Справа №22-1632 2008 р. Рішення ухвалено під головуванням Гриценко І.Г.
Категорія 20 Доповідач Пащенко Л.В.
Апеляційного суду Вінницької області
від 28.07.2008 року
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого: Пащенко Л.В.
Суддів: Щолокової О.В., Матківської М. В.
При секретарі: Пшеничній Л.В.
За участю: адвоката ОСОБА_4 Розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 і ОСОБА_2 На рішення Вінницького районного суду від 22 травня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу 1/2 частки будинку в частині покупця, про визнання права власності на вказану 1/2 частку будинковолодіння і про стягнення моральної шкоди, -
встановила:
ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу 1/2 частки будинку в частині покупця, що розташований в АДРЕСА_1, про визнання права власності на вказану 1/2 частку будинковолодіння і про стягнення моральної шкоди в сумі 10000 грн..
В заяві зазначала, що 13.05.2003 року, на підставі договору купівлі-продажу будинку, який посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_5, вона придбала у ОСОБА_6 будинок в АДРЕСА_1, за який розрахувалась з продавцем ще до укладення договору.
На час посвідчення даного договору купівлі-продажу вона - позивач перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_2.
В день посвідчення договору, за пропозицією ОСОБА_2 вона під'їхала до нотконтори після отримання телефонного повідомлення від останнього. На той момент текст договору вже був складений і ОСОБА_2 3апропонував їй підписати договір купівлі-продажу будинку, що вона і зробила, не ознайомившись попередньо з його змістом. Документ одразу ж забрав ОСОБА_2
Укладена угода не викликала у неї ніякої підозри чи сумніву, оскільки після її посвідчення вона разом із сином одразу ж переселилися в будинок,
зареєструвалися і проживають в ньому. Ключі від будинку були передані їй продавцем.
Відповідач ОСОБА_1 в будинок не вселялася.
Через деякий час вона - позивачка разом з продавцем звернулася до сільської Ради з заявами про передачу земельної ділянки, що біля будинку у її -позивачки власність. Рішенням Вінницько-Хутірської сільської Ради від 12.12.2003 року їй у приватну власність передано земельну ділянку по АДРЕСА_1. За користування будинком та земельною ділянкою всі необхідні податки та збори сплачує вона - позивачка.
В кінці 2005 року вона та відповідач ОСОБА_2 припинили фактичні шлюбні відносини і виникла необхідність поділити майно, яке вони придбали за час проживання однією сім'єю.
Тільки в жовтні 2006 року вона - позивачка дізналася про те, що 1/2 частка вказаного будинку належить рідній сестрі ОСОБА_2 - ОСОБА_1
Оскаржуваний договір купівлі-продажу будинку вчинений під впливом обману з боку відповідачів, щодо обставин, які мають істотне значення.
Незаконними діями відповідачів, які шляхом обману привласнили належну їй - позивачці частку будинку, а також, враховуючи те, що вона на протязі більше 3-х років в будь-який момент могла позбутися нерухомого майна, яке придбала за власні кошти, і не підозрювала про це, спричинили їй моральну шкоду, яку вона оцінює в 10000 грн.
Тому просила задоволити позовні вимоги.
Рішенням Вінницького районного суду від 22 травня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково.
ОСОБА_3 відмовлено в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу 1/2 частки будинковолодіння в частині покупця, визнання права власності на вказану 1/2 частку будинковолодіння, стягнення моральної шкоди.
Визнано право особистої власності за ОСОБА_3 на 1/2 частку в будинку з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 Вінницького району.
В апеляційній скарзі відповідачі просять рішення суду, як постановлене з порушенням вимог закону скасувати та ухвалити нове рішення.
Апеляційна скарга підлягає до задоволення частково по слідуючих підставах.
З матеріалів справи вбачається, що звернувшись в суд з даним позовом (первісна заява - а.с. 3-5 та заява про уточнення позовних вимог - а.с. 106-109), позивачка посилалась на те, що весь спірний будинок по АДРЕСА_1 у громадянки ОСОБА_6 придбала особисто вона і для особистих потреб, та ставила питання про визнаня договору купівлі-продажу від 13.05.2003 року щодо 1/2 частки цього будинку в частині покупця ОСОБА_1 недійсним, визнання за нею права власності на вказану 1/2 частину будинку, зареєстровану на ім'я відповідачки ОСОБА_1, і стягнення з відповідачів моральної шкоди в сумі 10000 грн. на підставі того, що відповідач ОСОБА_2, з яким вона перебувала у фактичних шлюбних стосунках з грудня 1998 року, зазначивши ще одним покупцем (крім неї) в договорі купівлі-продажу спірного булинку свою рідну сестру ОСОБА_1, ввів її - позивачку в оману щодо
істотних умов договору і тих негативних наслідків, які настали внаслідок цього, а ОСОБА_1 підтримала обман свого брата та не вкладала кошти в придбання цього будинку.
Відмовляючи в задоволенні вищезазначених вимог, суд виходив з того, що ОСОБА_3 не довела достовірними і переконливими доказами підставність свого позову.
Разом з тим, суд визнав право особистої власності за ОСОБА_3 на вже належну їй, за договором купівлі-продажу від 13.05.2003 року, 1/2 частину спірного будинку, мотивуючи це тим, що позивачка і відповідач ОСОБА_2 спільно придбали вказаний будинок, але останній при укладенні договору купівлі-продажу фактично розпорядився своєю часткою в будинку, оформивши купівлю не на своє ім'я, а на ім'я його сестри ОСОБА_1
Таким чином, суд розглядаючи спір між сторонами за вищевказаним позовом, фактично вирішив і питання поділу спільного майна між ОСОБА_3 і ОСОБА_2. При цьому суд не звернув уваги, що такі вимоги в даному позові ОСОБА_3 не ставила, тобто суд, в порушення вимог закону, вийшов за межі заявленого позивачкою позову.
Крім того, поза увагою суду залишилась та обставина, що сторонами в договорі купівлі-продажу, що оспорюється, є не тільки покупці ОСОБА_3 і ОСОБА_1, але й продавець ОСОБА_6 Однак остання до участі в справі в якості співвідповідача чи третьої особи притягнута не була, хоча вирішення спору впливає і на її інтереси, а допитувалась лише як свідок.
За таких обставин рішення суду залишатись в силі не може і підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
Керуючись ст. ст. 307, 311, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 і ОСОБА_2 задоволити частково.
Рішення Вінницького районного суду від 22 травня 2008 року скасувати, а справу направити на новий розгляд в той же суд в іншому складі суду.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку у Верховний Суд України протягом двох місяців з дня її проголошення.