м. Львів, вул. Чоловського, 2
Справа № 2а-4946/09/1370
08 вересня 2009 року
11 год. 25 хв.
Львівський окружний адміністративний суд у складі :
головуючого судді Качур Р.П.,
при секретарі Дрозді І.С.
За участю представників сторін :
від позивача : ОСОБА_1 (довіреність № 04-721 від 03.03.2009 року)
від відповідача : не з'явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області до підприємства теплових мереж «Самбіртеплокомуненерго» про стягнення економічних санкцій,-
Позов заявлено Державною інспекцією з контролю за цінами у Львівській області до підприємства теплових мереж «Самбіртеплокомуненерго» про стягнення економічних санкцій в розмірі 1285462, 56 грн.
Сторонам та представникам сторін роз'яснено їх права згідно зі ст. ст. 49, 51 КАС України. У відповідності до ст. 71 КАС України справа слухається за наявними у ній матеріалами.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем при нарахуванні плати за послуги з теплопостачання застосовано рішення міської ради, які не були офіційно оприлюднені, тобто не набули чинності, чим порушено ст. 59 Закону України від 21.05.1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні».
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, дала аналогічні викладеним у позовній заяві пояснення.
Відповідач позовні вимоги заперечив з підстав, викладених у запереченні проти адміністративного позову № 474 від 17 серпня 2009 року, зокрема вказує на те, що Підприємство теплових мереж «Самбіртеплокомуненерго» є виконавцем рішень Самбірської міської ради, оскільки відповідно до Статуту є комунальною власнісю Самбірської міської територіальної громади. Також відповідач вважає, що рішення міської ради були озвучені в місцевому радіоефірі.
В судовому засіданні 08.09.2009 року проголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з наступного.
Державною інспекцією з контролю за цінами у Львівській області проведено перевірку порядку встановлення, формування та застосування тарифів на послуги з теплопостачання. За результатами проведеної перевірки складено Акт № 000329 від 19.06.2009 року, яким встановлено порушення вимог ст. 57, 58 Конституції України, ст. 12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», рішень виконавчого комітету Самбірської міської ради від 31.01.2007 року № 31, від 06.12.2007 року № 586, від 07.11.2008 року № 513 та від 26.12.2008 року № 6608, внаслідок даних порушень відповідачем отримано за період з 20.10.2008 року до 14.04.2009 року необґрунтовано отримано виручку в розмірі 428487, 52 грн. з врахуванням відсотку проплати.
На підставі вищевказаного Акта № 000329 від 19.06.2009 року Державною інспекцією з контролю за цінами у Львівській області винесено Рішення № 168 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін в сумі 1285462, 56 грн.
Перевіркою встановлено, що загальна сума необґрунтовано одержаної виручки у підприємства теплових мереж «Самбіртеплокомуненерго» відповідно до необґрунтовано нарахованої суми та відсотків проплати за період з 20.10.2008 року по 14.04.2009 рік, станом на 01.06.2009 рік складає 428487, 52 грн.
Економічні санкції розраховані та застосовані у відповідності до ст. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення» та п.п.3.1, 3.4 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових санкцій органами державного контролю за цінами від 03.12.2001 року № 298/519 а саме: сума порушення 428487, 52 грн., штраф у двох кратному розмірі 856 975, 04 грн., економічна санкція 1285462, 56 грн. (428487, 52 грн.+856 975, 04грн.).
Судом встановлено, що в період з 01.11.2007 р. по 20.12.2007 р., фактично діяли тарифи, затверджені рішенням Виконавчого комітету Самбірської міської ради № 31 від 31.01.2007 року, а нарахування плати за послуги з теплопостачання в період з 01.11.2007 р. по 20.12.2007 р., здійснювались за тарифами, встановленими рішенням Виконавчого комітету Самбірської міської ради № 586 від 06.12.2007 року, яке не набуло чинності; в період з 01.02.2008 р., по 13.11.2008 р., фактично діяли тарифи для бюджетних установ та інших споживачів, затверджені рішенням Виконавчого комітету Самбірської міської ради № 586 від 06.12.2007 року, нарахування плати за послуги з теплопостачання за вищевказаний період за тарифами для бюджетних установ та інших споживачів, встановленими рішенням Виконавчого комітету Самбірської міської ради № 64 від 05.02.2008 року, яке не набуло чинності; в період з 07.11.2008 р., по 13.11.2008 р., діяли тарифи, затверджені рішенням Виконавчого комітету Самбірської міської ради № 586 від 06.12.2007 року, нарахування плати за теплопостачання в цей період, за тарифами для населення, бюджетних установ та інших споживачів, встановленими рішенням Виконавчого комітету Самбірської міської ради № 513 від 07.11.2008 року, яке не набуло чинності; в період з 01.10.2009 р., по 15.01.2009 р. діяли тарифи, затверджені рішенням Виконавчого комітету Самбірської міської ради № 513 від 07.11.2008 року, а нарахування плати за послуги з теплопостачання в цей період, здійснювалась за тарифами, встановленими рішенням Виконавчого комітету Самбірської міської ради № 608 від 26.12.2008 року, яке не набуло чинності; в період з 12.02.2009 р., по 14.04.2009 р. діяли тарифи для бюджетних установ та інших споживачів, затверджені рішенням Виконавчого комітету Самбірської міської ради № 608 від 26.12.2008 року, а нарахування плати в цей період, за послуги з теплопостачання, здійснювалось за тарифами для бюджетних установ та інших споживачів, встановленими рішенням Виконавчого комітету Самбірської міської ради № 28 від 12.02.2009 року, яке не набуло чинності.
Вказані факти відповідачем визнано в судовому засіданні та повідомлено про те, що ним застосовано тарифи, встановлені Виконавчим комітетом Самбірської міської ради рішеннями які не були офіційно оприлюдені у зв'язку з тим, що Підприємство теплових мереж «Самбіртеплокомуненерго» відповідно до Статуту є комунальною власністю Самбірської міської територіальної громади. Тарифи застосовувались з дати їх затвердження, вказаної у рішеннях.
Отже, здійснення нарахування плати за послуги з теплопостачання за вказані періоди за тарифами, встановленими рішеннями Виконавчого комітету Самбірської міської ради, які не набули чинності у встановленому законом порядку відповідачем не заперечено і не спростовано.
Згідно ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення» вся необгрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.
Статтею 57 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.
Відповідно до ст. 59 Закону України від 21.05.1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію.
Порядок офіційного оприлюднення регуляторних актів зазначено в ст. 12 Закону України від 11.09.2003 року № 1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», а саме регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються у друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.
Рішення про встановлення тарифів у сфері житлово-комунальних послуг є регуляторним актом прийнятим органом місцевого самоврядування в сфері господарської діяльності, воно регулює господарську діяльність комунального підприємства стосовно цін послуги. У зв'язку з цим, до цього рішення встановлюється особлива процедура оприлюднення, передбачена ч. 5 ст. 12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Як вбачається з матеріалів справи, наведена процедура стосовно рішень Виконавчого комітету Самбірської міської ради № 586 від 06.12.2007 року, № 64 від 05.02.2008 року, № 513 від 07.11.2008 року, № 608 від 26.12.2008 року, № 28 від 12.02.2009 року не виконана.
Ці рішення є не тільки регуляторними актами в сфері господарської діяльності, але і рішеннями, які визначають права та обов'язки громадян, оскільки стосуються обов'язку сплачувати комунальні послуги в певних розмірах. А відповідно до ст. 57 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права та обов'язки громадян, не доведені до відома населення в порядку, встановленому законом, є нечинними.
Враховуючи наведене відповідач не мав права застосовувати ці рішення, а застосувавши завищив тарифи і, відповідно, необґрунтовано одержав суму виручки в результаті порушення державної дисципліни цін.
Позивач згідно статуту є підприємством комунальної власності. Ціни, згідно яких застосовано санкції відповідно до ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є регульованими державою.
Таким чином позивач правомірно застосував до відповідача санкції відповідно до ст.. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення».
Сукупність вищенаведених встановлених обставин дає суду підстави визнати позовні обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Пунктом 4 ст. 94 КАС України встановлено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідач - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Підприємства теплових мереж «Самбіртеплокомуненерго» (81400, Львівська область, м. Самбір, вул. Крушельницької, 9, р/р 260014840 в ВАТ «Райффайзен банк «Аваль», МФО 325570, ЗКПО 05506477, код ЄДРПОУ 10004363154) на користь Державного бюджету Самбірського району (р/р 31110106700466 в ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014, код ЄДРПОУ 252263002 код 210811100) економічні санкції в сумі 1285462, 56 грн.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлено 10.09.2009 року
Суддя Р.Качур
З оригіналом згідно
Суддя Р. Качур