КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1
Справа № 1414/6117/2012
Провадження № 2/488/256/2013 р.
Іменем України
28.03.2013 року м. Миколаїв
Корабельний районний суд міста ОСОБА_1 у складі:
головуючої по справі судді - Циганок В. Г.,
при секретарі судового засідання - Спільній Ю.В.,
за участю представника позивача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення авансу за договором купівлі-продажу,-
У листопаді 2012 року ОСОБА_3 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила стягнути з відповідачки на її користь аванс в сумі 8000 гривень та понесені судові витрати.
В обгрунтування своїх вимог позивач вказувала, що в серпні 2011 року між нею та відповідачкою ОСОБА_4 була досягнута угода на предмет укладення договору купівлі-продажу належної їй кімнати №809 в гуртожитку, розташованому в м.Миколаєві по пр.Октябрському, 340/1, за 8000 доларів США, що еквівалентно 64000 гривень. Строк укладення договору купівлі-продажу був визначений- не пізніше 01.01.2012 року. ОСОБА_4 наполягала на тому, щоб до укладення договору вона передала їй в якості авансу гроші в сумі 1000 доларів США, що еквівалентно 8000 гривень. За твердженнями відповідачки зазначена сума їй була потрібна для погашення заборгованості за комунальні послуги. Решту суми повинна була сплатити під час оформлення угоди у нотаріуса. На підставі досягнутої з відповідачкою угоди вона в кінці вересня 2011 року разом з своєю малолітньою донькою Аліною, ІНФОРМАЦІЯ_1, вселилася в кімнату №809 по пр.Жовтневому, 340/1 в м.Миколаєві; за рахунок своїх особистих заощаджень здійснювала оплату комунальних послуг. В кінці 2011 року відповідачка через виниклі проблеми з оформленням документів на кімнату попросила перенести строк укладення угоди до травня 2012 року, а в 2012 році з невідомих причин відмовилася укладати договір купівлі-продажу кімнати та почала виганяти з кімнати. Пізніше вона дізналася, що кімната не приватизована та не належить відповідачці. Вона звернулася до міліції, де їй було запропоновано виселитися із займаної кімнати та звернутися до суду в цивільно-правовому порядку. На неоднократні прохання повернути їй заплачені в якості авансу гроші, ОСОБА_4 відповідала їй відмовою, в зв'язку з чим вона вимушена звернутися до суду.
Посилаючись на наведені вище обставини, позивач просила позов задовольнити, стягнути вказані суми та відшкодувати судові витрати.
В судове засідання позивач не з'явилася, надала заяву про розгляд справи в її відсутність, направила для участі у справі свого представника, яка позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених в заяві, та просила стягнути суму авансу в розмірі 8 000 гривень та судові витрати в сумі 214,60 гривень.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, про що свідчить повідомлення про одержання судової повістки, заяв про слухання справи у її відсутності не надходило. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6 підтвердили факт передачі грошей позивачкою відповідачці, що остання вигнала ОСОБА_3 з займаної кімнати та відмовилися оформлювати документи щодо продажу квартиру, гроші не віддала.
Заслухавши пояснення представника позивача, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 та дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
В серпні 2011 року між позивачем та відповідачем було досягнуто згоди щодо укладення договору купівлі-продажу належної відповідачці кімнати № 809 в гуртожитку, розташованому по пр.Жовтневому, 340/1 в м.Миколаєва за оговорену суму в 8000 доларів США, що еквівалентно 64000 гривень. На підтвердження досягнутої угоди ОСОБА_3 в якості авансу в рахунок оплати вартості вказаної кімнати було передано відповідачці ОСОБА_4 1000 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 8000 гривень. В забезпечення укладення в подальшому договору купівлі-продажу відповідачкою була складена розписка щодо отримання грошей (а.с.12), однак свої зобов'язання у встановлений сторонами строк відповідачка не виконала.
З тексту розписку вбачається, що сторони оговорили отриману суму в 8000 гривень як завдаток за продаж кімнати в гуртожитку, однак суд не погоджується з визначенням цієї суми як завдатка, а вважає її авансом, виходячи з наступного.
Згідно з ч.1 ст.570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.
З вимог ч.2 ст.570 ЦК України випливає, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом і повертаються в тому розмірі, в якому вони надавалися.
Аванс у цивільному праві - це грошова сума або інша майнова цінність, яка передається однією стороною договору другій у рахунок майбутніх платежів. На відміну від завдатку, який при не виконанні договору стороною, що дала завдаток, нею втрачається, аванс у разі порушення умов договору повертається стороні, яка його видала. Як і завдаток, аванс служить доказом укладення договору, але, на відміну від завдатку, не є способом забезпечення виконання зобов'язання. Тому будь-яка попередня плата вважається авансом, якщо в договорі немає прямої вказівки на те, що ця плата є завдатком. При належному виконанні договірного зобов'язання аванс включається в загальний рахунок остаточної плати.
В данному випадку платіж в сумі 1000 доларів США не є способом забезпечення виконання зобов'язань і доказом укладення договору, а виконує тільки платіжну функцію, а отже є авансом.
Таким чином, судом встановлено, що передані позивачкою гроші є авансом; сторони не уклали та не оформили договір купівлі-продажу кімнати за формою, передбаченою ст.657 ЦК України; сторони відмовилися від майбутнього укладення договору, однак особа, що отримала аванс, відмовляється від повернення безпідставно отриманого, а тому такі кошти повинні бути повернуті власнику в тому розмірі, в якому вони надавалися.
З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача належить стягнути на користь позивача сплачений останньою при подачі позову судовий збір у розмірі 214,60 гривень.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України суд,
Позов ОСОБА_3 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 безпідставно отриманий аванс в розмірі 8 000 гривень та судовий збір у розмірі 214,60 гривень, а разом 8 214 (вісім тисяч двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, який ухвалив рішення за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом 10 днів з дня отримання копії рішення. Позивачем рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Миколаївської області через Корабельний районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги до суду протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Суддя В. Г. Циганок