Справа № 2-а-29/2009
06 березня 2009 року м. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючої судді - Майбороди С.М.
при секретарі Головач О.М.
з участю представника управління праці та соціального захисту населення
Чернігівської райдержадміністрації ОСОБА_1
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м.Чернігові справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області, управління праці та соціального захисту населення Чернігівської райдержадміністрації про зобов"язання нарахування недоплаченої пенсії, як дитині війни,
26 січня 2009 року позивачка звернулась до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області (далі - УПФУ в Чернігівському районі) про стягнення з відповідача 3651 грн.90 коп. недоотриманого підвищення до пенсії як дитині війни за 2006-2008 роки.
Свої вимоги мотивує тим, що вона є дитиною війни та відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» їй щомісячно повинна підвищуватися пенсія на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Всупереч того, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені частиною 2 статті 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не можуть бути обмежені чи скасовані іншими нормативно-правовими актами, розмір пенсії щомісячно протиправно не підвищувався на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Посилається на ч.2 ст. 46 закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», зазначаються про відсутність обмежень пропущення строку позовної давності.
В судове засідання позивачка не з'явилася, подавши заяву, в якій позов підтримує та просить розглядати справу за її відсутності.
Під час судового засідання залучено в якості співвідповідача управління праці та соціального захисту населення Чернігівської райдержадміністрації.
Представник Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області через канцелярію суду подав письмові заперечення на позов, в яких позов не визнає, просить в його задоволенні відмовити, а також просить розглянути справу без участі представника відповідача. В запереченнях просить застосувати термін позовної давності відповідно до статей 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України.
Представник управління праці та соціального захисту населення Чернігівської райдержадміністрації просила відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог, пояснюючи, що позивачка дійсно перебуває на обліку в управлінні з 01.01.2007 року та отримує державну соціальну допомогу інваліду з дитинства 1 групи, відповідно до Закону України «Про державну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам». Свої заперечення обґрунтовує тим, що відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами. Відповідач зазначив, що Законом України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансування виплат по даному Закону проводиться з державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України. Зазначила, що в 2008 році їй нараховувались підвищення як дитині війни у розмірі 10% прожиткового мінімуму . Реалізація рішень Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та 22.05.2008 року можливо шляхом внесення змін про визначення додаткових коштів для зазначених виплат, а тому вважає, що виплата підвищення до державної допомоги позивачці здійснювалася згідно діючого законодавства. Просила застувати строк позовної давності, передбачений ст.. 99 КАС, посилаючись на пропущення його позивачем.
Суд визнав можливим проводити розгляд справи у відсутності не з»явившихся осіб, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів про їх права та взаємовідносини та вони подали заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Позивачка народиласьІНФОРМАЦІЯ_1року і є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що не заперечується відповідачем.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», редакція якої діяла до 1 січня 2008 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачуються замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою реалізації конституційного права на соціальний захист громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а не за рахунок бюджету Пенсійного фонду України. За умови відсутності у державному бюджеті коштів на виплату щомісячних надбавок дітям війни це створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена надбавка. Однак, в той же час, на думку суду, це не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом.
Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги. Так, наприклад, у справі «Кечко проти України» Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2006 рік згідно з Законом України «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 20.12.2005 р., однак у зв'язку з виключенням пункту 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 20.12.2005р. відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 19.01.2006 р. дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було відновлено.
Згідно пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом, зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням статті 111 цього Закону.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року, було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), такі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням статті 111 цього Закону.
Пунктом 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. № 107 текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в такій редакції (набрала чинності з 01 січня 2008 року): «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів».
Рішенням Конституційного Суду України «У справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу I, пунктів 1 - 4, 6 - 22, 24 - 100 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України)» від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 положення пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. № 107 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Згідно частини 2 статті 152 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Суд вважає, що невиплачена позивачу щомісячна державна соціальна допомога, як дитині війни підлягає стягненню, враховуючи те, що право на отримання щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни», не залежить від розміру доходів одержувача чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер, тому підлягають задоволенню вимоги позивача щодо виплати недоплаченої пенсії як дитині війни 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
З матеріалів справи вбачається, щоОСОБА_2. було виплачено підвищення до пенсії як дитині війни за період з січня по грудень 2008 року у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, - 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а саме Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» встановлений прожитковий мінімум для непрацездатних осіб у розмірі 470 грн., то починаючи з 01 січня 2008 року щомісячно виплачувалась надбавка у розмірі 47,00 грн., з 01 квітня 2008 року прожитковий мінімум 481 грн. - надбавка у розмірі 48,10 грн., з 01 липня 2008 року прожитковий мінімум 482 грн. - надбавка у розмірі 48,20 грн., з 01 жовтня 2008 року прожитковий мінімум 498 грн. - надбавка у розмірі 49,80 грн.
Офіційне опублікування рішення Конституційного Суду України «У справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян)» від 09.07.2007 р. за 6-рп/2007 було здійснене в журналі «Офіційний вісник України», 2007, N 52 (27.07.2007 р.).
Відповідач наполягає на застосуванні строків звернення до адміністративного суду згідно статті 100 КАС України, а тому позивачу слід відмовити в задоволенні стягнення суми за періоди 2006-2007 років , так як суд не вбачає поважних причин пропущення строку звернення до суду. Посилання позивача на частину 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» не є підставою для не застосування строку позовної давності, оскільки положення зазначеної статті регулює призначення та виплати пенсії відповідним органом пенсіонерам.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В частині позовних вимог про стягнення різниці недоплаченої пенсії, як дитині війни за 2008 рік в сумі яка визначена позивачем слід відмовити, оскільки наведена сума нічим не підтверджена, а самостійні розрахунки позивача не можуть бути прийняті як докази.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що управління праці та соціального захисту населення Чернігівської райдержадміністрації необхідно зобов'язати провести перерахунок пенсіїОСОБА_2., з підвищенням її розміру, як дитині війни на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України "Про соціальний захист дітей війни" з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року з урахуванням виплаченого підвищення до пенсії за вказаний період.
Керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 72, 86, 99,100,158-164 КАС України, -
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області, управління праці та соціального захисту населення Чернігівської райдержадміністрації про зобов"язання нарахування недоплаченої пенсії, як дитині війни за 2006-2008 роки задовольнити частково.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Чернігівської райдержадміністрації провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її розміру як дитині війни на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про соціальний захист дітей війни», з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року за виключенням виплаченого підвищення до пенсії за вказаний період.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Чернігівський районний суд протягом десяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Чернігівський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя С.М.Майборода
Справа № 2-а-29/2009
06 березня 2009 року м. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючої судді - Майбороди С.М.
при секретарі Головач О.М.
з участю представника управління праці та соціального захисту населення
Чернігівської райдержадміністрації ОСОБА_1
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м.Чернігові справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області, управління праці та соціального захисту населення Чернігівської райдержадміністрації про зобов"язання нарахування недоплаченої пенсії, як дитині війни,
Зважаючи на складність у викладенні повного рішення суду, пов'язаного з потребою у обґрунтуванні доводів сторін, на що може бути витрачений значний час, суд вважає за необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини.
Керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 72, 86, 99,100,158-164 КАС України, -
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області, управління праці та соціального захисту населення Чернігівської райдержадміністрації про зобов"язання нарахування недоплаченої пенсії, як дитині війни за 2006-2008 роки задовольнити частково.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Чернігівської райдержадміністрації провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її розміру як дитині війни на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про соціальний захист дітей війни», з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року за виключенням виплаченого підвищення до пенсії за вказаний період.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Чернігівський районний суд протягом десяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Чернігівський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя С.М.Майборода