19 червня 2008 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючої: Копаничук С. Г.
Суддів: Нікушина В.П. , Гуцола П.П.
при секретарі: Шевчук Л.В.
за участю представника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 05.06.2007 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Крижопільської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно , -
встановила:
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Крижопільської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_4 .і відкрилась спадщина на його майно - житловий будинок АДРЕСА_1. Він прийняв спадщину, вступивши в управління будинком в шестимісячний термін , але йому відмовлено нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів.
Рішенням Крижопільського районного суду від 05.06.2007 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 .
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить зазначене рішення суду скасувати через порушення судом норм матеріального і процесуального права , а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції .Зазначив , що позивач заявив позов про визнання права власності на спадкове майно , а будинок не прийнятий в
Справа № 22 -739 2008р. Категорія: 37 Рішення постановлено під головуванням Пителя С. М.
Доповідач: Копаничук С. Г.
експлуатацію , тому не є спадковим майном. Суд не обгрунтував свої висновки про визнання права власності за позивачем , не врахував, що зазначений будинок будувався в період шлюбу батьком позивача - ОСОБА_4 і його матір'ю ОСОБА_5 , яка померла 2003 року , а тому мати також мала право на частку спільно збудованого будинку. Вони з вітчимом після її смерті прийняли спадщину , так як проживали у будинку. Він проживає в будинку і в даний час. Тому він вважає , що також має права на даний будинок , але не приймав участі в розгляді даної справи.
Заслухавши доповідача , осіб , що брали участь в справі, перевіривши матеріали справи , рішення суду та доводи скарги , колегія суддів вважає , що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 311 ч.4 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд , якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб , які не брали участь у справі.
Як вбачається з доданих до апеляційної скарги доказів , ОСОБА_4. будував будинок перебуваючи з 1974 року в шлюбі з матір'ю ОСОБА_1 -ОСОБА_5 , яка померла в 2003 році .ОСОБА_1 проживав із ОСОБА_4 до смерті останнього в січні 2006 року. З матеріалів справи вбачається , що ОСОБА_1 участі в розгляді справі не брав , а суд вирішив питання про його права та обов'язки. За таких обставин доводи скарги заслуговують на увагу , рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
Крім того відповідно до ч.3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги , якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права , які є обов'язковою підставою для скасування рішення .Колегія суддів вважає , що такі порушення були судом допущені.
Зі змісту ст. 60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і воно не може грунтуватись на припущеннях. Згідно ст. 212 цього Кодексу результати оцінки доказів суд відображає у рішенні , в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті. Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи .Крім того відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 215 ЦПК України рішення суду складається , в тому числі , з мотивувальної частини із зазначенням встановлених судом обставин і визначених відповідно до них правовідносин ; мотивів, з яких суд вважає встановленою наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, бере до уваги або відхиляє докази, застосовує зазначені в рішенні нормативно-правові акти ; чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду, а якщо були, то ким.
Постановляючи рішення по справі, суд зазначені норми процесуального закону порушив , обставини які він встановив у рішенні не зазначив , правовідносини не визначив, рішення суду ніяким чином не мотивував , не вказав , які права , за захистом яких позивач звернувся до суду порушені, коли і ким.
Крім того, суд вийшов за межі позовних вимог позивача, оскільки позивач просив визнати право власності на будинок в порядку спадкування , як на майно , що юридично існувало і яке він успадкував після смерті батька , а суд вирішив визнати за ним право власності , фактично узаконивши тим самим будинок , якого юридично до цього не існувало. При цьому суд не врахував що відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права і обов'язки , що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини , крім тих , що зазначені в ст. 1219 ЦК. Таким чином, спадкоємець може успадковувати не тільки майно , а й права і обов'язки спадкодавця , в тому числі і на прийняття будинку до експлуатації.
Суд належним чином не з'ясував , хто дійсно забудовував цей будинок, хто успадкував права і обов'язки забудовників , чи звертались спадкоємці прав і обов'язків забудовників до місцевої ради про прийняття зазначеного будинку до експлуатації на своє ім'я і чи був з цього приводу спір.
З врахуванням викладеного рішення не можна визнати законним , обґрунтованим і воно підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 307, 311, 315 ЦПК України , -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити.
Рішення Крижопільського районного суду від 05.06.2007 року скасувати , а справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим його складом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців .