08 жовтня 2009 р.
№ 40/165-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -судді
Дерепи В.І.
суддів :
Грека Б.М., -(доповідача у справі),
Подоляк О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Контакт"
на постанови
Харківського апеляційного господарського суду від 03.08.09
у справі
№ 40/165-09
господарського суду
Харківської області
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Ротекс ЛТД"
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Контакт"
про
визнання неправомірними дій
за участю представників від:
позивача
Крюков К.Ю. (дов. від 31.08.09)
відповідача
не з'явилися, були належно повідомлені
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ротекс ЛТД" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить визнати неправомірними дії відповідача щодо односторонньої відмови від договору оренди нежитлових приміщень по вул. Рудика, 1а у м. Харкові від 01.04.08, укладеного між ТОВ "Ротекс, ЛТД" та ТОВ "Контакт", та визнати за позивачем право оренди нежитлових приміщень по вул. Рудика, 1а у м. Харкові згідно з договором оренди нежитлових приміщень, укладеного між позивачем та відповідачем 01.04.08.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.06.09 (суддя Хотенець П.В.), залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.09.09 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Бондаренка В.П., суддів: Камишевої Л.М., Терещенка О.І.), вжито заходів до забезпечення позову: заборонено відповідачу та будь-яким іншим фізичним та юридичним особам у будь-який спосіб та будь-якими діями чинити перешкоди позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Ротекс, ЛТД", його посадовим особам, працівникам та іншим особам за вказівкою позивача, його посадових осіб у доступі до нежитлових приміщень по вул. Рудика, 1а у м. Харкові, орендованих Товариством з обмеженою відповідальністю "Ротекс, ЛТД" згідно з договором оренди нежитлових приміщень від 01.04.08 (з урахуванням положень додаткової угоди від 05.01.09), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ротекс, ЛТД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Контакт".
Не погоджуючись з цими судовими актами, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати. Касаційна скарга мотивована, зокрема, тим, що таким чином склалася ситуація, коли позивач і надалі отримав можливість безкоштовно користуватися його приміщенням.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач звернувся до суду із заявою, в якій з метою забезпечення позову просив заборонити відповідачу та будь-яким фізичним та юридичним особам у будь-якій спосіб та будь-якими діями чинити перешкоди позивачу - ТОВ "Ротекс, ЛТД", його посадовим особам, працівникам та іншим особам за вказівкою позивача, його посадових осіб до доступу до нежитлових приміщень по вул. Рудика, 1а у м. Харкові, орендованих ТОВ "Ротекс, ЛТД" згідно з договором оренди нежитлових приміщень від 01.04.08 (з урахуванням положень додаткової угоди від 05.01.09), укладеного між ТОВ "Ротекс, ЛТД" та ТОВ "Контакт".
Свою заяву позивач обґрунтовував тим, що невжиття вказаних заходів може зробити неможливим виконання рішення суду щодо забезпечення права позивача на користування спірним нерухомим майном протягом усього терміну дії договору та спричинити суттєві матеріальні витрати.
Вживаючи заходи до забезпечення позову, суди погодилися з доводами позивача про те, невжиття вказаних заходів може зробити неможливим виконання рішення суду щодо забезпечення права позивача на користування спірним нерухомим майном. Крім того, суди вказали на адекватність цих заходів предмету позову.
Втім, колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитися з такими висновками з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або за своєї ініціативи, має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Стаття 67 Господарського процесуального кодексу України визначає способи забезпечення позову.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.06 за № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовними вимогами.
Колегія суддів відмічає, що при прийнятті заходів забезпечення позову, слід враховувати не лише інтереси позивача, але й негативні наслідки для відповідача та інших осіб. Заходи забезпечення позову повинні бути розумними співрозмірними заявленій вимозі та достатніми для забезпечення виконання судового рішення, вони можуть застосовуватись лише щодо предмету позову.
Між тим, в клопотанні про забезпечення позову не наведено доводів, що обґрунтовують необхідність вжиття запобіжних заходів. Зі змісту судових актів та з матеріалів справи не вбачається, що у випадку невжиття заходів до забезпечення позову, виконання рішення суду буде суттєво утруднене.
Крім того, судом не дотримано принципу забезпечення збалансованості інтересів сторін. Так, завдяки вжиттю заходів до забезпечення позову, позивач фактично отримав можливість надалі користуватися приміщенням, тобто спір вирішений по-суті на стадії прийняття позовної заяви до розгляду, що є неприпустимим.
Враховуючи, що судом першої та апеляційної інстанцій не встановлено обставин, що можуть утруднити чи зробити неможливим виконання судового акту чи причинити значної шкоди позивачу, колегія суддів вважає, що судові акти в частині застосування заходів забезпечення позову слід скасувати, оскільки підстав для задоволення заявленого клопотання позивача не було.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 - 11111, 113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Контакт" задовольнити, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.08.09 та ухвалу господарського суду Харківської області від 09.06.09 в частині вжиття заходів до забезпечення позову у справі № 40/165-09 скасувати. Справу направити до господарського суду Харківської області для розгляду по суті.
Головуючий - суддя В. Дерепа
Судді Б.Грек
О. Подоляк