апеляційний суд
автономної республіки Крим
Справа № 22-ц-1019-Ф/08
Головуючий суду першої інстанції Лошакова Т.А.
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Соболюк М. М.
24 червня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
головуючого, судді Ломанової Л.О.,
суддів Соболюка М. М. ,
Мудрової В.В.,
при секретарі Петриченко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 29 лютого 2008 року,
У грудні 2007 року ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2. про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 28 червня 2007 року дружина та матір дружини відповідача спровокували з нею скандал, обвинувачуючи її в отруєнні їхньої собаки. Під час скандалу під'їхав ОСОБА_2. і почав сваритися з нею та кидати пляшки у її двір, внаслідок чого розбив вікно в її будинку. Відповідач обіцяв вставити скло, але не зробив цього, тому позивачка просить стягнути з відповідача завдану їй матеріальну шкоду в розмірі 1000 грн. та моральну шкоду в розмірі 5000 грн., а також стягнути понесені нею судові витрати.
Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 29 лютого 2008 року позовні вимоги ОСОБА_1. задоволені частково. Стягнуто з відповідача на користь позивачки у відшкодування матеріальної шкоди 1000 грн., у відшкодування моральної шкоди 500 грн., 51 грн. судового збору та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі ЗО грн., а всього 1581 грн. Стягнуто з ОСОБА_2. судовий збір на користь держави в сумі 8 грн. 50 коп. В решті позову ОСОБА_1. відмовлено.
На вказане рішення суду відповідач ОСОБА_2. подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушені норми матеріального права, не враховано, що позивачкою не надано належних доказів на підтвердження його вини у заподіянні їй матеріальної шкоди, судом не дано належної оцінки показанням свідків, проведеною працівниками міліції перевіркою не встановлено, що він розбив скло позивачки, не доведений також позивачкою розмір матеріальної шкоди і заподіяння моральної шкоди.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги судова
колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду
скасуванню.
2
Згідно з частиною 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1., суд першої інстанції дійшов висновку про те, що діями відповідача ОСОБА_2. -розбиттям скла в будинку позивачки - їй було завдано матеріальної та моральної шкоди.
Між тим, такі висновки суду першої інстанції не відповідають матеріалам справи та фактичним обставинам.
На підставі частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
У відповідності з вимогами ст. 23 цього Кодексу особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
Згідно ст. 1167 цього Кодексу моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Кожна сторона, відповідно до ч.3 ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України, повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з положеннями ст. 57 цього Кодексу, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Як вбачається із матеріалів справи між ОСОБА_1. та ОСОБА_3. і ОСОБА_4. на ґрунті неприязних відносин 28 червня 2007 року виник конфлікт, в результаті якого в будинку позивачки ОСОБА_1. розбиті два віконних скла, а ОСОБА_3і ОСОБА_4. спричинені легкі тілесні ушкодження.
Зазначені обставини підтверджені матеріалами перевірки правоохоронними органами за результатами якої постановою Феодосійського MB ГУ МВС України в АРК від 2 липня 2007 року у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2. і ОСОБА_1. відмовлено (матеріал про відмову в порушенні кримінальної справи №2204).
Свідок ОСОБА_7. , допитана в суді першої інстанції, пояснила, що 28 червня 2007 року між ОСОБА_1., ОСОБА_3. та ОСОБА_4. відбулася сварка, відповідач ОСОБА_2. під'їхав пізніше, про розбиті вікна в будинку позивачки вона не знає.
Свідок ОСОБА_5., допитаний в суді першої інстанції, поя$нив, що близько 20 години 28 червня 2007 року відповідач знаходився у нього, коли зателефонувала його дружина і сказала що ОСОБА_1. побила його мати. ОСОБА_5. разом з ОСОБА_2поїхали до них, де біля будинку були працівники міліції і його присутності відповідач пляшки у двір позивачки не кидав.
Показаннями свідка ОСОБА_6чоловіка позивачки, допитаного в суді
першої інстанції, також не підтверджується факт того, що саме відповідач кидав
пляшки у двір позивачки та розбив вікна її будинку.
3
Таким чином, поясненнями зазначених свідків не підтверджується факт розбиття вікон позивачки саме відповідачем ОСОБА_2
В якості доказів, що підтверджують вину відповідача у заподіянні шкоди позивачці, суд першої інстанції посилається на письмові пояснення сестри позивачки ОСОБА_8. (а.с. 8). Між тим, ці показання не можуть бути визнані допустимими доказами у справі, оскільки свідок ОСОБА_8в судовому засіданні у встановленому ст. 180 ЦПК України порядку допитана не була. Крім того, вона є сестрою позивачки, а її пояснення містяться в матеріалах справи в копіях.
Також, в якості підстав для задоволення позову, суд першої інстанції посилається на лист Насипнівського сільського голови ОСОБА_9. від 10.10.2007 року, де він повідомляє ОСОБА_1. про те, що за її заявою з ОСОБА_2проведена роз'яснювальна робота і рекомендовано вставити вибиті вікна (а.с. 9). Проте, на а.с. 27 містяться пояснення Насипнівського сільського голови ОСОБА_9. , де він зазначає, що на місце конфлікту він і ніхто із працівників сільської ради не виїжджав, розбитих вікон не бачив, а факти, викладені в заяві ОСОБА_1., він підтвердити не може.
З урахуванням недоведеності факту порушення прав позивачки з боку відповідача, вимоги ОСОБА_1. про відшкодування моральної шкоди не можна визнати необгрунтованим.
Оскільки належних і допустимих доказів на підтвердження того, що саме діями відповідача ОСОБА_2. в будинку ОСОБА_1. були розбиті вікна, позивачкою всупереч вимогам ч. 1 ст. 60 ЦПК України не надано, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги позивачки слід визнати необгрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають, у зв'язку з чим рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення - про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. до ОСОБА_2. про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Виходячи з того, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, є недоведеними, а судом першої інстанції зроблені помилкові висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, колегія суддів на підставі пунктів 3, 4 частини 1 статті 309 ЦПК України дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції від 29 лютого 2008 року слід скасувати і ухвалити нове рішення - про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. до ОСОБА_2. про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
З урахуванням наведеного, на підставі статей 23, 1166, 1167, керуючись пунктами 3, 4 частини 1 статті 309, статтями 303, 313, 314, 316, 317, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія судців,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2задовольнити.
Рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 29 лютого 2008 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1до ОСОБА_2про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене до суду касаційної інстанції шляхом подання касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.