Справа №22-ц-810-Ф/08 Головуючий суду першої інстанції Шкуліпа В.І.
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Авраміді Т.С.
1 липня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії в складі:
головуючого - судді Притуленко О.В.,
суддів Авраміді Т.С,
Іщенка В.І.,
при секретарі Брежнєвій O.K.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про розірвання договору оренди та виселення із жилого приміщення, за зустрічним позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1про визнання договору оренди частково недійсним, тлумачення правочину та стягнення авансу, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2- ОСОБА_3на рішення Керченського міського суду АР Крим від 21 листопада 2007 року,
ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2. про розірвання договору оренди квартири АДРЕСА_1 та виселення із зазначеної квартири на підставі ч.3 ст. 825 і ст. 826 Цивільного кодексу України.
Позовні вимоги мотивовані тим, що їй на праві власності належить квартира АДРЕСА_1. 22 липня 2005 року між нею і відповідачкою був укладений договір оренди вказаного житла строком на один рік до липня 2006 року. Строк вказаного договору оренди сплив, однак ОСОБА_2. проти її волі вказану квартиру, не звільняє.
Не погодившись з зазначеним позовом ОСОБА_2. звернулася з зустрічним позовом до ОСОБА_1. в якому просить визнати частково недійсною угоду від 22 липня 2005 року через її удаваність, тлумачити її як договір авансу за майбутній продаж квартири АДРЕСА_1, та стягнути з ОСОБА_1. суму авансу у розмірі 6000 доларів США, що еквівалентно 30300 грн.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2. посилається на те, що за усною домовленістю вони з ОСОБА_1. вирішили, що остання продасть їй зазначену квартиру і прийме аванс у розмірі 6000 доларів США, а ОСОБА_2буде проживати в цій квартирі, оплачувати комунальні послуги і надалі доплатить ОСОБА_1. 3800 доларів США. 22 жовтня 2005 року вона відправилася у морський рейс та повернулася в лютому 2007 року, після чого запропонувала ОСОБА_1. одержати решту грошей з метою переоформлення квартири, але ОСОБА_1. відмовилася, вимагаючи відсотки.
Рішенням Керченського міського суду від 21 листопада 2007 року позовні вимоги
ОСОБА_1. задоволенні. Розірваний договір оренди квартириАДРЕСА_1та виселено ОСОБА_2. із зазначеної квартири. В задоволенні
зустрічного позову ОСОБА_2. відмовлено.
2
Не погодившись з рішенням суду представник ОСОБА_2. - ОСОБА_3подала апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про його скасування з ухваленням нового рішення про задоволення зустрічного позову ОСОБА_2. і відмову у задоволенні позову ОСОБА_1. повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповноту з'ясування обставин, які мають значення для справи. Зокрема, зазначає, що суд помилково визнав встановлені правовідносини між сторонами, як договір оренди житла, а не як договір авансу.
У запереченнях на апеляційну скаргу представника відповідача, ОСОБА_1. просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін як законне і обґрунтоване.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_2., яка просила скасувати рішення суду та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, обговорившії доводи апеляційної скарги представника відповідача, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно з частинами 1, 3 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Ухвалюючи рішення про задоволення первісних позовних вимог і відмову у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що за укладеним між сторонами 22 липня 2005 року договором оренди житла, строк користування квартирою сплинув у липні 2006 року, однак ОСОБА_2. квартиру не звільняє, тому на підставі ст. 825 Цивільного кодексу України договір оренди житла підлягає розірванню, а відповідачка виселенню. Щодо зустрічного позову, то ОСОБА_2. відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України не надала доказів на підтвердження недійсності договору оренди.
Між тим з такими висновками суду першої інстанції не може погодитися колегія суддів з наступних підстав.
Стаття 11 Цивільного процесуального кодексу України зобов'язує суд розглядати цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Наведеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.
Із зустрічної позовної заяви ОСОБА_2. вбачається, що вона просить визнати частково недійсною угоду від 22 липня 2005 року через її удаваність, тлумачити зазначену угоду як договір авансу за майбутній продаж квартири АДРЕСА_1, та стягнути з ОСОБА_1. суму авансу у розмірі 6000 доларів США, що еквівалентно 30300 грн. (а.с. 14).
При вирішенні спору суд першої інстанції усупереч вимогам ст. 11 Цивільного процесуального кодексу України розглянув вимоги по зустрічному позову не в повному обсязі, а тільки щодо визнання угоди частково недійсною. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2. в частині тлумачення договору оренди як договору авансу і стягнення суми авансу, заявлені відповідачкою, у встановленому законом порядку судом першої інстанції безпідставно залишені без уваги і рішення по ним ухвалене не було.
З урахуванням того, що при розгляді цієї справи місцевий суд не вирішив спір у межах заявлених ОСОБА_2. позовних вимог, не визначився у наявності обставин, якими сторони обґрунтовували свої вимоги, колегія суддів дійшла висновку, що на підставі
3
пункту 5 статті 311 Цивільного процесуального кодексу України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, оскільки суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.
При новому розгляді справи суду першої інстанції, слід встановити характер правовідносин, що виникли між ОСОБА_1. і ОСОБА_2., з'ясувати правове становище спірної суми грошей і дійсні наміри сторін при укладенні оспорюваного правочину.
З урахуванням наведеного, керуючись пунктом 5 частини 1 статті 311, статтями 303, 313, 314, 315, 317, ' 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати в цивільних справах,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3задовольнити частково.
Рішення Керченського міського суду АР Крим від 21 листопада 2007 року скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України у двохмісячний строк з дня набрання законної сили.