справа № 22-6971 головуючий у 1-й інстанції: Роман О.А.
доповідач: Поливая Л.Д.
31 липня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Поливач Л.Д.. суддів: Прокопчук Н.О. Білич І.М. при секретарі Зражевській Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-тя особа Головне управління земельних ресурсів у м. Києві Державного агентства земельних ресурсів України про виділ частки зі складу земельної ділянки
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Подільського районного суду м. Києва від 26 травня 2008 року, -
встановила:
У вересні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про виділення частки зі складу земельної ділянки, яка знаходитьсяАДРЕСА_1, частку, що становить 1/2 земельної ділянки, площею 437, 93 кв.м. відповідно до встановлених меж. Позивач зазначив, що друга 1/2 частка земельної ділянки належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 Між ним та ОСОБА_2 часто виникають сварки щодо визначення порядку володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, а тому він вимушений у судовому порядку вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки.
У судовому засіданні 1-ї інстанції представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 позов у повному обсязі просив його задовольнити з наведених у позовній заяві підстав. Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_4, відповідач ОСОБА_2, проти задоволення позову заперечували, пояснили суду, що запропонованими експертом варіантами виділу частки земельної ділянки порушуються права відповідача- ОСОБА_2
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 26.05.2008 р. позов ОСОБА_1 задоволено, йому виділено у натурі зі складу земельної ділянки 1/2 частину земельної ділянки, площею 438 м2, в тому числі ділянки загального користування для обслуговування стіни будинку, встановивши лінію розподілу ділянок по варіанту № 2, запропонованому експертом.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2. просить скасувати рішення суду, постановити нове рішення, яким виділити ОСОБА_1 у натурі зі складу земельної ділянки , площею 865, 57 м2, 46/100 частин земельної ділянки, площею 397, 65 м 2 (з урахуванням площі під будівлями) в тому числі ділянка загального користування для обслуговування стіни будинку, встановивши лінію розподілу ділянок по існуючій лінії розподілу, яка відображена в технічному звіті, виконаному ТОВ «Деметра.5». ОСОБА_2. зазначила, що згідно довідки головного управління земельних ресурсів від 25.02.2008 р. спірна земельна ділянка станом на 23.08.1955 р. рішенням виконкому Київської міської ради мала за землекористувачами 780 м 2 та залишено в тимчасове землекористування 139 м 2, тобто була розміром 919 м 2. По матеріалам технічного звіту по встановленню зовнішніх меж землекористування (1994 p.), занесеного до автоматизованої системи ПК «Кадастр», земельні ділянки зареєстровані за громадянами ОСОБА_5 (ОСОБА_2. ) та ОСОБА_6 (ОСОБА_1) відповідно площами 463, 61 м 2 та 419, 73 м 2, що разом складає 883, 34 м 2, а за вищезазначеним рішенням Київської міської
2
ради повинно бути 919 м 2. При узгодженні Акту приватизації земельної ділянки землекористувачами ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_5 є підробка підписів на акті, а саме підроблено підпис ОСОБА_5 25.09.1999 p., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, її підпису (ОСОБА_2 ) на узгодженні внутрішніх меж також не було. Згідно технічного звіту за 2007 р. земельна ділянка має площу 865, 57 м2. Технічні паспорти, виготовлені станом на 1983 р. та 2005 p., мають безпідставні розбіжності. Суд не прийняв до уваги та не з'ясував ці обставини.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, районний суд виходив з того, що ОСОБА_1 є власником 1/2 частини земельної ділянки площею 0, 0876 га, він має право на виділення належної йому частки зі складу земельної ділянки та виділив йому в натурі зазначену частку відповідно до варіанту 2, запропонованого експертом у висновку від 27.04.2007 p., оскільки ОСОБА_2. не навела доводів щодо безпідставності варіанту 2 розподілу земельної ділянки.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив всі обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та сторонами не заперечується, що відповідно до Державних актів на право приватної власності на землю від 21.01.2000 р. (а.с. 4) ОСОБА_1 є власником 1/2 частини земельної ділянки яка знаходитьсяАДРЕСА_1, площею 0, 0876 га. ОСОБА_2 є власником 1/8 частини зазначеної земельної ділянки (а.с. 27). ОСОБА_5 була власником 3/8 частин спірної земельної ділянки (а.с. 25). Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.01.2007 р. (а.с. 114) ОСОБА_2. успадкувала після смерті ОСОБА_5 3/8 частини земельної ділянки. На теперішній час кожному з сторін по справі належить по 1/2 частини земельної ділянки. ОСОБА_2. фактично не заперечує виділення ОСОБА_1 у натурі його частку земельної ділянки - 46/100 частин земельної ділянки площею 397, 65 м2, виходячи з того, що загальна площа всієї земельної ділянки становить 865, 57 м 2. Такі доводи ОСОБА_2 спростовуються Державним актом на землю (за 2000 p.), згідно якого визначено розмір земельної ділянки 0, 0876 га, висновком судової будівельно-технічної експертизи від 27.04.2007 p., де встановлено, що площа земельної ділянки становить 876, 0 кв. м. ОСОБА_2. не надала суду письмових доказів (за період починаючи з 2000 р. - дата видачі Державного акту на землю), які б свідчили про те, що фактичний розмір спірної земельної ділянки менший ніж розмір, зазначений в Державному акті на землю.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 Земельного Кодексу України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Згідно з ч.3 ст. 88 ЗК України учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки зі складу земельної ділянки, а з ч. 4 ст. 88 ЗК України - учасник спільної часткової власності за земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.
Висновком судової будівельно-технічної експертизи від 27.04.2007 р. визначено 2 варіанти розподілу земельної ділянки. Суд застосував варіант 2. ОСОБА_2. не навела суду доводів щодо порушення її права власності на земельну ділянку даним варіантом розподілу, а тому суд правомірно застосував один з варіантів розподілу земельної ділянки, запропонований експертом.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм
3
матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Подільського районного суду м. Києва від 26.05.2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.