі самовільно ліквідували туалет літер «У», яким користувалася позивачка, засипали вигрібну яму, а конструкцію туалету перенесли і встановили на вулиці біля вхідної хвіртки позивачки, що підтверджено поясненнями свідків ОСОБА_5. і ОСОБА_6. допитаних в суді першої інстанції, а також випливає із заперечень на позов, наданих відповідачами до суду першої інстанції(а.с. 17, 18). У зв'язку з цими діями відповідачів позивачка звернулася до дільничного інспектора, яким був складений протокол і з відповідачами проведена профілактична бесіда про недопущення порушення суспільного правопорядку (а.с. 8).
З урахуванням того, що відповідачі своїми протиправними діями позбавили позивачку права користуватися належним їй туалетом, створивши незручності та перешкоди у здійсненні природних потреб, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 відповідно до положень ст. ст. 23, 391, 1167 ЦК України.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині відшкодування моральної шкоди в розмірі 500 грн., суд першої інстанції виходив з засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи те, що позивачка через неправомірні дії відповідачів тривалий час була позбавлена можливості користування туалетом для здійснення природних потреб і докладала додаткових зусиль для організації свого життя.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону.
Посилання апелянтів на те, що туалет літер «У» не належить позивачці на праві власності не береться колегією суддів до уваги, оскільки спростовується матеріалами справи, пояснення сторін і показаннями свідків у справі.
Доводи апелянтів про те, що суд необгрунтовано стягнув з них на користь позивачки у відшкодування моральної шкоди 500 грн. безпідставні, оскільки через неправомірні дії відповідачів позивачка зазнала моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню в розмірі
3
500 грн. Визначений судом першої інстанції розмір моральної шкоди, який стягнуто з відповідачів відповідає їх матеріальному становищу.
Інші доводи апелянтів, викладені в апеляційній скарзі, по суті не спростовують висновків суду першої інстанції, тому що зроблені судом висновки відповідають фактичним обставинам, матеріалам справи та вимогам закону, в зв'язку з чим оскаржуване рішення не може бути скасовано чи змінено.
При розгляді справи суд повно, об'єктивно та всебічно з дотриманням вимог процесуального права дослідив обставини справи, дав належну оцінку наданим сторонами доказам.
Додаткових доказів, що мають відношення до справи, відповідачі апеляційному суду не надали.
Судове рішення постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і правових підстав для його скасування із закриттям провадження у справі не встановлено.
З урахуванням наведеного, керуючись статтями 303, 308, 313, 315, 317 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати в цивільних справах,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3відхилити.
Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 27 лютого 2008 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.