11 лютого 2011 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/242/11
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Довгопол М.В.,
при секретарі - Дрижирук М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Октябрського районного відділу Полтавського міського управління Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області до громадянина ОСОБА_1 Федерації ОСОБА_2 про затримання та примусове видворення за межі України, -
05 січня 2011 року Октябрський районний відділ Полтавського міського управління Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до громадянина ОСОБА_1 Федерації ОСОБА_2 про затримання примусове видворення за межі України.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що в ході проведеної перевірки 15.12.2010 року співробітниками сектору ГІРФО Октябрського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області встановлено, що громадянин ОСОБА_1 Федерації ОСОБА_2, відносно якого Октябрським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області прийнято рішення № 33 від 10.11.2010 року про видворення його за межі України із забороною в'їзду в Україну терміном на 6 місяців, і яким надано відповідачу термін для добровільного виїзду до 10.12.2010 року, вимоги відповідного рішення про видворення не виконав. Законних підстав для його перебування на території України не має, у зв'язку з чим він підлягає примусовому видворенню за межі України. Постанову суду про примусове видворення позивач просив допустити до негайного виконання.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в письмовій заяві просив задовольнити позовні вимоги та розглядати справу за його відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явився.
Повістка про виклик до суду, направлена відповідачу за останнім місцем реєстрації (вул. Гребінки, б. 24, кв. 18, м. Полтава, 36000), повернулась до суду з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 39 Кодексу адміністративного судочинства України якщо зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) відповідача, третіх осіб, свідків невідоме, суд може здійснити їх виклик через засоби масової інформації за останнім відомим місцем їхнього проживання (перебування) на території України. Виклик публікується в друкованому засобі масової інформації не пізніше ніж за сім днів до дати призначеного судового розгляду справи.
З огляду на те, що згідно інформації адресно-довідкового відділу УГІРФО ГУМВС України в Полтавській області, відомостей про місце реєстрації відповідача відсутні, судом в газеті "Зоря Полтавщини" № 17 (21695) від 01.02.2011 року розміщено оголошення про його виклик за останнім відомим місцем проживання, не пізніше ніж за сім днів до дати призначення судового розгляду.
Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином ОСОБА_1 Федерації, (паспорт VI-ФР № 677701, копія якого наявна в матеріалах справи).
Згідно пояснень, відібраних Октябрським РВ ПМУ ГУМВС від ОСОБА_2, інших документів, наявних в матеріалах справи, вбачається, що відповідач прибув до України у 2004 році. В порушення вимог ст. 3 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" відповідач після закінчення терміну перебування в Україні, за межі України не виїхав, до ОВС з клопотанням про продовження терміну перебування не звернувся. Свій паспортний документ він втратив у 2004 році, до посольства ОСОБА_1 Федерації в Україні за поновленням документів не звертався.
За таких обставин, у відповідача відсутні документи, які б посвідчували його особу та підтверджували б законність його перебування на території України.
За допущення порушень правил перебування іноземців в Україні постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 08.09.2010 року відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Накладений штраф відповідачем сплачено, про що свідчить довідка Октябрського РВ ПМУ ГУМВС № 5/27050 від 11.11.2010 року.
10.11.2010 року Октябрським РВ ПМУ ГУМВС прийнято рішення про видворення за межі України громадянина ОСОБА_1 Федерації ОСОБА_2 із забороною подальшого в'їзду в Україну терміном на 6 місяців та надано термін для добровільного виїзду до 10.12.2010 року. З відповідним рішенням, зокрема з обов'язком отримати паспортний документ, відповідач ознайомлений, що підтверджується його розпискою, копія якої наявна в матеріалах справи.
Однак, згідно з письмовими поясненнями позивача, 15.12.2010 співробітниками Октябрського РВ ПМУ ГУМВС України в Полтавській області виявлено громадянина ОСОБА_1 Федерації ОСОБА_2, який не виконав добровільно вимоги рішення про видворення за межі України до 10.12.2010 року.
Отже, на даний момент ОСОБА_2 перебуває на території України незаконно.
Згідно з частиною 1 статтею 32 Закону "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" іноземець та особа без громадянства, які вчинили злочин або адміністративне правопорушення, після відбуття призначеного йому покарання чи виконання адміністративного стягнення може бути видворений за межі України. Рішення про видворення його за межі України після відбуття ним покарання чи виконання адміністративного стягнення приймається органом внутрішніх справ за місцем його перебування з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення. За рішенням органу внутрішніх справ видворення іноземця та особи без громадянства за межі України може супроводжуватися забороною подальшого в'їзду в Україну строком до п'яти років. Строки заборони подальшого в'їзду в Україну обчислюються з дня винесення вказаного рішення. Порядок виконання рішення про заборону подальшого в'їзду в Україну визначається законодавством України.
Пунктом 44 Постанови Кабінету Міністрів України "Про Правила в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію" від 26.12.1995 № 1074 та частиною 3 статті 32 Закону № 3929 встановлено, що іноземець та особа без громадянства зобов'язані покинути територію України у строк, зазначений у рішенні про видворення. У разі прийняття рішення про видворення іноземця або особи без громадянства за межі України в її паспортному документі негайно анулюється віза і вилучаються документи на право перебування в Україні.
Частиною 5 статті 32 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.
Відповідно до наведених норм закону видворення іноземця чи особи без громадянства обумовлюється такими обставинами:
1) прийняття рішення відповідним компетентним органом про видворення за межі України;
2) ухилення від виїзду після прийняття рішення про видворення або є в наявності обґрунтовані підстави вважати, що такі особи будуть ухилятися від виїзду.
Беручи до уваги відсутність у відповідача законних підстав перебування на території України, невиконання ним вимог рішення про видворення за межі території України, що свідчить про ухилення від виїзду, чим порушено вимоги статті 32 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", Постанови Кабінету Міністрів України "Про Правила в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію" від 26.12.1995 № 1074, ОСОБА_2 підлягає затриманню та видворенню в примусовому порядку за межі України.
Відповідно до довідки Відділу міграційної служби у Полтавській області від 29.09.2010 року № 17-18/427 встановлено, що на обліках відділу міграційної служби у Полтавській області, у жодній із процедур, передбачених Законом України "Про біженців", відповідач не перебуває.
Що стосується клопотання позивача про звернення постанови до негайного виконання, то суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який прийняв постанову, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи може звернути до негайного виконання постанову про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.
З огляду на те, що позивачем не обгрунтовані підстави для застосування негайного виконання постанови, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотанні позивача.
На підставі викладеного, керуючись ч.5 статті 32 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”, статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов Октябрського районного відділу Полтавського міського управління Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області до громадянина ОСОБА_1 Федерації ОСОБА_2 про затримання та примусове видворення за межі України задовольнити.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина ОСОБА_1 Федерації, затримати та примусово видворити за межі України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 16 лютого 2011 року.
Суддя М.В. Довгопол