01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
13.10.2009 № 05-5-51/27237
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ропій Л.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Полікарпов А.О.- пред. за дов. № 01/05-79Д від 27.03.2009 року;
від відповідача -Коваленко Ю.І.- пред. за дов. № 80 від 13.10.2008 року;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація річкових портів"
на ухвалу Господарського суду м.Києва від 10.08.2009
у справі № 05-5-51/27237 (суддя
за позовом Державного підприємства "Адміністрація річкових портів"
до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву
про зміну договорів оренди
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву про зміну договорів оренди, які укладені між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву та іншими суб'єктами господарювання щодо передачі у строкове платне користування майна, яке знаходиться на балансі Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" в частині спрямування орендарями 30 % від загальної суми орендної плати за договорами на поточний рахунок Державного підприємства "Адміністрація річкових портів".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2009 № 05-5-51/27237 позовну заяву та додані до неї матеріли повернуто без розгляду на підставі п. 5 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд її скасувати, і передати справу на розгляд до Господарського суду міста Києва.
Апеляційна обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права та не враховано, що в позовній заяві позивач також просив витребувати у відповідача договори, які укладені відповідачем та іншими суб'єктами господарювання, щодо майна, яке знаходиться на балансі Державного підприємства "Адміністрація річкових портів".
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2009 р. апеляційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 13.10.2009 р.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив суд відмовити в її задоволенні та залишити без змін оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду від 10.08.2009 р. № 05-5-51/27237 як таку, що прийнята з повним та всебічним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
В обґрунтування ухвали від 10.08.2009 року про повернення позовної заяви без розгляду суд першої інстанції послався на пункту 5 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України та вказав, що договори, щодо яких позивач просить внести зміни укладені між відповідачем та третіми особами, які при цьому, у позовній заяві не зазначені. З огляду на вищевказане, місцевий господарський суд дійшов висновку позивачем заявлені вимоги, які не пов'язані між собою підставами виникнення, а обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, підтверджуються різними доказами, оскільки вищевказані договори укладені між різними суб'єктами господарювання.
Однак, з таким висновком суд апеляційної інстанції не погоджується виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору
Відповідно до статті 58 Господарського процесуального кодексу України, в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Тобто, об'єднання позовних вимог можливе, коли вони походять від загальної підстави та підтверджуються однаковими доказами. Крім того, суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.
З аналізу вищенаведеної норми випливає, що підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Згідно з процесуальними вимогами дозволяється об'єднувати вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача, отже вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги.
Об'єднання можливе за наявності сукупно таких умов, як однорідність позовних вимог та пред'явлення позову тим самим позивачем до того самого відповідача.
При цьому, однорідними вимогами слід вважати такі, що одночасно являють собою однаковий спосіб захисту права (про визнання недійсним правочину, про виконання обов'язку в натурі тощо) та мають ті самі (з одного договору) чи однорідні (з різних, але аналогічних договорів) підстави виникнення.
З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що вимоги позивача про внесення змін до договорів випливають з однієї підстави - відсутність в договорах умови щодо сплати орендарями 30 % від суми від загальної суми на рахунок Державного підприємства "Адміністрація річкових портів". Зазначені договори зачіпають права однієї й тієї самої особи - позивача як балансоутримувача державного майна, в свою чергу відповідач є стороною (орендодавцем) згідно даних договорів.
Вищезазначені обставини спростовують висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" виникають з різних правових підстав.
Отже, позивачем у відповідності до статті 58 Господарського процесуального кодексу України дотримано правила об'єднання однорідних позовних вимог, їх сумісний розгляд не може утруднити вирішення даного господарського спору, чим спростовуються висновки місцевого господарського суду про зворотнє.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано, на підставі пункту 5 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України повернув без розгляду позовну заяву Державного підприємства "Адміністрація річкових портів".
Згідно частини 4 статті 106 Господарського процесуального кодексу України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.08.2009 р. № 05-5-51/27237 слід скасувати, а позовну заяву та додані до неї документи направити на розгляд по суті до Господарського суду міста Києва.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 10.08.2009 р. у справі № 05-5-51/27237 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 10.08.2009 р. у справі № 05-5-51/27237 скасувати.
3. Справу № 05-5-51/27237 передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді
16.10.09 (відправлено)